Категорія №8.2.1
Іменем України
14 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3559/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Широкої К.Ю.,
при секретарі: Бондар Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 року №0001808013 та №0001818013, -
07 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ.
В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби (далі - Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП) проведена камеральна перевірка Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (далі - Позивач, ПАТ «АМК») з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2011 року. За результатами вищезазначеної перевірки Відповідачем був складений акт №531/08-3/05441447 від 20.12.2011 року, в якому зазначено про виявлені порушення з боку Позивача. ПАТ «АМК», ознайомившись зазначеним актом, надало на адресу СДПІ по роботі з ВПП свої заперечення №01-07-43 від 03.01.2012 року. На підставі акту Відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення від 20 грудня 2011 року №0001808013, №0001818013. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0001808013 установлені порушення п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ «АМК» було нараховано грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33 212 095,50 грн., в тому числі 22 141 397 грн. - за основним платежем та 11 070 698,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0001818013 установлені порушення п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п.200.4, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ «АМК» було зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 25 966 565 грн. та донараховано штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12 983 282,50 грн.;
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Луганській області 05.01.2012 року листом №01-026-48, а згодом до Державної податкової служби листом №026-315 від 15.03.2012 року. Проте Державної податкової адміністрації в Луганській області рішенням про результати розгляду первинної скарги №2082/10-408 від 29.02.2012 року та Державної податкової служби України у своєму рішенні про результати розгляду скарги № 6214/6/10-2115 від 09.04.2012 року залишили оскаржуване рішення без змін. Рішення № 6214/6/10-2115 від 09.04.2012 про результати розгляду скарги Державної податкової служби України було отримане Позивачем 13.04.2012 року, про що свідчить вхідний штемпель канцелярії.
Позивач вказані податкові повідомлення - рішення №0001808013 від 20.12.2011 року та №0001818013 від 20.12.2011 року важає неогрунтованими та незаконними з наступних підстав. Доводи Відповідача ґрунтуються на порушенні Позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, та п. 201.10 ст. 201 розділу 5 Податкового кодексу України, а саме до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ за податковими накладними не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, що дає права покупцю на включення сум податку до складу податкового кредиту. Однак вказані податкові накладні фактично зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується даними витягу з Єдиного реєстру податкових накладних.
Сам факт реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджує, що податкові накладні складені у відповідності до вимог Податковго кодексу України. Позивач вважає, наведене свідчить про правомірність включеня до податкового кредиту суми податку, сплачених у зв'язку з придбанням товарів, які підтверджені належно оформленими податковими накладними та зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним у позові та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив наступне.
Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що податкові накладні, відповідно до яких ПАТ «АМК» було сформовано податковий кредит у жовтні 2011 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у законодавчо встановлені терміни. Та що сам факт реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджує, що податкові накладні складені у відповідності до вимог Податковго кодексу України. Також позивач зазначає, що Податковим кодексом України не заборонено часткове віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, складеними належним чином. Але зазначені доводи відповідача спростовуються виходячи з наступного.
СДПІ ВПП у м. Лугаську відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податковго кодексу України та впорядку ст. 76 ПК України було проведено камеральну перевірку ПАТ «АМК». В ході перевірки було встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПАТ «АМК» від'ємного значення різниці поточного (звітного) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2011 року у розмірі 23 577 276,00 грн. Також порушення п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Подакового кодексу України, призвело до заниження ПАТ «АМК» суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за жовтень 2011 року на суму 22 141 397,00 грн. Порушення п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення ПАТ «АМК» суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року у розмірі 2 389 289,00 грн., та порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення ПАТ «АМК» суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за листопад 2011 р. у розмірі 23 577 276,00 грн.
У зв'язку зі встановленими порушеннями СДПІ ВПП у м. Луганську були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 20.12.11 року форми «Р» № 0001808013, яким збільшено суму грошового
зобов'язання з ПДВ у розмірі 22 141 397,00 грн. та визначені штрафні санкції у сумі 11 070 698,50грн.;
- від 20.12.11 року форми «В1» №0001818013, яким зменшено суму бюджетного
відшкодування у розмірі 25 966 565,00 грн. та визначені штрафні санкції у сумі 12 98282,50 грн. Підставами винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало наступне. ПАТ «АМК» до СДПІ ВПП у м. Луганську було подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2011 року разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника складає 23 577 276,00 грн. Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно. Таким чином, Позивачем до податкового кредиту жовтня 2011 року було віднесено суму у розмірі 48 107 962,26 грн. по податковим накладним, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі накладних, а саме податкові накладні виписані ТОВ «Мітінвест Холдінг» від 30.09.11 №300975 на суму ПДВ 2 348 406,58 грн.; від 31.10.11 №311047 на суму ПДВ 23 856 738,72 грн.; від 31.10.11 №311048 на суму ПДВ 21 785 515,72 грн. та виписаній накладній від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» від 28.09.11 №280914 на суму ПДВ 117 301,24 грн. Для підтвердження своєї позиції Позивачем надані копії податкових накладних разом із витягами з Єдиного реєстру податкових накладних, зокрема по податковим накладним виписаним ТОВ «Мітінвест Холдінг» від 30.09.11 №300975 на суму ПДВ 2 0 963 746,27 грн.; від 31.10.11 №311047 на суму ПДВ 27 781 086,24 грн.; від 31.10.11 №311048 на суму ПДВ 22 775 864,61 грн. та виписаній ТОВ «ДТЕК Трейдінг» від 28.09.11 №280914 на суму ПДВ 639 164,79 грн. Співставлення даних реєстру отриманих податкових накладних, складеного ПАТ «АМК» та даними Єдиного реєстру податкових накладних засвідчує невідповідність сум ПДВ зазначених в накладних. Співставлення даних реєстру отриманих податкових накладних, складеного ПАТ «АМК» та даними Єдиного реєстру податкових накладних засвідчує невідповідність сум ПДВ зазначених в накладних. Згідно автоматизованої системи співставлення реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних на теперішній час податкові накладні, відповідно до яких Позивачем було сформовано податковий кредит у жовтні 2011 року і Єдиному реєстрі накладних не зареєстровані, що у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту. Таким чином, СДПІ ВПП у м. Луганську правомірно були винесені оскаржувальні податкові повідомлення рішення. Враховуючи викладене відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за необґрунтованістю.
31 травня 2012 року прокуроторою Луганської області була надана заява про вступ до справи прокурора з метою захисту економічних інтересів держави як представника відповідача (а.с. 61). В судовому засідані прокурор підтримав представника відповідача та просив в задоволені адміністративного позову відмовии в повному обязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що в порядку ст. 76 ПК України була проведена камеральна перевірка ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «АМК») з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2011 року, по результатам якої був складенний акт від 20.12.2011 № 531\08-3\05441447 (а.с.11). В ході перевірки було встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПАТ «АМК» від'ємного значення різниці поточного (звітного) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2011 року у розмірі 23 577 276,00 грн. Також порушення п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Подакового кодексу України, призвело до заниження ПАТ «АМК» суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за жовтень 2011 року на суму 22 141 397,00 грн. СДПІ ВПП у м. Луганську були винесені наступні податкові повідомлення-рішення: форми «Р» № 0001808013 від 20.12.11 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 22 141 397,00 грн. та визначені штрафні санкції у сумі 11 070 698,50грн.;
- форми «В1» №0001818013 від 20.12.11 року, яким зменшено суму бюджетного
відшкодування у розмірі 25 966 565,00 грн. та визначені штрафні санкції у сумі 12 98282,50 грн.
Висновок СДПІ по роботі з ВВП про порушення ПАТ «АМК» п.п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.10 ст. 201 ПКУ ґрунтується на тому, що до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ за податковими накладними не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає права права покупцю на включення сум податку до складу податкового кредиту.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
У відповідності із статтею 187 Податкового кодексу України:
- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);
У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:
- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);
- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);
- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);
- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);
- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до абз.7 п. 201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Метінвест Холдинг» були виписані податкові накладні ПАТ «АМК» від 30.09.2011 за № 300975 на загальну суму з урахуванням ПДВ 125 782 477 грн. 63 коп.; від 31.10.2011 за № 311047 на загальну суму 166686 517 грн.44 коп. з урахуванням ПДВ; від 31.10.2011 за №311048 на загальну суму 136 655 187 грн.67 коп. (а.с.21 - 27). ТОВ «ДТЕК Трейдинг» була виписана податкова накладна за № 280914 від 28.09.2011 на загальну суму з урахуванням ПДВ 3 834 988 грн.73 коп.(а.с. 20).
Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних: податкова накладна ТОВ «Метінвест Холдинг» від 30.09.2011 за № 300975 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.10.2011; податкова накладна від 31.10.2011 за № 311047 та від 31.10.2011 за №311048 зареєстровані 03.11.2011 (а.с.91), податкова накладна ТОВ «ДТЕК Трейдинг» № 280914 від 28.09.11 зареєстрована 30.09.2011 (а.с.190).
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що згідно вимог ст. 201.10 ПК України, позивач вчасно внес до Єдиного реєстру податкових накладних інформацію про зазначені податкові накладні.
Згідно статті 198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В судовому засідані було встановлено, що позивач формував податковий кредит за датою отримання товарів, зазначене право планика податків передбачено ст..198.2 ПК Укрраїни, а саме: податкова накладна ТОВ «Метінвест Холдинг» від 30.09.2011 за № 300975 на загальну суму з урахуванням ПДВ 125 782 477 грн. 63 коп. частково у вересні 2011 року на суму ПДВ 18 615 339 грн.69 коп., частково у жовтні 2011 року на суму ПДВ 2348406,58 грн. (а.с.157-187); податкова накладна ТОВ «Метінвест Холдинг» від 31.10.2011 за № 311047 частково у жовтні 2011 року на суму ПДВ 23 856 738 грн.72 коп., частково у листопаді 2011 року на суму ПДВ 3 924 347 грн.52 коп. (а.с.88-131); податкова накладна ТОВ «Метінвест Холдинг» від 31.10.2011 №311048 - частково у жовтні 2011 року на суму ПДВ 21 785 515 грн.72 коп., частково в листопаді 2011 року на суму ПДВ 990 348 грн.89 коп.(а.с.131-157).
Згідно ст.198.6 ст.198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Суд вважає, що позивач діяв згідно вимог ст. 198 ПК України, також Податковий кодекс України не містить норму якаб забороняла часткове віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними.
В судовому засідані встановлено, що податкові накладні складені згідно вимог Податкового кодексу України.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що дії відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 141 397 грн.00 коп. та визначення штрафних санкцій у сумі 11 070698 грн.50 коп. та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25 966 565 грн.00 коп. суперечать нормам Податкового кодексу України.
Таким чином, суд вважає податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську ДПС від 20 грудня 2011 року №0001818013та від 20 грудня 2011 року №0001808013 протиправними та таким, що підлягають скасуванню.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «АМК» підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оплата судового збору в сумі 2146 грн. 00 коп. підтверджується платіжним дорученням № 2033 від 07.03.2012 (а.с.10)
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 14.06.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 року №0001808013 та №0001818013, задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби від 20 грудня 2011 року №0001818013.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби від 20 грудня 2011 року №0001808013.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
СуддяК.Ю. Широка