КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
15 червня 2012 року Справа № 1170/2а-1299/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання : Полудень Є.О.
представників:
позивача -Зубченка А.І.,
відповідача -Балакіної Т.А., Прокопчук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «Агроеліта»
до відповідача: Кіровоградської митниці Державної митної служби України
про скасування податкових повідомлень -рішень, суд - ,
ПП «Агроеліта»звернулось до суду з позовом до Кіровоградської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення - №4 від 28.03.2012 року та № 5 від 28.03.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами.
Спеціалістами Кіровоградської митниці проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ПП «Агроеліта»законодавства України під час митного оформлення товарів, вивезених за межі України на підставі контракту №1 від 06.11.2009 року, за результатами якої складено акт №0002/2/901000000/0030462304 від 13.03.2012 року.
На підставі даного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012 року №4 про сплату 7 292,06 грн. за основним платежем та 1823,02 грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 року № 5 про сплату 7292,06 грн. штрафних санкцій.
Так, в акті перевірки зроблено висновок про порушення Позивачем п.9 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради урядів Співдружності Незалежних держав від 30.11.2000 року, що призвело до неправомірного звільнення ПП «Агроеліта»від сплати вивізного мита на насіння соняшнику у розмірі 7292,06 грн.
Позивач вважає, що перевірка здійснена з порушенням вимог податкового кодексу України, висновки викладені в акті не відповідають вимогам чинного законодавства України, а рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що за результатами невиїзної документальної перевірки митним органом виявлено факт заниження податкових зобов'язань, визначених позивачем в митних деклараціях, що стало підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених вимогами п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України.
Розглянувши подані докази та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що ПП «Агроеліта»є юридичною особою, 05.07.1999 року зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області /а.с. 26, 76-83/.
Спеціалістами Кіровоградської митниці проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ПП «Агроеліта»законодавства України з питань митної справи під час митного оформлення товарів, вивезених за межі України на підставі контракту №1 від 06.11.2009 року, за результатами якої складено акт №0002/2/901000000/0030462304 від 13.03.2012 року /а.с. 18-22/.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2012 року №4, яким позивачу донараховано зобов'язання зі сплати вивізного мита на суму 7292,06 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 1823,02 грн. та № 5, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 7292,06 грн. /а.с. 24-25/.
Судом встановлено, що позивач здійснює зовнішньоекономічну діяльність, в межах якої 06 листопада 2009 року ним укладено з компанією ТОВ «Жорес»(Республіка Вірменія) контракт №1 на продаж насіння соняшника /а.с. 11-13/.
Відповідно до даного контракту, доповнення №1 від 02.12.2009 року та специфікацій № 1 від 06.11.2009 року, № 2 від 10.11.2009 року, №3 від 07.12.2009 року з митної території України вивезені товари «насіння соняшнику, ціле, у лушпинні чорного кольору, продовольче, розміром насіння не менше 4,0 мм, урожаю 2009 року, ГОСТ 22391-89», які оформлені за наступними ВМД /а.с. 19/:
901000002/2009/006731 від 25.11.2009 року;
901000002/2009/006733 від 25.11.2009 року;
901000002/2009/007128 від 10.12.2009 року;
901000002/2009/007129 від 10.12.2009 року.
За результатами перевірки встановлено, що митне оформлення товару за вказаними вантажно-митними деклараціями здійснено із застосуванням преференційного режиму оподаткування, відповідно до умов Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія, яка набрала чинності 18.12.1996 року.
Підтвердження українського походження товару засвідчено сертифікатами про походження форми СТ-1, які видані Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою та зберігаються у справах митниці.
Згідно транспортних документів та відповідно до п.2.4 відправником товару є ПП «Агроеліта», одержувачем товару є:
- митний склад «Фірма НЮ», Республіка Вірменія -за ВМД 901000002/2009/006731 від 25.11.2009 (CMR №143702 від 25.11.2009 р.) та №901000002/2009/006733 від 25.11.2009 року (CMR №425311 від 25.11.2009 р.);
- ТОВ «Жорес», Республіка Вірменія -за ВМД №901000002/2009/007128 від 10.12.2009 року (CMR №64655 від 08.12.2009 р.) та №901000002/2009/007129 від 10.12.2009 (CMR №175609 від 08.12.2009).
Відповідно до п.9 Правил визначення країни проходження товарів, затверджених Рішенням Ради глав Урядів СНД від 30.11.2000 року, редакція яких діяла на момент здійснення митного оформлення товару, товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях країн-учасниць Угоди у разі, якщо він відповідає критеріям походження, встановленим цими Правилами; експортується на підставі контракту між резидентом однієї з держав-учасниць Угоди і резидентом іншої держави-учасниці Угоди та вивозиться з митної території однієї країни-учасниці Угоди на митну територію іншої країни-учасниці Угоди (при цьому товар не повинен покидати території держави-учасниці Угоди, крім випадків, якщо таке транспортування неможливе внаслідок географічного положення держави-учасниці Угоди або окремої її території).
Перевіркою ВМД №901000002/2009/006731 від 25.11.2009 року підтверджено, що митне оформлення товару позивача здійснено у відповідності до вимог Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія.
Судом встановлено, що для встановлення маршруту, яким переміщувався вантаж, на адресу Кримської та Південної митниць направлено запити від 08.02.2012 року №04-1/01-20/0641-ЕП та від 01.03.2012 року №04-1/01-20/1016-ЕП /а.с. 43,52/
Як вбачається з матеріалів справи, листом Південної митниці від 13.03.2012 року №23/40-4.1/5792 /а.с. 44/ надана відповідь, згідно якого вантаж, було переміщено за межі митної території України через пункт пропуску «Іллічівський морський торговельний порт»з використанням паромного сполучення Іллічівськ-Батумі, Грузія (ВМД № 901000002/2009/006733 від 25.11.2009) та паромного сполучення Іллічівськ -Поті, Грузія (ВМД №901000002/2009/007128 від 10.12.2009, ВМД №901000002/2009/007129 від 10.12.2009).
Відповідно до листа Кримської митниці №23-11/1304 від 20.02.2012 року /а.с. 53/, встановлено, що оформлений за ВМД №901000002/2009/006731 від 25.11.2009 року вантаж було переміщено за межі митної території України автомобілем державний № ВВ6199ВС/ВВ8783ХХ через пункт пропуску «Євпаторійський морський порт», який знаходиться в зоні діяльності митного поста «Євпаторія»Кримської митниці, з використанням паромного сполучення Євпаторія-Зонгулдак (Туреччина).
Оскільки Туреччина, через територію якої здійснювалась поставка товару, оформленого за ВМД №901000002/2009/006731 від 25.11.2009року, до Вірменії, не є учасником вищезазначеної Угоди, суд погоджується з висновками відповідача, що ПП «Агроеліта»не було забезпечено виконання Правил визначення країни походження товарів в частині прямого переміщення товарів з країни експорту в країну імпорту ("пряме транспортування"), в зв'язку з чим позивач неправомірно застосував преференційний режим оподаткування вивозу товару, оформленого за ВМД № 901000002/2009/006731 від 25.11.2009року, та не мав права на звільнення від сплати вивізного мита.
Відповідно до статті 195 Митного кодексу України вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, оскільки в результаті недодержання вимог, передбачених Правилами визначення країни походження, затверджених рішенням Ради голів урядів Співдружності Незалежних Держав ПП «Агроеліта»неправомірно застосовано звільнення від сплати вивізного мита, передбаченого діючою міжурядовою Угодою України з Вірменією про вільну торгівлю, таким чином відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012 року № 4 та № 5.
Статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зокрема, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Разом із тим, пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України врегульоване положення щодо наслідків неправомірного використання податкової пільги - використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
Зміст вищевказаної норми дає підстави стверджувати, що пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України законодавчо передбачено механізм відшкодування суб'єктом господарювання сум неправомірно використаної пільги.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами невиїзної документальної перевірки митним органом виявлено факт заниження податкових зобов'язань, визначених позивачем в митних деклараціях, що стало підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених вимогами пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України.
Аналізуючи викладене, суд не вбачає в діях митного органа ознак протиправності щодо проведення невиїзної документальної перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень №4 та № 5.
Таким чином, та враховуючи факт неправомірного застосування позивачем преференційного режиму оподаткування вивозу товару, оформленого за ВМД №901000002/2009/006731 від 25.11.2009р., суд погоджується із правомірністю податкових повідомлень-рішень Кіровоградської митниці від 28.03.2012 року № 4 та № 5.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на митний орган.
В даному випадку, відповідач довів суду правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень та надав належні докази на підтвердження правомірності своїх дій при проведенні перевірки, внаслідок чого суд має всі підстави вважати, що позивачем необґрунтовано заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2012 року № 4 та № 5.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом