Категорія №10.1
Іменем України
13 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3987/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Іванович К.В.
за участю сторін:
представника позивача: Дюмін І.О.
представників відповідача: Дегтярьова О.В., Рябокобиленко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2, -
22 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 25.06.2011 по 26.03.2012 у розмірі 82724,47 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні позовним вимогам. Крім того представник відповідача зазначив, що згідно ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, а тому вважає, що підлягає стягненню уся заявлена у позові сума.
Представники відповідача у судовому засіданні не заперечували проти пред'явленої суми, але зазначили, що позивачем порушено строки звернення до суду, передбачені ч.2 ст.99 КАС України, а тому вважають, що підлягає стягненню заборгованість за період з листопада 2011 року по березень 2012 року у сумі 40030,46 грн., яку відповідач визнає. Крім того, представники відповідача просили суд встановити порядок та строк виконання судового рішення шляхом розстрочення на 2 роки з дня ухвалення судом рішення, пропорційними частинами.
Представник позивача заперечував проти встановлення судом порядку та строку виконання судового рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суд виходить з наступного..
Судом встановлено, що відповідач - ТДВ «Брянківський завод бурового устаткування» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Брянківської міської ради 20.12.1991, ідентифікаційний код 01423122 та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області як платник внесків та обов'язкових зборів.
Згідно розрахункам фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25.06.2011 по 26.03.2012 загальна сума фактичних витрат складає 82724,47 грн. (а.с. 9-56).
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємство отримувало, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача зробленому на розрахунку з зазначенням дати отримання.
Розрахунки фактичних витрат підприємством не оскаржені в установленому Законом порядку, тобто суму по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій визнано, але до теперішнього часу добровільно суму боргу підприємство не сплатило.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року N 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пільгових пенсій, сплачених відповідно пп. "б"- "з" статті 13 зазначеного Закону та фактичні витрати на їх доставку, відшкодовуються Пенсійному фонду України підприємством, установою, організацією, на якому працював пенсіонер, за рахунок коштів на оплату праці до досягнення працівником пенсійного віку: 60 років - чоловіки, 55 років - жінки.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підп. 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції). Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Порядок надіслання підприємствам повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений п. 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.03 № 231-1 та зареєстрованої в Мінюсті України 16.01.04 № 64/8663.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, позовні вимоги про стягнення заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду з урахуванням вимог ч.2 ст.99 КАС України є незмістовним.
Так відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За своєю суттю витрати на виплату та доставку пільгових пенсій є обов'язковими внесками підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України виплати колишнім працівникам підприємств пенсій, призначених на пільгових умова з урахуванням стажу роботи на підприємстві.
Частиною 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено розстрочення тільки щодо заборгованості по сплаті пенсійних внесків, що виникла до 1 січня 2004 року і не погашена за станом на 1 січня 2011 року, з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. А також заборгованість зі сплати штрафних та фінансових санкцій, що виникла до 1 січня 2011 року. Такі види заборгованості підлягають розстроченню не більш ніж на 60- календарних місяців, починаючи з 1 січня 2011 року.
В інших випадках, згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавством не передбачено порядок звільнення від сплати або розстрочення обов'язкового внеску з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Щодо клопотання представників відповідача в частині встановлення порядку та способу виконання судового рішення суд виходить з наступного.
В обґрунтування клопотання встановлення порядку та способу виконання судового рішення відповідач зазначив, що на теперішній час підприємство знаходиться в тяжкому фінансовому стані, яке не дає можливість одноразово погасити суму боргу, а тому просив розстрочити виконання рішення суду. На підтвердження відповідач надав суду звіт про фінансові результати за 2011 рік, договір розстрочення №527/32 від 04.01.2011.
Відповідно до ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Таким чином, суд враховуючі чинники, які впливають на порядок та строк виконання судового рішення може, а не зобов'язаний, встановити такий спосіб, строк та порядок виконання судового рішення.
Підставою для встановлення порядку та способу виконання судового рішення шляхом розстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Крім того, при вирішенні даного клопотання суд вважає за необхідне зазначити, що заявником повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом такого заявника. В даному випадку такі події у заявника відсутні.
Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником до суду не надано.
Таким чином, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження наявність боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 72, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» (94105, Луганська область, м. Брянка, вул. Мічуріна, 1, код ЄДРПОУ 01423122) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Бранці Луганської області (94105, Луганської області, м. Брянка, вул. Косовського, 6) заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 25.06.2011 по 26.03.2012 у розмірі 82724,47 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири грн.. 47 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 18 червня 2012 року.
СуддяО.В. Ірметова