Справа №: 22-ц/0191/995/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.
"12" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПолянської В.О.,
СуддівМоісеєнко Т.І., Редько Г.В.,
При секретаріРемез Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення відсотків за невиконання договору банківського вкладу, пені за договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 лютого 2012 року,
У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Імексбанк», в якому просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних за невиконання договору банківського вкладу у сумі 10734 грн. 28 коп., пеню у сумі 26949 грн. 33 коп., а всього 37 683 грн. 61 коп.
Позов мотивований тим, що за договором банківського вкладу № ВДВ-19517 відповідач прийняв від ОСОБА_6 41506 доларів США на депозитний рахунок з датою їх повернення 06.03.2009р. В оговорений договором строк банк вклад готівкою не повернув, пославшись на відсутність коштів, а перерахував їх на поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий за договором банківського рахунку № ВПР - 19517 від 04 січня 2008 року. Перераховані на поточний рахунок гроші позивач з вини банку отримував частками починаючи з березня 2009р. по 08 квітня 2010 року.
Посилаючись вимоги ст. 625 ЦК України, позивач вважае, що за порушення зобов'язань, банк повинен сплатити йому 3% річних за період з 06 березня 2003 року по 08 квітня 2010 року 1354,62 доларів США, що еквівалентно 10 734,28 грн.
Посилаючись на п.3.1 договору № ВПР - 19517, позивач просив стягнути 0,1 % пені за період з 01 листопада 2009 року по 08 квітня 2010 року у розмірі 33 78,93 доларів США, що складає 26949,33 грн.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені. Стягнуто з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_6 3% річних за невиконання договору банківського вкладу у сумі 10 734 грн. 28 коп., пеню у сумі 26 949 грн. 33 коп., а всього 37683 грн. 61 коп. Стягнуто на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 376 грн. 84 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ «Імексбанк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 лютого 2012 року та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
Апелянт посилається на те, що не був сповіщений належним чином про час та місце слухання справи.
Апелянт вважає, що суд не звернув уваги на те, що банк, по закінченню терміну дії договору банківського вкладу, перерахував суму депозиту та відсотків, відповідно до п. 2.4.4 договору банківського вкладу № ВДВ-19517, тому дійшов помилкового висновку щодо порушення банком зобов'язання за договором.
Апелянт не погоджується зі стягненням 3% річних, оскільки вважає, що банком виконані зобов'язання за договором банківського вкладу № ВДВ - 19517 від 06 березня 2009 року.
Вказуючи на те, що позивачем був пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені, апелянт вважає висновок суду про задоволення позовних вимог в цій частині неправильним. Крім того, вважаючи 3% річних різновидом неустойки, апелянт зазначає, що суд повинен був застосувати положення ст.ст. 258 ч.2 п.1, 267 ч.4 ЦК України.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що боржник неналежним чином виконав умови договору, чим прострочив виконання грошового зобов'язання та порушив права позивача, а тому повинен сплатити три проценти річних та пеню, з чим погоджується колегія суддів.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Частиною 2 ст. 1060 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2009р. між сторонами був укладений договір банківського вкладу, на підставі якого між ОСОБА_7 та ПАТ «Імексбанк» склались зобов'язальні правовідносини, згідно яких Банк отримавши від позивача обумовлені договором кошти в сумі 41 506 доларів США, зобов'язався повернути їх 06.03.2009р.
В порушення умов договору банк своїх зобов'язань належним чином не виконав: на заяву ОСОБА_7 від 25.02.2009 р. видати вклад готівкою, перерахував 16.03.2009р. гроші на поточний рахунок № НОМЕР_1 та повідомив позивача, що сума банківського вкладу буде видаватися щоденно в рамках грошової готівки відділу № 15 філіалу ПАТ «Імексбанк» (а.с.19-21).
Судом також встановлено, що позивач з 16.03.2009р. по 08.04.2010 р. вимушений був отримувати від банку грошову готівку, що знаходилася на поточному рахунку лише межах щоденної грошової готівки відділу № 15 філіалу ПАТ «Імексбанк», незважаючи на заяви про видачу усій суми вкладу (а.с.18-44).
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обмеження прав вкладника розірвати договір банківського вкладу у будь-який час, а також перешкоди вільно розпоряджатися своїми коштами суперечать Конституції України та ч.2 ст. 1060 ЦК України.
З огляду на наведене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо порушення ПАТ «Імексбанком» умов договору та вимог ч.2 ст. 1060 ЦК України, а саме невиконання зобов'язання повернути позивачу на його вимогу залишок вкладу разом з нарахованими відсотками з депозитного рахунку та обмеження доступу ОСОБА_7 до грошових коштів, що знаходяться на його поточному рахунку.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності вимог ОСОБА_7 про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за договором банківського вкладу від 06.02.2009р., оскільки він заснований на положеннях ст. 625 ЦК України.
Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Тому довід апеляційної скарги, що 3% річних є різновидом неустойки є безпідставним, оскільки, обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, виникає не з цивільно-правового договору, а на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України. Зазначені у ст. 625 ЦК України суми є складовими грошового зобов'язання, а не штрафною санкцією,
Погоджуючись з висновком суду щодо стягнення з відповідача 3% річних, колегія суддів вважає, що стягувана сума підлягає зменшенню до 7859 грн. 98 коп. у зв'язку помилкою суду під час розрахунку.
Обґрунтованим, таким, що відповідає нормам ст. ч.3 ст. 549 ЦК України, вважає колегія суддів висновок суду про правомірність вимог позивача щодо стягнення пені за у розмірі 0,1% несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожен день прострочення.
Відповідальність банку за несвоєчасне виконання розпорядження Клієнта передбачена пунктом 3.1. договору № ВПР -19517 банківського рахунку від 04.01.2008 р. у вигляді пені у розмірі 0,1%. З наданих суду банком платіжних документів слідує, що гроші з поточного рахунку позивачу видавалися частками, остання сума видана 08 квітня 20010 року.
З розрахунку, який був наданий суду першої інстанції позивачем вбачається, що сума пені за період з 01.11.2009р. по 08.04.2010р., з урахуванням зменшення суми заборгованості Банку перед ОСОБА_6, відповідно п. 3.1. договору № ВПР -19517, складає 3378,93 доларів США, що еквівалентна 26949,33 грн.. Доказів на спростування вказаного розрахунку ПАТ «Імексбанк» а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надав.
Доводи апелянта про те, що зобов'язання були виконані відповідно до умов договору шляхом списання коштів з депозитного рахунку на поточний та шляхом видачі готівки з поточного рахунку на замовлення позивача є неспроможними, з оглядом на таке.
Банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Отже, передбачений договорами банківських вкладів спосіб виконання зобов'язань Банку перед ОСОБА_7 шляхом перерахування коштів з депозитного рахунку на поточний є реалізацією розрахункових відносин між Банком та вкладником. При цьому з оглядом на вимоги ст. 1074 ЦК України такий спосіб передбачає вільний, у будь-який час, доступ ОСОБА_7 до грошових коштів, що знаходяться на його поточному рахунку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, в порушення ст. 1074 ЦК України Банк не надав позивачу доступу до поточного рахунку, на який перерахував кошти. Тобто, дії Банку не мали на меті виконання зобов'язань за договором і в передбачений договором спосіб реалізації розрахункових відносин між Банком та вкладником не відбулося.
Посилання апелянта на пропуск позовної давності, щодо вимог по стягненню пені не беруться до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України, позона давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Підставою для застосування наслідків сплив позовної давності, згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України, є відповідна заява сторони у спорі.
Проте, матеріали справи не містять заяви ПАТ «Імексбанк» щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції цивільно-процесуального закону, у зв'язку з несповіщенням відповідача про час і місце розгляду справу, спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленнями про вручення повістки (а.с.50, 73).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 лютого 2012 року на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, в частині стягнення з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_6 3% річних за невиконання договору банківського вкладу підлягає зміні, а саме зменшенню суми стягнення до 7859 грн. 98 коп. Рішення суду в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання є правильним доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду в цій частині рішення.
Відповідно до вимог частини 5 статті 88 ЦПК України, підлягає зменшенню й сума стягнутого з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_6 судового збору до 348 грн. 09 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, 312, 313,314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» - задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 лютого 2012 року в частині стягнення з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_6 3% річних за невиконання договору банківського вкладу - змінити. Зменшити суму стягнення 3% річних за невиконання договору банківського вкладу до 7859 грн. 98 коп. та судові витрати до 348 грн. 09 коп.
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 лютого 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.О.Полянська Т.І.Моісеєнко Г.В.Редько