Категорія №8.1.1
Іменем України
11 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4107/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3349/10 від 08.06.2012),
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» про надання дозволу на погашення податкового боргу з плати за землю за рахунок майна платника податків, -
28 травня 2012 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5», у якому позивач просив надати дозвіл на погашення податкового боргу з плати за землю у сумі 71514,92 грн. за рахунок майна Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5», що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.
Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» зареєстровано як юридична особа Лисичанською міською радою Луганської області за № 25370376Ю0060410 від 26.02.1999, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.
У відповідача станом на 10.05.2012 утворився податковий борг з плати за землю, встановленої Законом України «Про плату за землю», який був чинним до 01.01.2011, та розділом ХІІІ Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011, у загальній сумі 71514,92 грн., який складається з суми основного боргу у розмірі 57516,59 грн. та пені у розмірі 13998,33 грн.
Сума основного боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до наданих відповідачем податкових розрахунків та декларації з плату за землю до ДПІ в м. Лисичанську, а саме:
- податковий розрахунок № 502 від 26.01.2009 на загальну суму 21916,00 грн.;
- податковий розрахунок № 706 від 25.01.2010 на загальну суму 28914,00 грн.;
- податковий розрахунок № 1368 від 31.01.2011 на загальну суму 12360,27 грн.;
- податкова декларація № 1271 від 14.02.2012 на загальну суму 14067,71 грн.
Крім того відповідачу нарахована пеня у розмірі 13998,33 грн.
Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлено першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 6538/1-34а та другу податкову вимогу від 10.12.2001 № 2/187.
Відповідно до ст.ст.88, 89 ПК України, майно боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 33392347 від 18.10.2011.
Рішенням Лисичанської міської ради № 29/487 від 29.03.2012 надана згода на реалізацію у рахунок погашення податкового боргу (податку на землю та податку на прибуток) комунальних підприємств «Лисичанський шляхрембуд» і «Лисичанська Житлово-експлуатаційна контора № 5» майна переліченого у додатку.
ДПІ у м. Лисичанську здійснено всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони результатів не дали.
На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.35).
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із ст.14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю», яка була чинною до 01.01.2011, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.10).
З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.05.2012 за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю у загальній сумі 71514,92 грн., який складається з суми основного боргу у розмірі 57516,59 грн. та пені у розмірі 13998,33 грн.
Основний борг у розмірі 57516,59 грн. утворився за відповідачем через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових розрахунках та податкових деклараціях, а саме у:
- податковому розрахунку № 502 від 26.01.2009 на загальну суму 21916,00 грн. (за період з червня по грудень 2009 року);
- податковий розрахунок № 706 від 25.01.2010 на загальну суму 28914,00 грн. (січень-грудень 2010 року);
- податковий розрахунок № 1368 від 31.01.2011 на загальну суму 12360,27 грн. (січень-грудень 2011 року);
- податкова декларація № 1271 від 14.02.2012 на загальну суму 14067,71 грн. (січень-березень 2012 року) (а.с.17-21).
Згідно п.п.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», який був чинним до 01.01.2011, Інструкції «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003, п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, п.2.1.1 розділу 2 Інструкції «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України № 953 від 17.12.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за № 1350/18645, після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, яка станом на 10.05.2012 складає 13998,33 грн., що підтверджено розрахунком пені (а.с.24).
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, у відповідності із ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011), відповідачу направлено першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 6538/1-34а на суму 866,13 грн. (вручено уповноваженій особі відповідача 09.10.2001) та другу податкову вимогу від 10.12.2001 № 1/187 на суму 11151,83 грн. (вручено уповноваженій особі відповідача 25.12.2001) (а.с.25).
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Згідно вимог ст.89 ПК України позивачем здійснено опис майна в кількості 4 одиниць на загальну суму 49697,74 грн., про що складено акт від 12.10.2011 № 1 (а.с.34).
18.10.2011 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків (а.с.15).
Крім того, рішенням Лисичанської міської ради від 29.03.2012 № 29/487 «Про надання дозволу на реалізацію комунального майна» надано згоду на реалізацію у рахунок погашення податкового боргу (податок на землю та податок на прибуток) комунальних підприємств «Лисичанський шляхрембуд» і «Лисичанська Житлово-експлуатаційна контора № 5» майна переліченого у додатку (а.с.16).
Оглядом акта опису майна від 12.10.2011 № 1 встановлено, що у податковій заставі знаходиться майно, реалізацію якого дозволено рішенням Лисичанської міської ради від 29.03.2012 № 29/487.
Також, позивачем до матеріалів справи приєднано інформацію щодо призначення розрахункових рахунків КП «Лисичанська Житлово-експлуатаційна контора № 5», яким підтверджено відсутність грошових коштів на погашення податкового боргу (а.с.33).
На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 11 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 червня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5» про надання дозволу на погашення податкового боргу з плати за землю за рахунок майна платника податків, - задовольнити повністю.
Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на погашення суми податкового боргу Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5» з плати за землю у сумі 71514,92 грн. (сімдесят одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень дев'яносто дві копійки) за рахунок майна Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5» (місцезнаходження: 93107, Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Дружби народів, 34, ідентифікаційний код 20184663), що перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна від 12 жовтня 2011 року № 1.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 18 червня 2012 року.
СуддяК.О. Пляшкова