12 червня 2012 року 2а-9702/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Лиска І.Г. ,
суддів: Лапія С.М.,
Терлецької О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3
до Державної податкової служби України,
Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
про надання права на проживання за раніше встановленою формою обліку
платників податків та інших обов'язкових платежів,
Позивачі -ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації України, Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про зобов'язання ДПА України здійснювати облік ОСОБА_2 ОСОБА_3 за раніше встановленою формою обліку (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання); зобов'язання ДПА України знищити облікову картку з особистими даними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інформацією про них, що була внесена до Державного реєстру; зобов'язання Броварської ОДПІ Київської області вести облік ОСОБА_2, ОСОБА_3, як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленою формою обліку; зобов'язання Броварської ОДПІ Київської області зробити відмітки у паспорті ОСОБА_2, ОСОБА_3 на сторінці 7, 8 або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою; зобов'язання Броварської ОДПІ Київської області виключити з інформаційного фонду Державного реєстру загальні відомості про ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов'язання Броварської ОДПІ Київської області знищити облікову картку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з особистими даними, на підставі якої були внесені дані про них до Державного реєстру та присвоєний їм ідентифікаційний код.
В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що вони звернулись до відповідачів із заявами про те, що в силу релігійних переконань відмовляються від присвоєного їм ідентифікаційного номеру фізичної особи -платника податків та просять поставити в їх паспорті відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою; зберегти за ними раніше встановлену форму обліку платників податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру ( за прізвищем, за іменем та по -батькові, за місцем проживання); анулювати раніше проведені записи та присвоєний штамп, згідно наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004 року, про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; знищити інформацію про них з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що була надана відповідно до Наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004 року Однак, відповідачі, посилаючись на дію Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 № 602/1226, відмовили їм у задоволенні їх вимог.
Не погоджуючись з діями відповідачів, позивачі звернулись до суду з позовом про захист порушеного права.
У судове засідання позивачі та представник позивачів не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, 12 червня 2012 року представником позивачів ОСОБА_4 надано суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якій також зазначено, що позовні вимоги він не змінює і підтримує в повному обсязі.
Відповідачі, повідомлені своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились, причини неявки представників відповідачів суду не відомі. Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про її розгляд за відсутності представників відповідача суду не надано.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з довідками, виданими настоятелем храму протоієреєм Романом Новиковим, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 є прихожанами храму Покрови Пресвятої Богородиці в селі Пухівка, Броварського Благочиння, Київської Єпархії.
Так, оглядом копії 9 сторінки паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_2 встановлено, що на цій сторінці посадовою особою Гулак Н.В. 10.02.2009 року проставлена відмітка такого змісту: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
На 9 сторінці копії паспорта громадянки України на ім'я ОСОБА_3 25.09.2008 року проставлена ідентична відмітка такого змісту: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», але запис анульовано.
Отже, як встановлено судом, у 2008р. та 2009 році позивачі реалізували передбачене законом право на відмову від ідентифікаційного номеру, в їх паспорті здійснено відмітку про право здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера.
Однак, у вересні 2010 року позивачі, посилаючись на релігійні переконання, повторно подали до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області заяви від 1 вересня 2010 року та 6 вересня 2010 року, в яких просили: здійснювати облік за раніше встановленою формою обліку (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання); анулювати в паспорті раніше проведений запис та проставлений штамп, згідно Наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004 року про право здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера; знищити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що була надана відповідно до Наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004 року, проставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою .
З відповідей Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 14.09.2010 року ОСОБА_2 за №10526/29-010 та ОСОБА_3 за №10525/29-010, вбачається що 25.09.2008 року в паспорті ОСОБА_3 , а 10.02.2009 року у паспорті ОСОБА_2 проставлено відмітку про наявність права здійснювати платежі без ідентифікаційного номера.
Крім того, 6 вересня 2010 року позивачі, посилаючись на релігійні переконання, подали до Державної податкової адміністрації України заяви, в яких просили знищити про них інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що була надана відповідно до Наказу від 19.10.2004 № 602/1226, згідно якої вони обліковуються за серією та номером паспорта, а також просила зберегти за ними раніше встановлену форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові).
У свою чергу, Державна податкова адміністрація України листом від 07.10.2010 №6755/К/292115 повідомила позивачів про те, що для розгляду їх заяви ДПА України повинна мати наступні реєстраційні дані для більш точної ідентифікації: прізвище (на момент отримання ідентифікаційного номера), імя, по-батькові, місце проживання (на момент отримання ідентифікаційного номера); ідентифікаційний номер. Крім того повідомлено, що питання про вилучення їх ідентифікаційного номеру із ДЕФО може бути вирішено відповідно до встановленого Порядку в органах державної податкової служби за місцем реєстрації фізичної особи.
Доказів повторного звернення до ДПА України з наданням даних, зазначених у листі від 07.10.2010року №6755/К/292115, позивачами суду не надано.
Принципово не погоджуючись із встановленим у державі порядком відмови від ідентифікаційного номеру та обліком платників податків, які відмовились від цього номеру, позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Державні податкові органи здійснюють функції контролю за дотриманням податкового законодавства, правильним обчисленням, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків та інших обов'язкових платежів, а також обліку платників податків - фізичних осіб.
До 1 січня 2011 року спірні правовідносини регулювались Законом України від 22.12.1994 № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів».
Відповідно до статті 1 Закону України від 22.12.1994 № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Таким чином, Законом України від 22.12.1994 № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»було передбачено, що платник податків, має право виконувати конституційний обов'язок щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів без використання ідентифікаційного номеру, обравши альтернативну форму обліку платників податку.
Механізм реалізації положень статті 1 Закону України від 22.12.1994
№ 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»було встановлено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 № 602/1226, зареєстрованим Міністерством юстиції України 20.10.2004 за № 1345/9944.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України від 22.12.1994 № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби, визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 № 602/1226 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі -Порядок від 19.10.2004 № 602/1226).
Пунктом 1.5 Порядку від 19.10.2004 № 602/1226 передбачено, що особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.
У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу.
У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою N В3 та паспорт громадянина України.
Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за
ф. № В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4.
Це означає, що механізм відмови особи від ідентифікаційного номеру є формалізованим процесом, який передбачає подання заяви згідно з установленою формою, а також певних документів, що стосуються особи.
Як вже зазначалось, позивачі у 2008 та 2009 році реалізували право на відмову від ідентифікаційного номеру, в їх паспорті наявний штамп про право здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номеру.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачі на час виникнення спірних правовідносин не мали повноважень робити відповідні відмітки в паспорті, адже це входило до компетенції органів МВС України.
На момент виникнення спору, питання обліку платників податків, у тому числі й тих, які відмовились від ідентифікаційного номеру, регулювались Порядком від 19.10.2004 № 602/1226, згідно з яким облік таких платників податків здійснюється за серією та номером паспорту платника податків.
З набранням чинності Податкового кодексу України порядок обліку платників податків, які відмовились від ідентифікаційного номеру, по-суті не змінився.
Так, відповідно до підпунктів 63.5, 63.6 статті 63 Податкового кодексу України, всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по-батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Згідно з п.п.70.1., 70.2. ст.70, п.п.70.15.1, 70.15.2 п.70.15 ст. 70 Податкового кодексу України, центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по-батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт. Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта. Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Зокрема, відносини, які виникають при реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, врегульовано Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010року №954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010року за №1388/18683.
Відповідно до п.1-11 розділу VIII Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою №1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Фізична особа подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних. Приймання Повідомлень та перевірка їх на дотримання вимог щодо оформлення документів, які подаються для обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру, здійснюється працівниками структурних підрозділів органів державної податкової служби, до функцій яких належить реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі. Взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення. У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні фізичній особі може бути відмовлено у взятті на облік та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк взяття на облік. Про взяття на облік фізичної особи в окремому реєстрі Державного реєстру центральний орган державної податкової служби інформує орган державної податкової служби: за місцем обліку фізичної особи; за місцем проживання фізичної особи; за місцем отримання доходів чи місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування фізичної особи. За зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8. У разі якщо фізична особа подавала Облікову картку і відомості про неї включено до Державного реєстру, але яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, вона зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою №1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України. Облік таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру є її облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Повідомлення за формою №1П реєструються в журналі за формою, наведеною в додатку 9.
Таким чином, з вищеозначених приписів законодавства вбачається, що у органів державної податкової служби відсутні законодавчо визначені підстави здійснювати облік ОСОБА_2 ОСОБА_3 за раніше встановленою формою обліку (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання); знищити облікову картку з особистими даними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інформацією про них, що була внесена до Державного реєстру; вести облік ОСОБА_2, ОСОБА_3, як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленою формою обліку; зробити відмітки у паспорті ОСОБА_2, ОСОБА_3 на сторінці 7, 8 або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою; виключити з інформаційного фонду Державного реєстру загальні відомості про ОСОБА_2 та ОСОБА_3; знищити облікову картку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з особистими даними, на підставі якої були внесені дані про них до Державного реєстру та присвоєний їм ідентифікаційний код без попереднього дотримання ним встановленого законодавством порядку звернення до органів державної податкової служби щодо виключення з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків відомостей про позивача та внесення відмітки до їх паспортів.
В силу статей 6, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Це означає, що порядок обліку платників податків та дії органів податкової служби у зв'язку з веденням цього обліку визначаються актами законодавства. Вимоги цих законодавчих актів є загальними, вони поширюють свою дію на необмежене коло осіб і не залежать від бажання особи, її згоди чи незгоди з встановленим правовим порядком.
Це також означає, що порядок обліку платника податку, який відмовився від ідентифікаційного номеру, не може визначатися й судовим рішенням, адже це виходить за межі компетенції суду.
Відтак, вимоги позивача щодо здійснення його податкового обліку в інший спосіб, ніж це передбачено законодавством (на момент вирішення спору -підпунктами 63.5, 63.6 статті 63 Податкового кодексу України), задоволенню не підлягають.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивачів є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат, відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної податкової служби України, Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про надання права на проживання за раніше встановленою формою обліку платників податків та інших обов'язкових платежів - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Судді: Лапій С.М.,
Терлецька О.О.