Справа №: 8-ц/0190/46/2012Головуючий суду першої інстанції:
Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
"18" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБерещанської І.І.
Суддів Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретаріТаранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявами ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2011 року, та про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 09.11.2011 року по цивільній справі за позовом виконавчого комітету Сімферопольської міської ради до ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - ЖЕО Київського району м. Сімферополя, служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, Прокуратура Київського району м. Сімферополя про усунення перешкод в праві власності та виселення без надання іншого жилого приміщення,
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 09 листопада 2011 року скасовано рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 серпня 2011 року і ухвалено нове рішення про задоволення позову, а саме про виселення ОСОБА_5, ОСОБА_7 та неповнолітньої ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 АР Крим без надання іншого жилого приміщення.
ОСОБА_5 звернулася до суду із заявами від 26.03.2012 року про перегляд рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2011 року за нововиявленими обставинами, та про відстрочку його виконання, мотивуючи свої вимоги тим, що при винесені рішення суд порушив вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» виселив дітей за відсутністю висновку служби у справах дітей, посилаючись на наявність у них іншого житла в с. Фрунзе Сакського району АК Крим. Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. До того ж у своїй заяві просить відстрочити виконання рішення суду про виселення посилаючись на ст. 373 ЦПК України, у зв'язку з тяжким станом здоров'я її малолітньої дитини.
До суду апеляційної інстанції заявник ОСОБА_5 не з?явилася, належним чином повідомлена, про що свідчить її заява від 18.06.2012 року про відкладення судового засідання у зв'язку із знаходженням на лікарняному. Однак, належних доказів цьому відповідно до ст. 57 ЦПК України ОСОБА_5 не надала. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників виконкому і ЖЄО, дослідивши матеріали справи, доводи заяв, колегія суддів дійшла висновку, що заяви не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 п.1 статті 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Цими обставинами можуть бути визнані такі, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін або мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, якщо вони існували на час ухвалення судового рішення, але тоді про них нічого не знав і не міг знати заявник, а також суд.
Із тексту заяви ОСОБА_5 не вбачається жодної істотної обставини для підстави перегляду рішення суду, навпаки, з її смислу полягає, що по суті вона оскаржує рішення колегії суддів Апеляційного суду від 09 листопада 2011 року. Її посилання на те, що будинок АДРЕСА_2 знаходиться під заставою у банку, перед яким у неї виникли кредитні зобов'язання, а також те, що 21.12.2011 року Сакським районним судом АР Крим було винесено рішення про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на вказаний будинок шляхом реалізації на прилюдних торгах, та вже відкрито виконавче провадження за цим рішенням, про що їй стало відомо лише 19.02.2012 року, не є істотними обставинами для перегляду рішення.
Згідно зі ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони суд може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Заявник у своїй заяві про відстрочку виконання рішення суду про виселення з АДРЕСА_1 до 30 жовтня 2012 року посилається на те, що неповнолітня донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку у лікаря кардіолога з діагнозом метаболічна кардіопатія, що підтверджується довідкою Першої міської дитячої клінічної лікарні м. Сімферополя, до того ж на теперішній час у неї виникло загострення захворювання.
Колегія суддів вважає, що ці обставини не є підставою для відстрочення виконання рішення суду, оскільки заявнику на праві власності належить будинок АДРЕСА_2.
Крім того, постановою державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Туринській К.М. про закінчення виконавчого провадження від 07.05.2012 року, рішення суду виконано у повному обсязі, виконавче провадження з примусового виконання закінчено.
Керуючись ст.ст. 361, 365, 373 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного Суду АР Крим, -
Заяви ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2011 року, та про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 09.11.2011 року по цивільній справі за позовом виконавчого комітету Сімферопольської міської ради до ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - ЖЕО Київського району м. Сімферополя, служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, Прокуратура Київського району м. Сімферополя про усунення перешкод в праві власності та вселення без надання іншого жилого приміщення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.