31 травня 2012 року 2а-1657/12/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
про визнання протиправним та скасування наказу, -
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ №58 Бориспільської ОДПІ Київської області від 20.01.2012 р.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2012 р. Бориспільською ОДПІ Київської області було видано наказ за №58 про перенесення терміну планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1
Вважає, що серед підстав для перенесення перевірки відсутній випадок викрадення документів, підпис посадової особи, яка винесла оскаржуваний наказ, не скріплено печаткою. Крім того, позивач вважає, що податковим органом не було складено акт про причини неможливості проведення перевірки, на підставі якого повинен виноситись наказ про перенесення перевірки, та, відповідно, його не було зареєстровано у Спеціальному журналі реєстрації актів, оскільки на прохання представника позивача надати вказаний акт для ознайомлення та показати відповідний запис в журналі відповідач відмовив у задоволенні такого прохання.
Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним, оскільки його винесено з порушенням вимог норм чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач заперечував проти позову. У обґрунтування своїх заперечень пояснив, що податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства 20.01.2012 р. складено акт про неможливість проведення планової перевірки у зв'язку із втратою ОСОБА_1 документів податкового та бухгалтерського обліку, який зареєстровано в журналі реєстрації актів. У зв'язку з викладеним відповідач виніс оскаржуваний наказ, який відповідно до інструкцій з діловодства не повинен містити гербову печатку.
Вважає, що оскаржуваний наказ Податкового органу №58 винесено правомірно, в порядку та у спосіб, передбачені вимогами чинного законодавства.
В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до плану-графіку Бориспільської ОДПІ Київської області на І квартал 2012 р. про проведення планових документальних перевірок на січень 2012 р. заплановано проведення документальної планової перевірки фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Дану перевірку позивача Податковим органом було заплановано здійснити на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.
Про проведення зазначеної перевірки позивача повідомлено письмовим повідомленням від 10.01.2012 р. № 3 та копією наказу Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 10.01.2012 р. № 9, які були вручені представнику - ОСОБА_1. 10.01.2012 р.
Станом на 20.01.2012 р. розпочати перевірку позивача було неможливо у зв'язку з втратою платником податків документів податкового та бухгалтерського обліку за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., про що платником проінформовано відповідача листом від 19.01.2012 р. за вх. № 1723/Г.
Відповідно до п. 1.15 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. № 355, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 р. № 213 (далі -Рекомендації) Податковим органом складено акт від 20.01.2012 за № 84/17-2729616015, яким зафіксовано факт неможливості проведення 20.01.2012 планової перевірки позивача у зв'язку із втратою та ненаданням документів. Вказаний акт зареєстровано в журналі реєстрації актів неявки та ненадання документів. Факт складання та реєстрації вказаного акту підтверджено матеріалами справи.
На підставі норм податкового законодавства відповідачем винесено наказ від 20.01.2012 №58 "Про перенесення терміну планової документальної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1.", яким перенесено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача з 20.01.2012 р. на період до дати відновлення та подання документів для перевірки за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., в межах законодавчо визначених строків, а саме: протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження до інспекції повідомлення про втрату документів. Із даного наказу вбачається, що його прийнято на підставі п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1.15 Рекомендацій у разі, якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, у зв'язку з чим подальше проведення перевірки неможливе, особами, які здійснюють перевірку, складається акт довільної форми.
В акті викладаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, зазначені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому п.1.8 цього розділу.
Судом встановлено, що передбачений вказаними положеннями Рекомендацій акт відповідачем складено та зареєстровано у відповідному журналі.
Також, вказаним пунктом Рекомендацій, зокрема, передбачено, що на підставі цього акта керівником органу ДПС, яким було призначено перевірку, виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до п. 44.5 ст. 44 та п. 85.9 ст. 85 розділу II Податкового кодексу.
Пунктом 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в п. 44.1 та п. 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Таким чином, положення п. 1.15 Рекомендацій стосовно перенесення проведення перевірки фактично дублює та розширено трактує положення п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, зокрема, щодо оформлення такого перенесення відповідним наказом.
Отже, суд не вважає, що відсутність у тексті оскаржуваного наказу посилання на акт від 20.01.2012 р. за № 84/17-2729616015 є підставою для визнання наказу відповідача №58 протиправним, оскільки його винесено на підставі положень п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.
Суд не бере до уваги доводи представника позивача щодо відсутності такої підстави для перенесення термінів проведення перевірки, як викрадення документів, оскільки вважає, що до такої ситуації підлягає застосуванню визначення "втрата документів", зазначене у п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, як підстава для такого перенесення до дати відновлення та надання документів до перевірки.
Також, суд не бере до уваги як доказ протиправності оскаржуваного наказу факт відсутності на ньому гербової печатки відповідача з огляду на наступне.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади"(далі - Інструкція) встановлено Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади розробити відповідно до Інструкції і затвердити у тримісячний строк за погодженням із державними архівними установами власні інструкції з діловодства та типові інструкції з діловодства для однорідних за характером діяльності підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління.
Пунктом 3 Інструкції встановлено, що установи організовують діловодство на підставі власних інструкцій з діловодства, що розробляються на підставі цієї Інструкції.
Додатком 7 (пункт 73) зазначеної Інструкції встановлено перелік документів, підписи на яких скріпляються гербовою печаткою установи: акти (виконання робіт, списання, експертизи, фінансових перевірок; вилучення справ для знищення; передачі справ тощо); аркуші погодження проектів нормативно-правових актів; висновки і відгуки установ на дисертації та автореферати, що надсилаються до Вищої атестаційної комісії України; довідки (лімітні; про виплату страхових сум; використання бюджетних асигнувань на зарплату; про нараховану зарплату тощо); договори (про матеріальну відповідальність, науково-технічне співробітництво, підряди, оренду приміщень; про виконання робіт тощо); документи (довідки, посвідчення тощо), що засвідчують права громадян і юридичних осіб; доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей, бюджетні, банківські, пенсійні, платіжні; завдання (на проектування об'єктів, технічних споруд, капітальне будівництво; технічні тощо); заяви (на акредитив; про відмову від акцепту тощо); заявки (на обладнання, винаходи тощо); зразки відбитків печаток і підписів працівників, які мають право здійснювати фінансово-господарські операції; кошторис витрат (на утримання апарату управління; на підготовку та освоєння виробництва нових виробів; на калькуляцію за договором; на капітальне будівництво тощо); листи гарантійні (на виконання робіт, надання послуг тощо); номенклатури справ; описи справ; подання і клопотання (про нагородження орденами і медалями; про преміювання); протоколи (погодження планів поставок); реєстри (чеків, бюджетних доручень); специфікації (виробів, продукції тощо); спільні документи, підготовлені від імені двох і більше установ; статути установ; титульні списки; трудові книжки; штатні розписи.
Таким чином, відповідно до положень Інструкції наказ №58 не є тим документом, підпис на якому скріпляється гербовою печаткою установи.
Враховуючи викладені обставини справи та положення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що виносячи оскаржуваний наказ №58 Податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас, спірний наказ жодним чином не порушує права та інтереси позивача, оскільки призначена перевірка є плановою, а перенесення термінів проведення перевірки відбулось з метою надання позивачу можливості відновити втрачені документи, які згідно з положеннями Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати до перевірки.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 69,70,71,72,94,158-163,167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 червня 2012 р.