18 червня 2012 року 2а-2179/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово -комунального господарства»до Державної податкової інспекції Київської області у м. Славутич Київської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Комунальне підприємство «Управління житлово -комунального господарства»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції Київської області у м. Славутич Київської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000581502 від 13.05.2011.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивачу нараховано пеню за невчасну сплату податків та зборів, однак на підприємство поширюється дія Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію»від 20.02.2003 № 554-ІV (надалі -Закон № 554-ІV). Згідно ст. 5 вказаного закону на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.
На думку позивача вказане рішення необґрунтоване, безпідставне та таке, що порушує його права, які передбачені нормами чинного законодавства України.
Представник позивача до суду не з'явився. Направив суду клопотання з проханням розглядати справу у його відсутності.
Представник відповідача до суду не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив на адресу суду заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»зареєстровано 04.04.2001 виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 462355. Згідно п. 3.1 Статуту КП «Управління житлово-комунального господарства»(зареєстровано Виконавчим комітетом Славутицької міської рад 04.04.2001) головним завданням підприємства є:
- розвиток та утримання в належному технічному, санітарному і протипожежному стані житлового фонду, об'єктів соцкультпобуту, об'єктів спортивного призначення, життєвозабеспечуючих інженерних споруд і мереж;
- забезпечення всіх споживачів міста електричною енергією, питною водою, теплом встановлених параметрів і в необхідній кількості;
- відведення і очистка стічних і дощових вод.
Згідно ст. 5 Закону № 554-ІV на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.
КП «Управління житлово-комунального господарства»з метою виконання вимог вказаного Закону станом на 01.05.2007 укладено 1310 договорів щодо реструктуризації заборгованості з громадянами на загальну суму 3 278 273,14 грн.
Як вбачається з позовної заяви позивач стверджує, що відповідачем в порушення норм Закону № 554-ІV накладено на нього пеню у вигляді оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 0000581502 від 13.05.2011.
Однак, суд не погоджується з твердженнями позивача, оскільки п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) надано визначення поняття, а саме пеня -це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення -рішення до позивача було застосовано норму ст. 126 ПК України, а саме у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Тобто, до позивача було застосовано штрафна санкція у вигляді штрафу.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Також суд вважає, що при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також вирішення питання щодо нарахування пені за невчасне погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість положення ст. 5 Закону № 554-ІV не застосовується.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішенні ДПІ у м. Славутичі Київської області № 0000581502 від 13.05.2011 про застосування штрафу за не сплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПК України.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.