Категорія №12
Іменем України
21 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4042/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мирончук Н.В.
при секретарі - Чернікової Я.В.
за участю позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача - ГУМВС України у Луганській області:
ОСОБА_2 (довіреність № 516 від 10.02.2012 р.),
представника відповідача -УДАІ ГУМВС України у Луганській області:
ОСОБА_3 (довіреність № 11/ 1255 від 27.02.2012 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 травня 2012 р. до Луганського окружного адміністративного суду зазначений надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
28 травня 2012 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду за вказаним позовом було відкрито провадження по справі.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що його було звільнено згідно наказу № 364 о/с від 28.10.2011 року по УМВС в Луганській області за п. 64 "г" Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України -через скорочення штатів.
Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки при вирішенні питання про скорочення посади, яку він обіймав, йому не було запропоновано іншу роботу, відповідачем не було перевірено можливість використання позивача на службі.
Позивач зазначив, що при звільненні його, не було враховано його переважне право на залишення на посаді, оскільки у нього на утриманні знаходиться син, а дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не має самостійного заробітку. Крім того, його було звільнено під час перебування на лікарняному.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся з позовом до суду - 30.01.2012р..
За зазначеним позовом, Постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі №2/1270/1061/2012 від 20.03.2012р. йому було відмовлено в поновленні на роботі на посаді.
Під час слухання цієї справи, йому стало відомо про те, що начеб-то його запрошували на засідання комісії з питання подальшого проходження служби співробітниками ДАІ на посадах в інших підрозділах, поза межами служби ДАІ. Це питання розглядалось судом під час слухання справи №2/1270/1061/2012. Під час розгляду цієї справи, йому стало відомо, що від запропонованих йому посад, він відмовився. В матеріалах справи №2/1270/1061/2012 знаходяться всі документи, які розглядались за час слухання цієї справи, а також докази, які він надавав суду відносно цього питання. Проте, судом було прийнято інше рішення, яким в задоволенні його позовних вимог відмовлено. Повний текст постанови суду було складено 26.03.2012р., та надіслано на його адресу - 26.03.2012р.
25.04.2012р. він звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з новим адміністративним позовом, який направив до суду рекомендованим листом. В період з 30.04.2012 р. по 16.05.2012р. він знаходився на амбулаторному лікуванні.
Однак, 21.05.23012р. він отримав ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11.05.2012р., якою його позов було повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків.
Враховуючи наведене, позивач просить:
- поновити строк на подачу даної позовної заяви у зв'язку з пропуском з поважних причин;
- визнати незаконними дії Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Управління Державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, які полягають у неповідомленні його про наявність вакантних посад в інших підрозділах поза межами служби УДАІ, на які він мав можливість перевестися;
- зобов'язати Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Управління Державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області запропонувати йому відповідну його кваліфікації посаду в інших підрозділах поза межами служби УДАІ, з моменту його звільнення, а саме з 28.10.2011р.;
- зобов'язати відповідачів надати перелік вакантних посад в інших підрозділах поза межами служби УДАІ, які він міг би зайняти;
- витребувати з архіву Луганського окружного адміністративного суду для огляду в судовому засіданні справу №2/1270/1061/2012;
- зобов'язати відповідачів виплатити йому середній розмір його грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - з 28.10.2011р. по час поновлення його на службі.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх повністю задовольнити.
Представник відповідача ГУМВС України у Луганській області не визнав позов, заперечував в судовому засіданні проти задоволення позову та пояснив, що звільнення позивача відбувалось у відповідності до вимог чинного законодавства, крім того, поставлені перед судом позивачем питання, як зазначив сам позивачем, вже були предметом розгляду в іншому судовому засіданні, по яких судом було прийнято рішення. Позивачем дане рішення не оскаржено, воно набрало законної сили, а тому позовні вимоги, на його думку, є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача УДАІ ГУМВС України у Луганській області підтримав заперечення представника відповідача ГУМВС України у Луганській області та просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази, відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України „Про державну службу" в редакції від 16.12.1993 р., чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно із преамбулою Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-XII, вказаний Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Закон також визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Згідно зі статтями 9, 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом Законів про працю України.
Відповідно до абзацу 2 п.13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються положення, встановлені спеціальними законами.
Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї, зокрема, Законом України „Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (далі - Положення).
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з зазначеним
адміністративним позовом звернувся до Луганського окружного адміністративного суду 24 травня 2012 р.. Як він зазначає, що дізнався про порушення його прав, під час слухання справи №2/1270/1061/2012 - 20.03.2012р.
Статтею 99 КАС України зазначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом
або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, позивачем не порушено.
Позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора групи розшуку відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Краснодон та автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого УДАІ) управління МВС України в Луганській області у спеціальному званні старшого лейтенанта. (а.с.5).
На підставі наказу начальника ГУМВС України в Луганській області від 28.10.2011 року № 364 о/с, позивач був звільнений у запас Збройних сил України за пунктом 64, підпункт „г" - через скорочення штатів, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. (а.с.5).
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про поновлення його на службі. Рішенням суду, по адміністративній справі №2/1270/1061/2012, позивачу було відмовлено в поновленні його на службі. Рішення суду позивач не оскаржив воно набрало законної сили.
Питання, які поставлені перед судом позивачем за вказаним адміністративним позовом, вже були предметом розгляду в адміністративній справі № №2/1270/1061/2012 та судом було дано їм належну оцінку.
Так, судом при розгляді адміністративної справи № №2/1270/1061/2012, було встановлено, що 15.10.2011 року було проведено засідання комісії з питання подальшого проходження служби співробітниками ДАІ УМВС України в Луганській області на посадах в інших підрозділах, поза межами служби ДАІ, за результатами якого було складено протокол № 11/11-6502.
Згідно Порядку денного зазначеного засідання комісії, було вирішено питання щодо подальшого проходження служби співробітниками ДАІ УМВС України в Луганській області, посади яких скорочено наказом УМВСУ від 31.08.2011р. № 1585 "Про організаційно-штатні питання".
З зазначеного протоколу, судом встановлено, що старшому лейтенанту міліції ОСОБА_1 старшим інспектором групи розшуку ВДАІ з обслуговування м. Краснодон та АТІ (підпорядкованого УДАІ) УМВСУ в ході бесіди було запропоновано посади: інспектора в СОГП Краснодонського MB, ДІМ Краснодонського MB, інспектора-чергового Краснодонського MB, ДІМ Краснодонського РВ, старшого ДІМ Краснодонського РВ, інспектора-чергового Краснодонського РВ.
В протоколі зазначені особи, які не змогли прибути на засідання через перебування на лікарняному або у сесійної відпустці. Прізвища позивача серед цих осіб не вказано.
Оскільки позивач відмовився від запропонованих вакантних посад, 15.10.2011 року особами-членами комісії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було складено та підписано акт, в якому було вказано, що у їх присутності старшому інспектору групи розшуку ВДАІ з обслуговування м. Краснодон та АТІ (підпорядкованого УДАІ) УМВС України в Луганській області, старшому лейтенанту міліції ОСОБА_1 були запропоновані посади інспектора сектору охорони громадського порядку, дільничного інспектора міліції, інспектора - чергового чергової частини Краснодонського МВ УМВС (старшого дільничного інспектора міліції, дільничного інспектора міліції, інспектора - чергового чергової частини Краснодонського РВ УМВСУ. Проте, старший лейтенант міліції ОСОБА_1, від запропонованих йому посад в Краснодонському МВ, РВ УМВСУ відмовився, причину відмови не пояснив.
У випадку, коли особа має намір подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ - нею подається письмовий рапорт про призначення. Вказаний рапорт підлягає розгляду, за наслідками якого видається наказ по особовому складу. Такого рапорту позивачем не було подано.
При відмові від запропонованих посад або при ігноруванні особою певних пропозицій, відповідним керівником приймається рішення про неможливість подальшого використання даного працівника в органах внутрішніх справ, вказаний працівник підлягає звільненню з органів внутрішніх справ відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів). (а.с.24-25).
Листом від 18.10.2011 року № 11/11-6554, позивачу пропонувалось прибути до відділу кадрового забезпечення УДАІ УМВС України у Луганській області для вирішення питання щодо подальшого проходження служби в ОВС (а.с. 24).
Судом під час розгляду справи №2/1270/1061/2012 ретельно досліджувалися обставини щодо можливості подальшого використання позивача на службі, в зв'язку з чим судом визнано, що така можливість була, однак, в ході розгляду справи, судом було встановлено відсутність волевиявлення у позивача щодо проходження служби в органах внутрішніх справ, факт відмови, ігнорування останнім пропозицій УМВС України в Луганській області, які підтверджені матеріалами справи, а саме відповідним протоколом та актом від 15.10.2011 року (а.с. 24). Свердження позивача про те, що він не відмовлявся від запропонованих йому посад не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи №2/1270/1061/2012, а тому судом визнано їх не доведеними, оскільки будь-якими доказами це не підтверджено. Таким чином, суд прийшов до висновку, що доводи позивача стосовно незаконності не запропонування йому посади є безпідставними. (а.с. 24).
Враховуючи відмову позивача, до ГУМВС України у Луганській області був направлений атестаційний лист та подання на звільнення ОСОБА_1 через скорочення штатів (а.с. 23).
Розгляд вищезазначеного у судовому засіданні, проводилось в присутності ОСОБА_1 .(а.с.21). Вказаному була дана оцінка в постанові суду по справі №2/1270/1061/2012. Постанова суду, як зазначає сам позивач, йому була надіслана 29.03.2012р. (а.с.2). Рішення суду позивачем відносно цього не оскаржено та набрало законної сили.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Що стосується вимоги позивача - витребувати з архіву Луганського окружного адміністративного суду для огляду в судовому засіданні справу №2/1270/1061/2012, суд відносно цього зазначає, що суд першої інстанції не може, згідно Закону, витребувати та перевіряти і надавати оцінку іншому рішенню суду першої інстанції. Такі дії може здійснити тільки суд апеляційної інстанції за апеляційною скаргою позивача, однак позивач апеляцію на постанову суду по адміністративній справі №2/1270/1061/2012 не надсилав.
Не може також бути задоволена вимога позивача про зобов'язання відповідачів виплатити йому середній розмір його грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - з 28.10.2011р. по час поновлення його на службі, оскільки його на посаді не поновлено, навпаки, постановою суду від 20.03.2012р. по адміністративній справі №2/1270/1061/2012 в поновленні на посаді йому відмовлено. Наказ ГУМВС України у Луганській області від 28.10.2011 року № 364 о/с в частині звільнення зі служби позивача визнано судом таким, що прийнятий відповідно до вимог закону, підстав для поновлення позивача на посаді старшого інспектора групи розшуку відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Краснодон та автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого УДАІ) управління МВС України в Луганській області судом не встановлено. Зазначене рішення своєчасно не було оскаржено, не скасовано, а набрало законної сили, а отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Отже позивачем не надано жодного доказу в підтвердження вимог, про задоволення яких просить суд.
У зв'язку з цим, та вищезазначеним, суд прийшов до висновку, що у задоволенні вимог позивача слід відмовити, так як вказане позивачем, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за необгрунтованістю
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Н.В. Мирончук