13 червня 2012 року Справа№2а-2458/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду -Брагіна О.Є.,
при секретарі судового засідання -Васильєвій М.В.,
за участю представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність №27 від 10.01.2012 р.);
представника відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат"
до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001102301/2615 від 15.12.2011,
публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»(по тексту-позивач, товариство, ПАТ «КППК») звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ( по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001102301/2615 від 15.12.2011 р., посилаючись на те, що відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі хибних висновків акту перевірки від 02.12.2012 р.про завищення товариством суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 р. у розмірі 2284425,00 грн. На думку позивача, мотивація відповідача щодо відмови ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»від права на формування податкового кредиту суперечить чинному законодавству, зокрема п.198.6 статті 198 ПК України та фактичним обставинам справи, вважає, що при подачі декларації з податку на додану вартість за серпень 2011р.товариство діяло відповідно до положень п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України та реалізувало свій обов'язок щодо ведення обліку доходів та витрат, складання звітності, яка стосується обчислення, сплати податків та зборів, при цьому наполягав, що платник податку не несе обов'язок забезпечувати контроль за своєчасним отриманням податковиих накладних від контрагентів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити
Представник відповідача у судове засідання не з'явився у зв'язку з відпусткою. Суд визнав його неявку такою, що відбулась без поважних причин та розглянув справу за відсутності уповноваженого представника державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області, на підставі частини 4 статті 128 КАСУ.
Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні з огляду на наступне:
публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Обухівської районної Ради народних депутатів 30.06.1994 р. за №616, перереєстровано в публічне акціонерне товариство Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 17.06.2010 р. №13421050023000080. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.02.1995 р. за №368.
В ході перевірки позивача відповідач дійшов висновку про порушення ним вимог п.198.2, 198.6 статті 198, п.201.4, п.201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що виявилося у безпідставному віднесенню до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 2284425,00 грн. за липень 2011р. та 2947703,00 грн. за серпень 2011 р., що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у вказаних розмірах у липні-серпні 2011р. Формування податкового кредиту позивачем відбулось у зв'язку з включенням ним до складу кредиту за серпень 2011 р.ПДВ у сумі 2947703,45 грн., згідно контракту з ПАТ АЕС «Київобленерго»на підставі податкової накладної від 31.05.2011 р. №6097/017. Одночасно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011р. позивачем було подано (Додаток №8) «заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних») зі скаргою, в якій повідомлялося про факт не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виданої на ім'я позивача постачальником «АЕС «Київобленерго»податкової накладної від 31.05.2011 р. №6097/017 на суму 17686220,70 грн. При проведенні перевірки позивачем не було надано необхідних підтверджуючих документів щодо одержання податкової накладної за травень 2011 р.у серпні 2011 р.
Крім того, в ході перевірки було виявлено включення позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2011 р. ПДВ у сумі 5762241,0 грн. по контрагентах: ТОВ «Вторресурси ККПК», ТОВ «Автоспецтранс Київського КПК», ДК «Газ України», ПАТ «Енергія». Суми ПДВ по податкових накладних з вищевказаними контрагентами від 31.08.11 №№01/02; 44;1063;42 були включені до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2011р. В жовтні 2011 р. ПАТ «ККПК»подало уточнюючий розрахунок 39008417688 в ДПІ Обухівського району Київської області податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого уточнив податковий період серпень 2011 р. та зняв з податкового кредиту ПДВ у сумі 5762241 грн. по вищезазначених податкових накладних.
За результатами перевірки ДПІ в Обухівському районі Київської області прийняло податкові повідомлення-рішення №0001102301/2615 від 15.12.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 5232128 грн. та 2616064 грн.,- суми штрафних санкцій; №0001112301/2614 від 15.12.2011 р. про зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 5762241 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА Київської області та Державної податкової служби України. Рішенням №7304/6/10-2115 від 24.04.2012 р. Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення №0001112301/2614 від 15.12.2011 р. Натомість податкове повідомлення-рішення №0001102301/2615 від 15.12.2011 р. було залишено без змін.
Надаючи правової оцінки відносинам, які склалися між сторонами суд виходить із такого:
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Податковим кодексом України.
Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За визначенням термінів та понять, які містяться у статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації тазакінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання. Податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду,- пункт 14.1.181 Податкового кодексу України.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку: з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротнихматеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку,- пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.
Правила, які передбачають податкові зобов'язання продавця і формування податкового кредиту покупця в одному звітному періоді та дають можливість платнику своєчасно і в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування податкового кредиту визначені нормами Податкового кодексу.
Пунктом 201.4 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі податкових накладних покупця. Податкова накладна є звітним документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
З урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення 88 податкова накладна відноситься до категорії первинних документів. При цьому, Кодексом не передбачено причин для затримки у наданні покупцю податкової накладної. У відповідності із загальними правилами визначення дати виникнення податкових зобов'язань (п.198.2 статті 198 ПК України) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: -дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; -дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстра податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адмністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, на дату встановлену підпунктом п.201.10 статті 201 ПК України продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога не дотримана, одержувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови -звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби абзац 9 п.201.10 статті 201 ПК України.
Отже, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення контролю за своєчасним їх отриманням є обов'язком платника податку і Кодексом встановлено ряд можливостей для реалізації цього обов'язку.
Відповідно до п.201.14 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування відповідно до розділу V ПК України. Зведені результати обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються сттатею 46 ПК України. Відповідно до п.46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання , чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або слаченого податку, тому дані наведені ним в декларації мають відповідати даним його бухгалтерського та податкового обліку, позаяк фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, що закріплено пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-XIV. Особливості ведення бухгалтерського обліку, завдяки системі подвійного обліку, дозволяють у будь-якому випадку на протязі балансового періоду (звітного кварталу) виявити помилку, пов'язану із не включенням до бухгалтерського та податкового обліку первинного документа. Таким чином, несвоєчасне (більше балансового періоду) включення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) у звітному періоді податку на додану вартість пов'язане зі штучним спотворенням показників податкової звітності. Винятком з наведеного правила є визначені Законом особливі умови формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були виписані у попередніх періодах.
Враховуючи те, що податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом, що закріплено в п.46.1 статті 46 та п.201.10 статті 201 ПК України, з урахуванням визначення, яке міститься в пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. №168/704 (далі по тексту- Положення №88), податкова накладна відноситься до категорії первинного документа.
Правила реєстрації отриманих та виданих податкових накладних визначені у Порядку ведення реєстру отриманих та виданих накладних, що затверджений наказом ДПА України від 30.06.2005 р. №244 (далі по тексту Порядок №244). Пунктом 8 Порядку №244 встановлено, що у розділі 1 Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР). Реєстр є формою для запису (реєстрації) отриманих та виданих податкових накладних. У реєстрі вказуються його порядковий номер, дата початку його ведення та дата його закінчення. Пунктом 9.2 Порядку передбачено, що у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.
В своєму листі від 26.10.2010 р. №22882/7/16-1517 «Про податок на додану вартість» ДПА України надає роз'яснення щодо відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, які були виписані у попередніх періодах. Згідно наданих роз'яснень порядок реєстрації податкової накладної як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням №88. Облік податкових накладних та їх передача (пересилання) повинні ґрунтуватися на правилах, що встановлені для відповідних бухгалтерських документів. Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМУ від 28.07.1997 р. №799 (далі по тексту- Порядок №799), звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «звіт»та рекомендованим повідомленням про вручення, таким чином, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку (пункт 11 Порядку оформлення поштових відправлень №799). У містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку (пункт 10 Порядку оформлення поштових відправлень №799). Відправнику при цьому надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату (пункт 6 Порядку №799).
Документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів для платника податку покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист зареєстрований відповідно до вимог Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності №799 з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому календарного відбитку.
У разі отримання податкових накладних, в тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, одержаних платником податків в поточному звітному періоді, за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку- покупець товарів (послуг) повинен на дату отримання цих податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених пунктом 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. №244 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.1997 р. №165 і, за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту в рядку 10.1 розділу 2 «Податковий кредит»податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому записи в податковому обліку про податкові накладні, які були виписані у попередніх періодах не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, позаяк такі операції не відповідають визначенню арифметичної чи методологічної помилки (лист ДПА України від 11.08.2004 р. №15316/7/15-2417).
Аналіз норм чинного законодавства свідчить: питання щодо порядку та механізму відображення у податкових деклараціях з ПДВ податкових накладних, які були виписані у попередніх періодах, досконало врегульовано.
Судом встановлено, що позивач включив до податкового кредиту серпня 2011 р. суму ПДВ по податковій накладній за період відмінний від дати її фактичної виписки по якій не доведено її отримання в тому періоді, в якому вона була включена, тобто серпні 2011р на суму ПДВ 2947703,45 грн. Податкова накладна була включена позивачем до податкового кредиту не в період , на який припадало право платника податку на податковий кредит. Позивачем не було здійснено заходів по своєчасному одержанню податкової накладної та не подано заяву із скаргою на постачальника про відмову у її видачі. Крім того, не було надано доказів щодо підтвердження отримання податкової накладної від постачальника із порушенням встановлених законом термінів. ПАТ «ККПК»не подало до ДПІ в Обухівському районі Київської області разом із податковою декларацією за серпень 2011 р. заяву із скаргою на постачальника у зв'язку з ненаданням податкової накладної, тобто позивач не використав надане йому п.201.10 статті 201 ПК України право на включення сум податку до складу податкового кредиту певною датою, як це встановлено абз.10 п.201.10 статті 201 ПК України, а значить позивач відмовився від права на формування податкового кредиту у травні 2011 р., включивши до складу податкового кредиту серпня 2011 р. податкову накладну за травень 2011 р.без надання доказів затримки одержання податкової накладної, як це визначено листами роз'ясненнями ДПА України від 26.10.2010 р. №22882/7/16-1517 та від 18.07.2011 р. №12901/6/16-1115.
Суд відкидає доводи позивача відносно наявного у нього на підставі абз.3 п.198.6 статті 198 ПК України права на включення сум ПДВ на підставі податкових накладних отриманих несвоєчасно до складу будь-якого податкового періоду протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної та вважає, що з огляду на буквальний зміст тексту вказаної норми йдеться про випадки, коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ за наявності одержаних у цьому ж звітному періоді таких податкових накладних, оскільки в зазначеній нормі не обумовлена можливість включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, які надійшли із запізненням або в іншому звітному періоді. В даному випадку суд не вбачає підстав для вільного та розширеного тлумачення вказаної статті і приходить до висновку про хибність тверджень позивача.
Суд також ураховує позицію викладену ДПА України у листі-роз'ясненні від 18.07.2011 р. №12901/6/16-1115, в абзаці 10-11 якого зазначено, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
При цьому, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, а платники податку, що застосовувати касовий метод до набрання ПКУ чинності або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.
Таким чином, зазначено в роз'ясненні, платник має право включити до податкового кредиту поточного звітного періоду суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, виписаній у попередніх податкових періодах, але отриманій платником у поточному звітному періоді, за наявності документального підтвердження такого запізнення, а також за умови, що не минуло 365 календарних днів (60 календарних днів) з дня виписки податкової накладної.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем зроблено правильний висновок, який міститься в акті перевірки про порушення позивачем п.198.2,198.3.198. статті 198, п.201.4,201.6,201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що мало своїм наслідком завищення податкового кредиту в серпні 2011 р. у розмірі 2947703,00 грн.
Пунктом першим статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-XII зі змінами та доповненнями на органи державної податкової служби покладено функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Це означає, що податкові органи повинні здійснювати комплекс державних заходів з нагляду, перевірки, обліку діяльності та звітності юридичних та фізичних осіб-підприємців. Способи здійснення податкового контролю встановлені статтею 62 ПК України, до яких відноситься,зокрема, і здійснення перевірок платників податків щодо дотримання ними законодавства.
Підпунктом 54.3.2 п.54.3 статті 54 ПК України на податковий орган покладено обов'язок самостійного визначення суми податкових зобов'язань платника податків у випадках, встановлених Кодексом, у тому числі і у випадку отриманні даних перевірок результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових декларацях, уточнюючих розрахунках.
Таким чином, дії відповідача щодо складання акту перевірки та визначення позивачу податкового зобов'язання, шляхом винесення податкового повідомлення-рішення вчинені в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність та законність винесення податкового повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі районі Київської області №0001102301/2615 від 15.12.2011 р.та не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись статтями 11,14,70,71,72,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 червня 2012 р.