14 червня 2012 року 2а-2324/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Київській області до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь»про зобов'язання вчинити певні дії
16.05.2012 Державна фінансова інспекція в Київській області (далі -позивач, Інспекція) звернулась до суду з адміністративним позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь»(далі -відповідач, Підприємство) про зобов'язання виконати пункти 2, 3, 4, 5, 10 вимоги від 03.03.2011 №32-16/42.
07.06.2012 в судовому засіданні представником позивача подано клопотання про уточнення позовної заяви, якою позовні вимоги зменшено до зобов'язання виконати пункти 3, 4, 5, 10 вимоги від 03.03.2011 №32-16/42.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в результаті проведеної Контрольно-ревізійним відділом в м. Ірпені, правонаступником якого є Києво-Святошинська об'єднана Державна фінансова інспекція, перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства, які відображено в акті ревізії від 18.02.2011 №32-13/2. Даний акт посадовими особами Підприємства підписано без зауважень. У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачу пред'явлено вимогу від 03.03.2011 №32-16/42 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності у строк до 02.04.2011. У встановлений строк вимога не була виконана, у зв'язку з чим відповідачу направлено повторно нагадування від 17.01.2012 № 22-15/39.
На теперішній час вимогу позивача виконано не у повному обсязі, зокрема, не виконано пункти 3, 4, 5, 10 вказаної вимоги.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив суд відмовити у зв'язку з наступним.
Відповідачем Інспекції було надано відповідь № 368 від 01.04.2011 про вжиті заходи з усунення порушень фінансово-господарської діяльності. З моменту отримання даної відповіді починається перебіг позовної давності, а тому позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Стягнути з винних осіб нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 45 843,69 грн. вартості незавершеного будівництва на даний час неможливо, оскільки незавершене будівництво отримано від ліквідованого у 2003 році суб'єкта господарювання, а всі посадові особи вже не працюють на Підприємстві, тому виконати пункт 3 вимоги не представляється можливим. Пункт 4 вимоги є незаконним, оскільки сплачені ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»кошти в сумі 20 000,00 грн. були виділені органами місцевого самоврядування для покриття різниці в цінах на опалення. Також, відповідач вважає безпідставним і незаконним пункт 5 вимоги щодо відшкодування ТОВ «Маяк електромонтаж»коштів в сумі 17 422,40 грн., оскільки їх сплачено Підприємством відповідно до умов договору та затвердженого кошторису з вказаним контрагентом. В той же час, не може списати кредиторську заборгованість в сумі 1 008 240,68 грн., за якою минув строк позовної давності, відповідно до пункту 10 вимоги, так як дане питання не врегульовано чинним законодавством, проте готовий виконати даний пункт вимоги, якщо таким буде рішення суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Контрольно-ревізійним відділом в м. Ірпінь проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01.11.2008 по 30.11.2010. За результатами ревізії складено акт від 18.02.2011 № 32-13/2 (далі -Акт ревізії), який підписано об'єктом контролю без заперечень.
На підставі виявлених та зафіксованих порушень в Акті ревізії позивачем об'єкту контролю пред'явлено вимогу від 03.03.2011 № 32-16/42 (ділі -Вимога) про усунення виявлених порушень у строк до 02.04.2011.
У вказаному Акті ревізії позивачем зафіксовано, зокрема, наступне.
На балансі Підприємства станом на 01.12.2010 рахувалася вартість незавершеного виробництва загальною вартістю 45 843,69 гривень.
До ревізії не надано первинні документи, що характеризують дане незавершене виробництво (назва об'єкту, ступінь готовності, об'єм робіт тощо), а також щодо його предмету та місця знаходження.
Під час проведеної в ході ревізії на підставі наказу начальника Ірпінського КЖЕП «Ірпінь»Ковальчука М.Г. від 13.01.2011 №2 вибіркової інвентаризації, комісією не встановлено в наявності даного незавершеного будівництва в зв'язку з відсутністю даних про його місцезнаходження та назви об'єкта.
Проведеним аналізом даних бухгалтерського обліку встановлено, що відповідно до даних головної книги по субрахунку 1511 «Незавершене будівництво»за період з 01.11.2008 по 30.11.2010, форми звітності 1 «Баланс»за вказаний період вартість незавершеного виробництва в сумі 45 843,69 грн. рахується з початку ревізійного періоду.
Таким чином, за наслідками проведення інвентаризації об'єкту незавершеного виробництва балансовою вартістю 45 843,69 грн. в наявності не пред'явлено, первинних документів щодо оприбуткування (акти приймання виконаних робіт, акти на списання матеріалів тощо) на баланс підприємства до ревізії не надано.
У 2009-2010 роках за результатами інвентаризацій недостача об'єкта незавершеного будівництва відповідно до наданих до ревізії матеріалів інвентаризації у бухгалтерському обліку та формах фінансової звітності не відображена, що свідчить про неповне проведення інвентаризації, чим порушено п.п. 36, 11.9, 11.12 Інструкції №69 та ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996- XIV.
Під час ревізії комісією підприємства складено інвентаризаційний опис щодо відсутності в наявності об'єкта незавершеного будівництв балансовою вартістю 45 843,69 грн., тобто недостачу даного активу.
Отже, ревізією встановлено недотримання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, при обліку до оцінки основних засобів; вибірковою інвентаризацією встановлено, зокрема, нестачу незавершеного будівництва в сумі 45 843,69 гривень.
Відповідно до пункту 3 Вимоги, Інспекція зобов'язує відповідача стягнути з винних осіб нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 45 843,69 грн. в порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116, решту коштів, що залишиться після відшкодування збитків Підприємству перерахувати до Державного бюджету України.
Ревізією використання бюджетних коштів встановлено, що відповідачем відповідно до наданих документів бюджетні кошти на загальну суму 10 000,00 грн. 10.07.2009 перераховано ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»згідно з договором від 15.01.2008 №07/08 та актів виконаних робіт від 26.01.2009, 31.03.2009 за надані послуги з опалення житлового будинку по вул. Щорса, 16 за лютий 2009 року на суму 8 839,01 грн. та березень 2009 року -1 160,99 грн. частково.
Також, відповідачем по КФКВ 240900 «Цільові фонди утворені ВР АРК та органами місцевого самоврядування»23.06.2010 перераховано ВП НУБіГТУ «Ірпінський економічний коледж»бюджетні кошти в сумі 10 000,00 грн. за послуги з опалення житлового будинку згідно з актом виконаних робіт за січень 2009 року. Договір та акти отриманих послуг підписано начальником Підприємства Ковальчуком М.Г.
В Акті ревізії зазначено, що прийняті до оплати акти наданих послуг складені у січні-березні 2009 року у аналітичному обліку відображено у червні та липні відповідно, чим недотримано п.п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХІУ. У регістрах аналітичного обліку по субрахунку 3771 відсутній підпис відомості про осіб, які їх склали.
Документи щодо розрахунку суми в різниці в тарифах на опалення ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»та відповідачем до ревізії не надано.
Ревізією повноти нарахування та оплати послуг по наданню послуг теплопостачання ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»встановлено, що Підприємство у 2009 році за отримані послуги з опалення будинку №16 по вул. Щорса по субрахунку 3771 «Цільові збори»нарахування проведено за площу вказану в договорі та згідно з доведеними договором тарифами, розрахунки станом на 01.06.2009 проведено за рахунок коштів від госпрозрахункової діяльності в повному обсязі. Документів щодо збільшення розміру опалюваної площі або тарифів, які підтверджують потребу у додатковій оплаті послуг, до ревізії не надано.
Таким чином, відповідач в порушення п.п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), п.п. 1,5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХІУ прийнято до оплати та оплачено акти виконаних робіт за послуги з опалення у обсягах вищих за фактичні на загальну суму 20 000,00 гривень.
Дане порушення призвело до оплати послуг у обсягах вищих за фактичні та матеріальної шкоди (збитків) підприємству на суму 20 000,00 гривень. На момент підписання акта ревізії порушення не усунено.
Згідно з пунктом 4 Вимоги відповідач зобов'язаний забезпечити відшкодування ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»коштів в сумі 20 000,00 грн., які Підприємством безпідставно сплачені за послуги теплопостачання у обсягах вищих за фактичні, чим порушено п.п. 2.2, 2.4 Положення №88, п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-XIV.
Вибірковою ревізією в частині фактичного виконання робіт та відповідності даних актів виконаних робіт встановлено, що у грудні 2008 року та у січні-квітні 2009 року проведена реконструкція освітлення місць загального користування житлових будинків, балансоутримувачем яких є відповідач підрядним способом із залученням ТОВ «Маяк електромонтаж»на загальну суму 499 795,70 гривень. Перевіркою фактичних обсягів виконаних робіт по реконструкції освітлення місць загального користування в будинках по вул. Воїнів - Інтернаціоналістів 18-д, вул. Ленінградська 8-а, Воїнів - Інтернаціоналістів 18-а, Воїнів - Інтернаціоналістів 18-6, Воїнів - Інтернаціоналістів 18-в розбіжностей не встановлено.
Ревізією встановлено, що в Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф.Кб-2в) за січень 2009 року включено витрати на відрядження за грудень 2008 року, у акті за квітень 2009 року від 05.05.2009 включено витрати, пов'язані з відрядженнями працівників ТОВ «Маяк електромонтаж»у січні-лютому місяці 2009 року на загальну суму 14 518,67 грн., чим порушено п. 2.2. Положення №88, п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-XIV, та Наказу Держбуду України від 27.08.2000 №174.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість станом на 01.01.2009 перед ТОВ «Маяк електромонтаж»не рахувалася, документів, що підтверджують перебування працівників ТОВ «Маяк електромонтаж»на об'єкті Підприємства до ревізії не надано.
В Акті ревізії зазначено, що до ревізії надано копію акту приймання робіт (факс) довільної форми. На вимогу до начальника Підприємства Ковальчука М.Г. щодо надання оригіналу вказаного акту, заступником начальника Підприємства Длубаком P.M. надано наступне пояснення: «...Ірпінське КЖЕП «Ірпінь»не може надати Акт щодо обсягу виконання робіт підрядною організацією ТОВ «Маяк електромонтаж»без номера і дати, довільної форми, так як оригінал даного акту знаходиться у підрядної організації. Зазначений Акт був підписаний про підтвердження обсягу виконаних підрядних робіт та підтвердженню відряджень працівників ТОВ «Маяк електромонтаж»на виконання електромонтажних робіт, а також запобігання в подальшому будь-яких претензій стосовно виконання договірних зобов'язань з боку відповідача до останнього.».
Таким чином, сума витрат пов'язаних з відрядженнями працівників ТОВ «Маяк електромонтаж»за грудень та січень-лютий місяці у сумі 14 518,67 грн., фактично включена до Акту приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) за січень та квітень відповідно, призвела до завищення вартості виконаних підрядних робіт на суму 17 422,40 грн. з врахуванням ПДВ.
Отже, при проведенні ревізії використання коштів на проведення капітального ремонту та реконструкції, виявлено завищення вартості виконаних робіт підрядниками ТОВ «Маяк електромонтаж»17 422,40 гривень.
Пунктом 5 Вимоги передбачено, що відповідач зобов'язаний забезпечити відшкодування ТОВ «Маяк електромонтаж»коштів у сумі 17 422,40 грн., які безпідставно включені в акти приймання виконаних підрядних робіт, а саме: суми витрат, пов'язані з відрядженням працівників ТОВ «Маяк електромонтаж».
Крім того, ревізією наявності дебіторської та кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 30.11.2010 у Підприємства рахувалась дебіторська заборгованість на загальну суму 2 660 805,38 грн., в тому числі 1 592 747,40 грн. - заборгованість, термін позовної давності якої минув, з якої 491 243,92 грн. - заборгованість населення по квартплаті, а також кредиторська заборгованість в сумі 1 180 615,43 грн., з якої -1 008 240,68 грн. з терміном позовної давності понад 3 роки.
До ревізії надано документи щодо ведення претензійно-позовної роботи Підприємством по населенню за спожиті житлово-комунальні послуги та підприємствам, приватним підприємцям за отримані послуги з оренди, внутрішньобудинкового обслуговування та вивезення сміття, згідно з якими за 2009 рік відповідачем подано до міського суду 23 позови на суму 70 254,25 грн., із яких під час розгляду справ в суді мешканцями сплачено 45 941,82 грн., всі позови задоволені в повному обсязі, крім того, Підприємством було укладено 25 договорів про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги на загальну суму 39 440,01 грн.; до Господарського суду Київської області подано позови на ТОВ «Ріелторі плюс»та ФОП «Корж»щодо стягнення заборгованості по оренді та вивезенню ТПВ, пені у розмірі 16 479,43 грн., позовні вимоги задоволено в повному обсязі (з ТОВ «Ріелторі плюс»всю заборгованість стягнуто, за ФОП «Корж»заборгованість рахується). За 2010 рік Підприємством подано до міського суду 36 позовів та 124 заяви про видачу судового наказу на загальну суму 321 707,24 грн., з яких по 3 заявах на суму 8 560,96 грн. судом відмовлено у видачі судового наказу і по 5 заявам на суму 7 126,91 грн. судові накази скасовано. Крім того, Підприємством було укладено 45 договорів про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги на загальну суму 114 303,09 грн.; до прокуратури м. Ірпінь надано матеріали для подачі позовів про стягнення орендної плати з ПП «Шанс-Л»у розмірі 110 537,67 грн. (позов направлено до суду) та ТОВ «Служба Безпеки Оберіг»у сумі 64 651,49 гривень.
Таким чином, в результаті проведення претензійно-позовної діяльності та інвентаризацій розрахунків не в повному обсязі встановлено, що за даними бухгалтерського обліку Підприємства рахується дебіторська заборгованість з терміном позовної давності на суму 1 101 503,48 грн. (1 592 747,40 грн. -491 243,92 грн.), яка виникла внаслідок порушення законодавчо визначеного терміну отримання товарів, робіт, послуг (дане порушення усунуто на суму 901 332,01 грн.).
Крім того, відповідно до даних бухгалтерського обліку на балансі Підприємства рахується кредиторська заборгованість з терміном позовної давності понад 3 роки на суму 1 008 240,68 грн., яка відповідачем не списана та не відображена на позабалансовому рахунку.
Відповідно до пункту 10 Вимоги Інспекція зобов'язує відповідача вжити заходи щодо правильності відображення дебіторської заборгованості з терміном позовної давності на суму 1 101 503,48 грн. та кредиторської заборгованості з терміном позовної давності понад 3 роки на суму 1 008 240,68 грн., які на момент проведення ревізії рахуються на балансі підприємства, а саме: провести акти звірок з дебіторами та кредиторами і підтвердити заборгованість первинними документами, що є підставою для її відображення в балансовому обліку Підприємства.
У встановлений строк Вимога не була виконана, у зв'язку з чим об'єкту контролю було направлено повторно нагадування від 17.01.2012 року № 22- 15/39.
Щодо пункту 3 Вимоги представниками позивача у судовому засіданні було надано додаткові пояснення, які полягають в наступному.
Під час перевірки відповідачем не було показано незавершене будівництво, тобто його не було встановлено фактично. Після перевірки вже встановлено, що незавершене будівництво -це недобудована незаконна прибудова до гуртожитку Підприємства, яку отримано на баланс у 2003 році від ліквідованого суб'єкта господарювання. У зв'язку з тим, що відповідальні за недостачу в сумі 45 843,69 грн. посадові особи звільнені, а документи на незавершене будівництво відсутні, Інспекція пропонує Підприємству здійснити внутрішнє розслідування з виявлення винних осіб. Також, представником позивача було зазначено, що в планах Інспекції є зміна пункту 3 Вимоги, яка буде полягати у зобов'язанні відповідача належним чином оформити документи на незавершене будівництво, оскільки саме це є метою.
В свою чергу, представник відповідача стосовно виконання пункту 3 Вимоги в судовому засіданні пояснив, що стягнути з винних осіб нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 45 843,69 грн. вартості незавершеного будівництва неможливо в зв'язку з тим, що дане незавершене будівництво отримано відповідачем у 2003 році від ліквідаційної комісії ліквідованої на підставі рішення Ірпінської міської ради Київської області № 165-7-XXIV від 26.12.2002 Ірпінської житлово-експлуатаційної контори, що підтверджується копією балансу станом на 30.04.2003 Ірпінської ЖЕК, наданою суду. Неодноразові спроби Підприємства ввести в експлуатацію незавершене будівництво до гуртожитку позитивного результату не дало в зв'язку з тим, що значна частина кошторисної документації відсутня, а дозвіл на добудову виданий ліквідованому підприємству. Проте, основною перепоною виконання пункту 3 Вимоги є факт відсутності на посадах осіб, яких можна було б притягнути до відповідальності саме відповідно до положень статей 130-136 КЗпП України, як цього вимагає Інспекція.
Стосовно пункту 4 Вимоги представником Інспекції пояснено, що відповідач безпідставно двічі оплатив вартість отриманих від ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»послуг опалення у сумі 20 000,00 грн. Так, Підприємство у червні та липні 2009 року здійснило оплату отриманих послуг опалення згідно з договором від 15.01.2008 №07/08 та актами виконаних робіт від 29.01.2009, 26.02.2009, 31.03.2009, наявними в матеріалах справи. Відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на початок червня у відповідача була відсутня заборгованість перед ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»за оплату отриманого в опалювальний сезон опалення за договором від 15.01.2008 №07/08. Жодних документів, які свідчать про зміну тарифів або збільшення опалювальної площі відповідачем до перевірки не надано. Крім того, було зазначено, що керівник ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»є депутатом Ірпінської міської ради і після припинення договору від 15.01.2008 №07/08 повідомив відповідача про те, що фактичні витрати за вказаною угодою є вищими ніж обумовлено умовами правочину, тому слід доплатити різницю. У зв'язку із цим рішеннями міської ради погоджено виділення коштів для оплати послуг опалення, надання субсидій на 10 000,00 грн. та дотацій на 10 000,00 грн. для покриття різниці в цінах. Таким чином, представник позивача вважає, що посадовим особам Підприємства на засіданні сесії слід було пояснити, що всі зобов'язання відповідача по договору від 15.01.2008 №07/08 за опалення вже було виконано.
На думку відповідача, Вимога щодо відшкодування ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»бюджетних коштів в сумі 20 000,00 грн. є незаконною в зв'язку з тим, що рішенням Ірпінської міської ради № 2756-69-V від 29.05.2009 Підприємству із міського бюджету виділено кошти в розмірі 10 000,00 грн. для перерахування Ірпінському економічному коледжу як різниця в тарифах на опалення, що і було здійснено відповідачем, так як Підприємство не могло не виконати рішення органу місцевого самоврядування та одночасно і власника. Крім цього, рішенням Ірпінської міської ради № 2744-67-V від 03.05.2009 відповідачу відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»із бюджету міста було виділено 10 000,00 грн. на покриття різниці в цінах. При отриманні даних коштів вони стають оборотними коштами Підприємства і відповідач спрямував їх за фінансовими зобов'язаннями на сплату послуг з опалення перед ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»по договору № 07/08 від 15.01.2008. Копії вказаних рішень органу місцевого самоврядування долучено до матеріалів справи.
Щодо пункту 5 Вимоги, то представник позивача у судовому засіданні до матеріалів справи додав копію пояснення головного бухгалтера Підприємства від 08.02.2011, згідно з яким акти виконаних робіт за договорами з ТОВ «Маяк електромонтаж»їй, як бухгалтеру, надавались вже з підписами керівників суб'єктів господарювання та проставленими датами. Шляхом перевірки кошторисної документації представниками позивача встановлено, що до вартості послуг ТОВ «Маяк електромонтаж»включено витрати на відрядження працівників підрядника у грудні 2008 року та січні 2009 року, тоді як власне договір було підписано лише 06.01.2009.
Представник відповідача вважає безпідставною і незаконною вимогу щодо відшкодування ТОВ «Маяк електромонтаж»коштів в сумі 17 422,40 грн., пов'язаних з відрядженням працівників ТОВ «Маяк електромонтаж», адже відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, поїздка працівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту оформляється відрядженням. ТОВ «Маяк електромонтаж»зареєстроване і знаходиться у м. Харкові, а роботи виконувались в м. Ірпінь Київської області, отже включення відрядження у кошторисну документацію є законним. Крім цього, кошториси на виконання робіт ТОВ «Маяк електромонтаж»перевірялись, затверджувались Титули будови і укладалися договори, зокрема, виконкомом Ірпінської міської ради. Після виконаних робіт відповідач здійснював оплату виключно на суми, зазначені у договорі.
В той же час, представник відповідача не заперечив факт включення в кошторис відряджень за грудень 2008 року та січень 2009 року, а зазначив про відсутність у зв'язку із цим переплати Підприємством, оскільки оплату здійснено відповідно до затвердженого кошторису і в будь-якому випадку сума за отримані послуги була б та, яку затверджено.
Стосовно пункту 10 Вимоги представник позивача у судовому засіданні зазначив, що порядок відображення кредиторської заборгованості та її списання передбачено наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року N 20 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання».
В свою чергу, представник відповідача повідомив, що Підприємство готове виконати рішення суду стосовно пункту 10 Вимоги, яким би воно не було.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі -Закон № 2939-XII) Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Водночас, пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-XII встановлено, що контрольно-ревізійні підрозділи мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1190-р «Питання Державної фінансової інспекції»Державна фінансова інспекція здійснює повноваження та виконання функцій Головного контрольно-ревізійного управління, що припиняється.
Таким чином, Інспекція наділена повноваженнями для звернення до суду з адміністративним позовом про забезпечення виконання пунктів 3, 4, 5, 10 Вимоги.
Як зазначалось вище, у встановлений строк Вимога не була виконана, у зв'язку з чим об'єкту контролю було направлено повторно нагадування від 17.01.2012 року № 22- 15/39.
У зв'язку з невиконанням Вимоги Іенсекція звернулась до суду з даним адміністративним позовом 11.05.2012.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Інспекцією не пропущений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Щодо зобов'язання відповідача виконати пункт 3 Вимоги, то суд вважає, що позовні вимоги Інспекції в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Пунктом 3 Вимоги Інспекція зобов'язує відповідача стягнути з винних осіб нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 45 843,69 грн. в порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116.
Статтями 130-136 КЗпП України встановлено порядок покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
В свою чергу, постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 затверджує Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
Пункт 10 вказаного Порядку передбачає, що із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.
Таким чином, для виконання пункту 3 Вимоги необхідною умовою є встановлення винних осіб, які у 2003 році не забезпечили належне оформлення та збереження документації на незавершене будівництво, яке на даний час є незаконною добудовою гуртожитку.
Оскільки посадові особи, які були відповідальними за належний облік та збереження основних активів відповідача у 2003 році, зараз не працюють на Підприємстві, а були працівниками ліквідованого підприємства, за відсутності правонаступників, то застосування до них статей 130-136 КЗпП неможливе.
В той же час, враховуючи, що третій пункт Вимоги Інспекцією було сформовано у зв'язку із фактичною відсутністю (непред'явленням) об'єкту незавершеного будівництва, а він на даний час існує у вигляді незаконної добудови до гуртожитку відповідача, то матеріальних збитків Підприємству не завдано. Натомість існують порушення стосовно документального оформлення зазначеної добудови.
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог щодо виконання пункту 3 Вимоги.
Стосовно зобов'язання відповідача виконати пункт 4 Вимоги суд звертає увагу на таке.
В ході ревізії встановлено та не заперечується відповідачем, що відповідно до умов договору від 15.01.2008 №07/08 Підприємство станом на початок червня 2009 року здійснило всі розрахунки за опалення із ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж». В той же час, з матеріалів справи встановлено, що платіжними дорученнями від 23.06.2009 та від 10.07.2009 відповідач перерахував кошти в сумі 20 000,00 грн. на рахунок ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»на підставі актів виконаних робіт за січень-березень 2009 року. Із вказаних актів встановлено, мова йде не про різницю ціни на послуги, а саме про надані послуги, за які розрахунок відповідачем станом на червень 2009 року вже було здійснено.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що зазначена сума в розмірі 20 000,00 грн. була спеціально виділена рішеннями Ірпінської міської ради для оплати різниці цін за послуги опалення, оскільки жодних доказів формування цієї різниці, складання актів звірок, суду не надано.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина 5 даної норми встановлює, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Зважаючи на те, що жодних первинних документів, які б свідчили про те, що фактичні витрати ВП НУБіПУ «Ірпінський економічний коледж»на опалення згідно з умовами договору від 15.01.2008 №07/08 за січень-березень 2009 року на 20 000,00 грн. більші ніж встановлено угодою та оплачено Підприємством до червня 2009 року у відповідному звітному періоді, суд дійшов висновку про обгрунтованість пункту 4 Вимоги, отже позовні вимоги в частині його виконання підлягають задоволенню.
Щодо пункту 5 Вимоги, то суд вважає його також обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Як встановлено з матеріалів справи та пояснень представників сторін, у вартість отриманих від ТОВ «Маяк електромонтаж»послуг включено суми витрат, пов'язаних з відрядженням працівників вказаного підрядника у грудні 2008 року-січні 2009 року. В той же час, договори підряду Підприємством укладено лише 06.01.2009. Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що вартість отриманих від підрядника послуг була затверджена, як і кошторис отриманих послуг, а тому період перебування працівників ТОВ «Маяк електромонтаж»у відрядженні не впливає на затверджену ціну виконаних робіт, оскільки без врахування сум витрат, пов'язаних з відрядженням працівників вказаного підрядника у грудні 2008 року-січні 2009 року, загальна вартість робіт по договорах підряду за отримані послуги по кошторису була б нижчою на 17 422,40 грн. таке оформлення документів є прямим порушенням приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».
Стосовно пункту 10 Вимоги суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту п'ятого Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача на факт відсутності нормативного регулювання питання щодо кредиторської заборгованості.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Відповідно до частини 1 статті 10 цього Закону для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
В той же час, стаття 1 Закону встановлює, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Пункт 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Враховуючи викладені вище положення правових норм, які регулюють порядок здійснення бухгалтерського обліку, суд зазначає про обгрунтованість вимог позивача щодо зобов'язання відповідача вжити заходи щодо правильності відображення дебіторської заборгованості з терміном позовної давності на суму 1 101 503,48 грн. та кредиторської заборгованості з терміном позовної давності понад 3 роки на суму 1 008 240,68 грн., які на момент проведення ревізії рахуються на балансі підприємства, а саме: провести акти звірок з дебіторами та кредиторами і підтвердити заборгованість первинними документами, що є підставою для її відображення в балансовому обліку Підприємства.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як зазначалося вище, позивачем суду надано документальне підтвердження виявлених під час ревізії та зафіксованих в акті порушень вимог чинного законодавства з боку відповідача стосовно пунктів 4, 5, 10 Вимоги. В той же час, відповідачем спростовано пункт 3 Вимоги.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши позиції та аргументи представників сторін, беручи до уваги ту обставину, що відповідачем на час розгляду справи по суті не вжито заходів щодо виконання пунктів 4, 5, 10 Вимоги, рішення суб'єкта владних повноважень не оскаржено, акт ревізії підписано без заперечень, обгрунтованість пунктів 4, 5, 10 Вимоги суду доведено, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Підприємства виконання пунктів 4, 5, 10 Вимоги.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Комунальне житлово-експлуатаційного підприємство «Ірпінь» виконати пункти 4, 5, 10 вимоги від 3 березня 2011 № 32-16/42 «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Ірпінського КЖЕП «Ірпінь»».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 червня 2012 р.