06 червня 2012 року 2а-874/12/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,
час прийняття постанови : 16 год. 35 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лиска І.Г.
при секретарі: Васковець М.С.
за участю: представника позивача: Гуцало В.Л.
представника відповідача : Кривша О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Васильківський шкірзавод"
до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології",
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від
21 жовтня 2011 року №0000432340/0, №0000442340/0, №0000452340/0,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Відкрите акціонерне товариство «Васильківський шкірзавод» з позовом до відповідача - Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 жовтня 2011 року №0000432340/0, №0000442340/0, №0000452340/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 12.09.2011 року по 30.09.2011 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Васильківський шкірзавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р. За результатами перевірки було складено акт за №3880/23-112/00307862 від 07.10.2011р. про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Васильківський шкірзавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р.
Перевіркою встановлені наступні порушення ВАТ «Васильківський шкірзавод»: пп. 4.1.6. п. 4.1. ст.4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94- ВР (далі Закону № 334/94-ВР ), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму всього 6 823 525,63 грн.(повідомлення - рішення № 0000432340/0 від 21.10.2011 р.); пп. 4.1.6. п. 4.1. ст.4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94- ВР та п. 3 підрозділу 4 XX «Перехідні положення Податкового Кодексу України» від 02.12.2010 р., в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму -2 633 160,00 грн.( повідомлення - рішення № 0000442340/0 від 21.10.2011 р.); вимог пп. 7.2.3. п. 7.2., пп.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168\97- ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 101 202,00 грн. (повідомлення - рішення № 0000452340/0 від 21.10.2011 р.).
Не погоджуючись з висновками відповідача, що були викладені в акті перевірки, позивачем надавались заперечення на акт та скарги на податкові повідомлення - рішення, однак останні не були взяті до уваги податковим органом .
Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача Гуцало В.Л. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача Кривша О.А. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення -рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відкрите акціонерне товариство «Васильківський шкірзавод» є юридичною особою, що зареєстрована 21.02.1995 року Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, перебуває на обліку в Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 21.03.1995 року за №12/3 , є платником податку на додану вартість.
У період з 12.09.2011 року по 30.09.2011 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Васильківський шкірзавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р.
За результатами перевірки було отримано акт за №3880/23-112/00307862 від 07.10.2011р. про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Васильківський шкірзавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р.
Перевіркою встановлені наступні порушення ВАТ «Васильківський шкірзавод»: вимог пп. 4.1.6. п. 4.1. ст.4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94- ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 823 525,63 грн.; вимог пп. 4.1.6. п. 4.1. ст.4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94- ВР та п. 3 підрозділу 4 XX «Перехідні положення Податкового Кодексу України»від 02.12.2010 р., в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 633 160,00 грн; вимог пп. 7.2.3. п. 7.2., пп.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168\97- ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 101 202,00 грн.
Не погоджуючись з висновками відповідача, що були викладені в акті перевірки, позивачем надавались заперечення на акт та скарги на податкові повідомлення - рішення, однак останні не були взяті до уваги податковим органом .
На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.10.2011 року:
№0000432340/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5458820, 50 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій - 1364705, 13грн;
№0000442340/0 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 2633160 грн.;
№0000452340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 101202 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Суд вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000432340/0 від 21.10.2011 р. суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Твердження відповідача про заниження валового доходу від операцій з векселями ґрунтується на недійсності первинних документів по операціям з цінними паперами, оскільки останні, на думку перевіряючих, складені всупереч вимогам чинного законодавства. Відповідач також ставить під сумнів самі домовленості між учасниками зобов'язань.
У акті перевірки визначено, що позивачем занижено валовий дохід в 1 кварталі 2009 р. на суму 27 862 810 грн. , арифметично це не донараховано податок на прибуток на суму 6 965 702,50 грн. (27 862 810*25%), пп.1 п.4 висновки до Акту перевірки зазначено, що позивачем занижено податок на прибуток в розмірі 6 282 540,75 грн., арифметично це від суми доходу 25 130 163 грн., а в самому податковому повідомленні-рішенні №0000432340/0 від 21.10.2011р. зазначена сума 5458820,50 грн., тобто від суми заниженого доходу 21 835 282 грн.
В акті перевірки № 3880/23-112/00307862 від 07.10.2011р. податковим органом встановлено порушення пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997р. (зі змінами та доповненнями). Дані порушення, за висновком акту перевірки, призвели до того, що ВАТ «Васильківський шкірзавод»збільшило валові доходи за перевіряємий період на суму 27 862 810,00 грн. «по безнадійній заборгованості у формі фінансової допомоги, що виникла за рахунок непогашення векселя власної емісії. Також зазначено, що сума коштів в розмірі 27862810 грн., яка надійшла на розрахунковий розрахунок ВАТ «Васильківський шкірзавод»за проданий вексель, в обліку продавця, включається до валового доходу відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, як безповоротна фінансова допомога».
Пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР зазначено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги і т.д. , сум поворотної фінансової допомоги і т.д.
Тобто, даний пункт Закону не регулює операцій з цінними паперами та їх відображення в податковому обліку. В акті зазначено, що при перевірці кожного конкретного рядка декларації про прибуток не встановлено заниження (завищення) задекларованих суб'єктом господарювання показників. Також в таблицях та додатках до акту не відображено саме в якому рядку Декларації виявлено відхилення.
Ведення бухгалтерського обліку на ВАТ «Васильківський шкірзавод»здійснюється у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, ведення податкового обліку на ВАТ «Васильківський шкірзавод»»здійснюється у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та у відповідності до Податкового Кодексу України.
Згідно з пп.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого і погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Пунктом 1.4 ст. 1 вказаного Закону визначено, що цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.
Оформивши всі необхідні документи згідно до чинного законодавства (договір, акт приймання - передачі векселя), та скориставшись послугами ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», який по договору доручення, виступає в якості повіреного та має всі необхідні дозволи для проведення операцій купівлі-продажу цінних паперів. Позивач в січні 2009 р. по договору № Б-09-17/1 від 09.01.09 р. здійснив купівлю цінного паперу у TOB «Перт», а саме векселя АА № 183 3972 на суму 29 000 200,00 грн., а продаж на 29 000 300,00 грн. здійснило ВАТ ВТФ «КрАЗ». Отримавши кошти від продажу векселя від фірми ВАТ ВТФ «КрАЗ», частково розрахувався за придбаний вексель з TOB «Перт».
Згідно з пп.7.6.1 п. 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь в визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.
Відповідно до норм статті 3 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003 року, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно статті 42 Господарського Кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
За визначенням пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.94 р. (далі - Закон № 334/94-ВР), із змінами та доповненнями, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Крім того, слід зазначити, що статтею 44 Господарського Кодексу України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інше. Підприємство реалізує свою продукцію та послуги за цінами, які встановлюються ним безпосередньо або на договірній основі. Підприємство (крім казенного) самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на виготовлену продукцію, роботи, послуги та з необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів.
Так за результатами операції з купівлі-продажу даного векселя позивач отримав прибуток в розмірі 100 грн. та відобразив в «Декларації з податку на прибуток підприємства»(далі Декларація) за 1 квартал 2009 року в рядку Декларації 01.4 «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами», через призму заповнення відповідного Додатку 3.
За перевіряємий період з 01.07.2008 по 30.06.2011 р. позивачем від продажу векселів отримано та задекларовано в Деклараціях про прибуток 500 грн. прибутку. Ці дані, також, підтверджуються працівниками Васильківської ОДПІ Київської області в Акті перевірки в розділі 3, а саме: «Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 р. в сумі 500 грн. ( в тому числі прибуток отриманий від продажу вище зазначеного векселя) на підставі таких документів: цивільно-правових договорів; виписок банку, даних аналітичного та синтетичного обліків тощо, не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.4 Декларації «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами».
У відповідності до пп. 1.22. 1. п. 1.22. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів.
Тобто вище зазначені договори з купівлі-продажу векселів, не можна трактувати, як договір на безповоротну фінансову допомогу. Вказані висновки відповідача повністю базуються на протоколі допиту ОСОБА_4 від 11.08.2011 р. в кримінальній справі № 80-0264 за ч.1 ст. 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва, згідно якого останній свідчить про свою непричетність до господарської діяльності TOB «Хімічні технології».
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи. Відповідно до положень статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідачем не надано доказів того, що на дату оформлення та видання векселів, TOB «Хімічні технології»не існувало як юридична особа, зокрема не надано доказів внесення відповідного запису до єдиного державного реєстру, а отже було наділено цивільною правоздатністю та дієздатністю, тобто здатне було набувати цивільних прав та обов'язків.
На дату проведення даної перевірки та складання акту не існувало жодної судової справи стосовно відміни державної реєстрації TOB «Хімічні технології»; судового рішення щодо скасування державної реєстрації, а також не існувало кримінальної справи щодо фіктивного підприємництва товариства, по якій би було прийнято відповідне судове рішення. Перевіряючий лише на підставі показів ОСОБА_4 фактично прийшов до висновків щодо фіктивного підприємництва TOB «Хімічні технології», та недійсності всіх оформлених, за участі останньої, правочинів, первинної документації.
Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 14.01.2005 № 365/6/26-5215, співробітники податкової служби у разі виявлення підприємств, що здійснюють свою діяльність з порушенням порядку заняття підприємницької діяльності, зобов'язанні звертатись в судові інстанції з позовами про відміну держреєстрації або визнання недійсними реєстраційних і засновницьких документів такого підприємства.
Відповідно до положень постанови Вищого господарського суду від 25.07.2002 р.№ 1056 «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки»зазначається, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.
Водночас, сам факт визнання недійсними установчих документів підприємства та припинення державної реєстрації не тягне за собою безумовних висновків про недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
У статті 165 Господарського кодексу України передбачено, що операції купівлі - продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 Цивільного кодексу України. Законом не встановлена недійсність правочинів (договори купівлі-продажу векселів), які мали місце у взаємовідносинах позивача з контрагентами, а тому твердження про недійсність даних угод є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 984, Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
При цьому факти виявлених порушень, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Водночас, відповідно до підпункту 5.2. пункту 5 вказаного Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти статті законодавчих актів, що порушені платником податків.
Однак, в акті № 3880/23-112/00307862 від 07.10.2011 р. ВАТ «Васильківський шкірзавод»не викладено чітко жодних порушень законодавства, відсутні посилання на конкретні пункти і статті законодавчих актів.
Так, в Акті зазначено, що з вищеописаної схеми руху векселя АА 1833972 номіналом 30 000 000,00 грн., одним суб'єктом укладався з банком договір доручення на купівлю конкретно цього векселю за визначеною ціною, а банк на виконання договору доручення знаходив продавця такого векселя (точніше банк був в даному випадку обізнаним в кого знаходиться вексель, тому що саме він проводив операції з даним векселем в якості повіреного). В результаті таких «пошуків»укладався договір на виконання договору доручення з другим суб'єктом.
В даному випадку перевіряючим не наведеного жодної норми законодавства, яку би порушували ВАТ «Васильківський шкірзавод»та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»,та інші учасники зазначених зобов'язань.
Водночас, всупереч Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, перевіряючим не наведено жодної правової норми, яка би надавала можливість дійти до вказаного висновку.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Вищезазначені договори купівлі-продажу векселів містять усі істотні умови договорів даного виду, в тому числі щодо предмету, ціни, а також укладені в письмовій формі, підписані особами, уповноваженими на це їх статутними документами та відповідно скріпленні печатками.
При укладенні позивачем договорів купівлі-продажу векселя серії АА № 1833972 номіналом 30 000 000, 00 грн., емітованого TOB «Хімічні технології», були дотримані вимоги законодавства щодо форми та змісту договорів.
Не відповідають законодавству і викладені в акті доводи щодо відсутності у зазначеного векселя юридичної сили, при цьому перевіряючий приходять до такого висновку знову ж таки посилаючись лише на покази ОСОБА_4.
Відповідно до ст.75 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», простий вексель містить: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Відповідно до положень ч.1 ст.76 даного Закону, документ у якому відсутній будь - який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя.
Відповідачем не надано доказів відсутності зазначених вище обов'язкових реквізитів згадуваного векселя.
Безпідставними є твердження відповідача щодо невідповідності законодавству первинної документації позивача, у зв'язку з наступним.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Положеннями ч.2 зазначеної статті закріплено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи позивача, по яким здійснювались правочини мають всі обов'язкові реквізити.
В тексті Акту перевірки не наведені дані про наявність порушень, зокрема невідповідності змісту чи форми первинних документів законодавству, а отже і немає підстав для не відображення зазначених операцій у бухгалтерському та податковому обліку позивача.
ВАТ «Васильківський шкірзавод»повідомляло податкові органи, що свідчення ОСОБА_4, на яких ґрунтується акт перевірки та прийняте на його підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсності. Позивачем надавались відповідачу заперечення на акт перевірки та скарги на податкові повідомлення - рішення, копії нотаріально завірених свідчень ОСОБА_4, в яких він спростовує твердження про свою непричетність до діяльності TOB «Хімічні технології», але вони не були взяті до уваги відповідачем. Такими діями відповідач порушив принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, закріплений в п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, який передбачає, що рішення повинно прийматися з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Суд, також, вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000442340/0 від 21.10.2011 р. суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Позивачем за результатами 1 кварталу 2011 р. отримано та задекларовано в ряд. 11 «декларації з податку на прибуток підприємства»збитки в розмірі 322583 тис. грн. з донарахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 2 633 160 тис. грн.(ряд.04.9).
У 2 кварталі 2011 p., позивачем отримано та задекларовано в ряд. 07 «Декларації з додатку на прибуток підприємства»збитки в розмірі 4 496 651 тис. грн.\ з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, або від'ємне значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року сумі 3 322 583 тис. грн.(ряд.06.6.). Вимоги пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу пункт 150.1. статті 150 цього Кодексу застосовуються в 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 p., зазначена законодавча норма не містить.
Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначенні у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття, як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20,21 ПКУ та не містять повноважень щодо звуження визначеного ПКУ об'єкта оподаткування, в тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.
Тому позивачем було правомірно сформовано з дотриманням норм чинного законодавства збитки 2 кварталу 2011 р.
Аналогічна правова позиція викладена Комітетом BP України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики у листі від 10.11.2011 р. № 04-39/10-1160 «Щодо врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування, яке склалося за підсумками попереднього звітного року».
Відповідно до ст.68 Конституції України та Законів України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2011 року № 0000442340/0 є протиправним, оскільки прийняте всупереч вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПКУ пункт 150.1. статті 150 та 139 Податкового Кодексу України
Податкове повідомлення-рішення повідомлення - рішення №0000452340/0 від 21.10.2011 р. суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню виходячи з наступного.
В пп.3.2.2. Акту при перевірці податкового кредиту та пп. 3.2.3. Висновку щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню по ВАТ Васильківський шкірзавод»зазначено, що : «враховуючи вищевикладене та норми Закону України від 03.04.1997 р.№ 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями TOB «Овостар»був завищений показник Декларації з податку на додану вартість».
Згідно п.п 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкового зобов'язання продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково по поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», виключною підставою для невключення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) ПДВ є непідтвердження вказаних сум податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Позивач згідно до чинного законодавства не відповідає за незаконні дії третіх осіб, та не несе відповідальність за несплату або не своєчасну сплату податків, зборів обов'язкових платежів третіми особами. Оскільки, посадові особи, несуть відповідальність за ведення бухгалтерського та податкового обліків саме на ВАТ «Васильківський шкірзавод», та не несуть відповідати за порушення норм чинного законодавства, які викладені в вище значених пунктах акту, щодо TOB «Овостар».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.
Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.
Представниками позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.
За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2146 грн., доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 2416 грн. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства "Васильківський шкірзавод" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 жовтня 2011 року №0000432340/0, №0000442340/0, №0000452340/0-задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 21 жовтня 2011 року №0000432340/0, №0000442340/0, №0000452340/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Васильківський шкірзавод" сплачений судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість ) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 червня 2012 р.