Справа № 429/2560/12
іменем України
14 червня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.,
при секретарі: Галенко А.А.,
за участю представника позивача: Макарова О.С.,
представника відповідача
ПАТ «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал»: Заярного С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія»до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал»про визнання недійсними договорів страхування та поручительства, -
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал» в особі 5 відділення ПАТ «АКБ «Капітал», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал», в подальшому уточнивши свої позовні вимоги до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал», в якому просить суд визнати недійсним договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту серії КР № 028418 від 08.09.2008 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія»та ОСОБА_3 за участю вигодонабувача Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал»; визнати недійсний договір поручительства № 761 від 08.09.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал», ОСОБА_3 та Акціонерним товариством закритого типу «Українська страхова компанія».
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 05/080908/761К від 08.09.2008 року ВАТ «АКБ «Капітал»надав позичальнику ОСОБА_3 споживчий кредит в сумі 11 330,87 грн. строком з 08.09.2008 року по 07.09.2010 року зі сплатою 26 відсотків річних. В забезпечення виконання кредитного зобов'язання був укладений договір поручительства № 761 від 08.09.2008 року між АТЗТ «Українська страхова компанія», яке змінило назву на ПАТ «Українська страхова компанія», як поручителем, ОСОБА_3, як боржником та ВАТ «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал», яке змінило назву на ПАТ «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал», як кредитором. А також договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту серії КР № 028418 від 08.09.2008 року, де страховиком виступило АТЗТ «Українська страхова компанія», застрахованою особою - ОСОБА_3 та вигодонабувачем -ВАТ «АКБ «Капітал». 17.06.2011 року ПАТ «АКБ «Капітал»повідомило ПАТ «Українська страхова компанія»про наявність станом на 17.06.20011 року несплаченої позичальником ОСОБА_3 заборгованості в сумі 3851,89 грн. Але, як було з'ясовано, між ПАТ «АКБ «Капітал»та ОСОБА_3 фактично були відсутні правовідносини з приводу отримання кредиту. Тому з цих підстав договори поручительства та страхування мають бути визнані недійсними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх, спираючись на доводи та підстави, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ПАТ «АКБ «Капітал» в судовому засіданні не визнав позовні вимоги в повному обсязі відповідно до наданих письмових заперечень.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Сторони не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_3.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню за наступного.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 05/080908/761К від 08.09.2008 року ВАТ «АКБ «Капітал»надав позичальнику ОСОБА_3 споживчий кредит в сумі 11 330,87 грн. строком з 08.09.2008 року по 07.09.2010 року зі сплатою 26 відсотків річних. В забезпечення виконання кредитного зобов'язання був укладений договір поручительства № 761 від 08.09.2008 року між АТЗТ «Українська страхова компанія», яке змінило назву на ПАТ «Українська страхова компанія», як поручителем, ОСОБА_3, як боржником та ВАТ «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал», яке змінило назву на ПАТ «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал», як кредитором. А також договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту серії КР № 028418 від 08.09.2008 року, де страховиком виступило АТЗТ «Українська страхова компанія», застрахованою особою - ОСОБА_3 та вигодонабувачем -ВАТ «АКБ «Капітал».
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про страхування»договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Позивачем не доведено суду наявність підстав, визначених законом щодо недійсності правочинів.
Водночас, відповідно до загальних положень ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися такими видами: неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що договір поруки є похідним та невід»ємною частиною кредитного договору в частині забезпечення виконання зобов'язання. Але позивачем не доведено суду визнання самого кредитного договору недійсним, який би давав підстави для визнання і договору поручительства недійсним.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача не доведені матеріалами справи, не обґрунтовані та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія»до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний Банк «Капітал»про визнання недійсними договорів страхування та поручительства -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: В. М. Бондаренко