Справа №: 22-ц/0191/927/2012Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Редько Г.
"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіРедько Г.В.
СуддівМоісеєнко Т.І., Полянської В.О.
При секретаріРемез Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим, третя особа ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року
Уточнивши свої вимоги, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 березня 2010 року вони були незаконно доставлені у Феодосійський міський відділ ГУ МВС України АР Крим, де знаходилися там в цей день з 1 год. до 23 год. Працівники міліції знущалися над ними, причинили тілесні ушкодження. По даному факту була порушена кримінальна справа відносно оперуповноваженого Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим Максименка І.В за злочин, передбачений статтею 365 Кримінального кодексу України. Винними діями ОСОБА_8, який знаходився у службових відносинах з відповідачем, їм заподіяні моральні страждання.
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 100000 грн., та на користь ОСОБА_7 50000 грн. моральної шкоди. Вирішено питання щодо судових витрат.
На вказане рішення суду Феодосійській міський відділ ГУ МВС України в АР Крим подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року, та постановити нове рішення суду про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вважає, що завдана позивачам шкода була відшкодована за рахунок ОСОБА_8, а отже їх позовні вимоги до Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Апелянт посилається на те, що по цій категорії справ у якості відповідача повинні притягувати місцеві органи казначейської служби для подальшого виконання рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі понесли моральні страждання в результаті тривалого безпідставного затримання у Феодосійському відділу міліції, де відносно них застосовувалися незаконні міри примушення, їх здоров'ю була спричинена шкода різного ступеню тяжкості, а отже відповідальність покладається на відповідача.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується по наступним підставам.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 4 статті 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.
Стаття 1176 Цивільного кодексу України встановлює особливий режим відшкодування, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього ( досудового) слідства, прокуратури або суду.
Особливі підстави відшкодування шкоди встановлені в частині 6 статті 1176 Цивільногго кодексу України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Відповідно до положень статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, які регулюють загальні підстави відшкодування шкоди в деліктних правовідносинах, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: 1) шкоду, 2) протиправне діяння особи, котра її завдала, 3) причинний зв'язок між ними, 4) вину заподіювача шкоди.
Згідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових( службових) обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 345 від 1.12.2009 року начальника Головного Управління МВС України в АР Крим ОСОБА_8 перебував на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-розшукового відділу карного розшуку Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, тобто знаходився у службових відносинах з відповідачем.
Вироком Ленінського районного суду АРК від 26.09.2011 року встановлено, що відносно позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 мали місце протиправні дії з боку старшого оперуповноваженого оперативно-розшукового відділу карного розшуку Феодосійського МВ ОСОБА_8, який перевищуючи владу та службові повноваження, порушуючи право ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на повагу їх достоїнства, свободу та особисту недоторканність, піддавав їх жорстокому, нелюдяному та принижуючому їх гідність поводженню, утримував вказаних осіб у кабінетах Феодосійського МВ ГУ МВС України в АРК з 01-30 год. до 23 год. 19.03.2010 року. ОСОБА_8 позбавив ОСОБА_6 і ОСОБА_7 можливості задоволення їх природних потреб: їжі, води, користування туалетом, зв'язку з родичами, можливості користуватися послугами адвоката, а також вимагати перевірки прокурором і судом правомірності їх затримання. Крім того, ОСОБА_8 незаконно застосував до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 погрози позбавлення волі, зґвалтування, застосування фізичного насильства, а також застосував фізичне насильство у виді завдання ударів, побоїв, задушення ОСОБА_6 за допомогою шнура, чим спричинив йому тілесні ушкодження.
Факт спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень підтверджується висновком медичної експертизи. Він знаходився на лікуванні у Феодосійській лікарні з 21.03.2010 року по 16.04.2010 року. По висновку медичної експертизи у ОСОБА_7 встановлено ушиб м'яких тканин голови.
Виходячи з наведеного, колегія суддів, вважає вірним висновок суду першої інстанції про завдання шкоди позивачам працівником міліції ОСОБА_8 під час виконання ним своїх службових обов'язків.
Таким чином, суд першої інстанції, вірно встановивши, що моральна шкода завдана позивачам винними діями працівника органів МВС, обгрунтовано стягнув її з Феодосійського міською відділу ГУ МВС України в АР Крим, оскільки, вказані дії повністю підпадають під дію частини 2 статті 1167 та статті 1172 ЦК України.
Крім того, колегія суддів вважає неспроможними твердження апелянта, про залучення у якості відповідача орган казначейської служби для подальшого виконання рішення суду, оскільки, вказаний орган залучається тільки у випадку покладення відповідальності на державу, що в даному випадку встановлено не було.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтею 303, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Г.В.Редько Т.І. Моісеєнко В.О.Полянська