Провадження № 22-ц/490/5790/12 Справа № 2/0418/759/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Овчаренко Н.Г Доповідач - Кіктенко Л.М.
Категорія
18 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді- Кіктенко Л.М.
суддів - Кочкової Н.М., Максюти Ж.І.
при секретарі - Бойко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району міста Дніпропетровська на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 березня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району міста Дніпропетровська про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 березня 2012 року позов ОСОБА_2 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району міста Дніпропетровська про відшкодування шкоди задоволено.
Стягнено з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району міста Дніпропетровська на користь ОСОБА_2 25397 грн.65 коп. на відшкодування завданої майнової шкоди та 3000 грн.00 коп. на відшкодування завданої моральної шкоди, судові витрати у розмірі 523 грн.98 коп., а всього 28921 грн.63 коп.
В апеляційній скарзі Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району міста Дніпропетровська ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення, яким прохає відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки, посилаючись на недоведеність вини відповідача у спричиненні позивачці матеріальної та моральної шкоди.
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 1997 року, зареєстрованого 21 листопада 1997 року у Дніпропетровському бюро технічної інвентаризації, позивачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 і вона зареєстрована та мешкає у вказаній квартирі, розташованій на верхньому поверсі.
В ніч з 16 на 17 жовтня 2010 року в результаті пориву трубопроводу центрального опалення, розташованого на горищі житлового будинку АДРЕСА_1 над квартирою позивачки, була залита водою її квартира, що підтверджується актом №72 від 19.10.2010 року, складеного за участю працівників відповідача.
В результаті залиття квартири позивачки, що підтверджується актом №72 від 19.10.2010 року та локальним кошторисом №2-1-1 на ремонт квартири господарським способом, складеного та затвердженого відповідачем, їй заподіяно матеріальну шкоду: пошкоджені стіни в житлових кімнатах, двері, паркетне покриття на підлозі в житлових кімнатах та у коридорі, стеля у житлових кімнатах, коридорі та ванній кімнаті.
Реальні затрати позивачки на ремонт її квартири внаслідок залиття та усунення наслідків пошкодженого майна внаслідок залиття склали 25397 грн.65 коп.
Відповідно до вимог ст.190 ЖК України , підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об*єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов*язані відшкодувати заподіяну шкоду.
Згідно вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що причиною залиття квартири позивачки є прорив трубопроводу центрального опалення на горищі житлового будинку АДРЕСА_1, в якому розташована квартира позивачки.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди відносяться до внутрішньобудинкових систем. Трубопровід центрального опалення на горищі житлового будинку АДРЕСА_1, прорив якого став причиною залиття квартири позивачки, знаходиться в межах цього будинку, він є внутрішньо будинковою мережею.
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації входять до переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009 року і діяв на час спричинення позивачці шкоди внаслідок залиття її квартири і відповідно до Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №869 відповідач повинен був надавати таке обслуговування.
Згідно пунктів 1.1.12.1.2.11.2.11 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 року за №1046/9645 обслуговування, поточний та капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж центрального опалення входять до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідач є балансоутримувачем спірного житлового приміщення і відповідно до вимог вказаних норм матеріального права повинен нести відповідальність за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації у спірному будинку.
При вирішенні спору суд прийшов до правильного висновку, що в результаті неналежного управління внутрішньобудинковою системою водовідведення у будинку АДРЕСА_1 відбулось залиття квартири позивачки, що знаходиться в причинному зв*язку із залиттям її квартири за вказаною адресою.
Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги»Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району міста Дніпропетровська зобов*язане належним чином управляти, утримувати та здійснювати поточний ремонт внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій у встановленому порядку прибудинковій території.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не повинен нести відповідальність є необґрунтованим, оскільки його представник в апеляційній інстанції підтвердив, що відповідач є балансоутримувачем спірного будинку і відповідно до вищевказаних норм матеріального права повинен утримувати будинок, провадити технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації.
Доводи скарги про невідповідність розміру матеріальної шкоди є необґрунтованими. Позивачка надала суду докази відносно реального спричинення їй шкоди, документи, які підтверджують фактичні витрати на ремонт її квартири в результаті залиття квартири. Ці докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані і в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що таких письмових доказів не має.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зводяться до переоцінки доказів по справі.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції у досить повному обсязі з*ясовані права та обов*язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307, 308,314 ЦПК України , колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району міста Дніпропетровська відхилити.
Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :