Справа №: 22-ц/0191/939/2012Головуючий суду першої інстанції:Чернецька В.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т.
"19" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.
СуддівРедько Г.В., Полянської В.О.
При секретаріРемез Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ПАТ «Кримхліб» на рішення Нижньогірського районного суду АРК від 04 квітня 2012 року, -
ОСОБА_6. пред'явив у суді позов до ОСОБА_7 , ПАТ «Кримхліб про відшкодування майнових збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що 08 січня 2010 року з вини відповідача, який є водієм ПАТ «Кримхліб», сталася дорожньо-транспортна пригода , внаслідок якої належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_1, був пошкоджений.
Позивач вважає, що крім майнової шкоди йому спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку із пошкодженням майна. Вказує, що він є суб'єктом підприємницької діяльності , для здійснення якої він використовує автомобіль. Пошкодження автомобіля перешкоджало здійсненню підприємницької діяльності, отриманню прибутку, чим був порушений його звичайний життєвий уклад і спричинені душевні страждання.
Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, відмовився під час розгляду справи від позовних вимог до ОСОБА_7 і остаточно просив стягнути з ПАТ «Кримхліб», як власника джерела підвищеної небезпеки, з яким ОСОБА_7 знаходився у трудових відносинах, втрату товарної вартості належного йому автомобіля в розмірі 4065 грв., вартість проведення оціночних робіт в сумі 350 грв., витрати на проведення авто товарознавчої експертизи в розмірі 1687,68 грв., витрати на проїзд автобусом в сумі 44,26 грв., вартість ксерокопій документів в сумі 23 грв., вартість оформлення доручення, судові витрати в сумі 370 грв., а всього 6779, 94 грв., у відшкодування моральної шкоди 5000 грв.
Рішенням Нижньогірського районного суду АРК від 04.04.2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 було задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кримхліб» на його користь у відшкодування майнової шкоди, разом із судовими витратами, 6146 гривен 94 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «Кримхліб» подало апеляційну скаргу, в який йдеться про скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
Апелянт вважає, що суд неправомірно не задовольнив їх клопотання про притягнення до участі в справі в якості співвідповідача Страхової компанії «Українська страхова група», яка, відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повинна відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду в межах встановленого ліміту, а різницю між сумою відшкодування повинна сплатити винна особа.
Апелянт також вважає, що різницю між сумою відшкодування, проведеного страховою компанією, та фактичною шкодою повинна виплачувати особа, винна у спричиненні шкоди.
На думку апелянта, така особа до участі в справі не притягувалась.
Апелянт також вважає, що втрата товарної вартості автомобіля, належного ОСОБА_6, була визначена експертом після проведення відновлювального ремонту автомобіля, тобто експерт був позбавлений можливості встановити дійсну суму втрати товарної вартості.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню .
З матеріалів справи вбачається , що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 08.01.2010 року о 8год.15 хв. , учасниками якою були автомобіль НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_7 ,власником якого є ПАТ «Кримхліб», та автомобіль НОМЕР_3, яким управляв ОСОБА_6, сталася з вини водія ОСОБА_7, який порушив п.1.5, 10.5 Правил Дорожнього руху України, мав можливість не допустити зіткнення, для чого в нього будь-яких перешкод технічного характеру не було. Зазначене встановлено постановою про притягнення останнього до адміністративної відповідальності від 20.01.2010 року .( а.с.9)
З матеріалів справи також вбачається, що автомобіль, належний позивачу, був оглянутий експертом в присутності представника ПАТ Страхова компанія «Українська страхова група», як особою, якою була застрахована цивільно-правова відповідальність ПАТ «Кримхліб». ( а.с.30,151)
Із звіту №00298-007-1\10 від 04.02.2010 року, складеного оцінювачем Української служби допомоги, вартість відновлювального ремонту автомобіля , належного позивачу після ДТП, яке мало місце 08.01.2010 року, з урахування фізичного зносу складає 9085,54 грв., величина втрати товарної вартості в результаті пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту була визначена в розмірі 4065 грв. ( а.с.24).
З матеріалів справи вбачається. що позивач ОСОБА_6 не просив стягнути з відповідача ПАТ «Кримхліб» вартість відновлювального ремонту в сумі 9085,54 грв., посилаючись на те, що вказана сума буде відшкодована страховою компанією, а просив стягнути величину втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 4065 грв.
За такими обставинами не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні їх клопотання про притягнення до участі в справі в якості співвідповідача ПАТ Страхова компанія «Українська страхова група».
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховою компанією відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Тобто, до страхового відшкодування не входять втрати товарної вартості автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно вирішив питання щодо відшкодування шкоди, спричиненої позивачу , саме ПАТ «Кримхліб», яке є власником джерела підвищеної небезпеки, що відповідає положенням ч.2 ст.1187 ЦК України.
Посилання апелянта на те, що різницю між сумою відшкодування , сплаченою страховою компанією та дійсним розміром спричиненої шкоди повинна сплатити винна особа не можна визнати обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається. що особою, винною у спричиненні шкоди ОСОБА_6, був визнаний ОСОБА_7, який під час ДТП знаходився у трудових відносинах з ПАТ «Кримхліб», керував на законних підставах автомобілем НОМЕР_2, власником якого є ПАТ «Кримхліб», і знаходився при виконанні посадових обов.язків. ( а.с.9,12,95-98, 151)
Проте, відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
На підставі наведених норм закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав належним відповідачем по справі ПАТ «Кримхліб».
З доводами апелянта про те, що розмір величини втрати товарної вартості автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, не міг бути визначений експертом, оскільки на момент огляду автомобіль був відремонтований, також не можуть бути прийняти до уваги.
Як вбачається з матеріалів справи, автотоварознавча експертиза була проведена за матеріалами цивільної справи, що не суперечить вимогам Закону України «Про судову експертизу». Величина втрати товарної вартості автомобіля НОМЕР_3, належного ОСОБА_6 на праві власності, була визначена в розмірі 4065 грв. (а.с.132-136). Така ж сума величини втрати товарної вартості була визначена оцінювачем під час огляду автомобіля одразу після ДТП ( а.с.15-24).
Колегія суддів вважає, що висновки експертів-оцінювачів узгоджуються між собою, є належними та допустимими доказами, на підставі яких судом було зроблено висновок щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_6
Доказів іншого матеріали справи не містять, не надано їх і з апеляційною скаргою.
Разом з тим, відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотримання вимог ст..212-215 ЦПК України.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не містять безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 303,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів цивільної палати Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» - відхилити.
Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 04.04. 2012 року. - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до суду касаційної інстанції.
Т.І.Моісеєнко В.О.Полянська Г.В.Редько