Cправа № 2a-0770/1628/12
Ряд стат. звіту № 3.3
Код - 14
29 травня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Скраль Т.В.,
при секретарі судового засідання Куля Т.Т.,
за участю сторін:
представника позивача Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - ОСОБА_2 (довіреність від 01 січня 2012 року)
відповідача - громадянина Сомалі - ОСОБА_3,
перекладача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Сомалі ОСОБА_3 про затримання і примусове видворення, -
встановив:
Відповідно до ст.. 160 частини 3 КАС України 29 травня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 червня 2012 року.
22 травня 2012 року Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до громадянина Сомалі ОСОБА_3 про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення за межі України особа, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на термін до дванадцяти місяців, з розміщенням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, примусове видворення громадянина Сомалі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, розміщення особи, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більше, як на дванадцять місяців.
Свої вимоги позивач мотивує наступним. Громадянин Сомалі ОСОБА_3 (далі - відповідач), 17 травня 2012 року був затриманий прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Ужгород»Чопського прикордонного загону за спробу незаконного поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину у складі групи осіб. На момент затримання документів, що посвідчують особу не мав. 18 травня 2012 року начальником Чопського прикордонного загону відносно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення за межі України, громадянину Сомалі було роз'яснено, що він зобов'язаний покинути територію України в термін до 19 травня 2012 року.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що він вимушений був покинути Сомалі через економічні негаразди та постійні воєнні дії. Додому повертатися не хоче. У нього є довідка, яка дозволяє йому законно йому перебувати на території України, додому повертатися не хоче, у зв"язку із війною яка ведеться на території Сомалі.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2011, № 3671-VI "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України. Так, в матеріалах справи міститься Довідка про звернення за захистом в Україні №0000193, згідно якої громадянин Сомалі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 звертався до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві із заявою про надання статусу біженця (копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»№ 3671-VI від 08 липня 2011 року (надалі Закон України № 3671-VI), біженець чи особа, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, не може бути вислана або примусово повернута до країни, де їх життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, а також з інших причин, що визнаються міжнародними договорами чи міжнародними організаціями, учасниками яких є Україна, як такі, що не можуть бути повернуті до країн походження.
Тобто звернення відповідача до органів міграційної служби про надання статусу біженця і знаходження його в процедурі засвідчує законність перебування такого на території України, та до вирішення питання про надання або відмову у наданні статусу біженця не може бути примусово видворений за межі території України.
Відповідно до частини 26 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 року № 3, примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:
де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Враховуючи те, що відповідач перебуває на території України законно, то у задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні позовних вимог Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Сомалі - ОСОБА_3 про примусове видворення -відмовити.
Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.
Суддя Скраль Т.В.