Справа № 22ц-150/2012
Головуючий по 1-й інстанції Матвієнко В.М.
Суддя-доповідач: Хіль Л. М.
26 січня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Хіль Л.М.
Суддів: Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою АДРЕСА_3
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 вересня 2011 року
у справі за позовом Лубенського КЖЕУ до ОСОБА_3 про стягнення боргу ,-
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 вересня 2011 року задоволено позовні вимоги Лубенського КЖЕУ до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Лубенського КЖЕУ 1008 грн. 94 коп. заборгованості за період з 01.08.2009 року по 01.05.2011 року, 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.
З рішенням суду не погодилася ОСОБА_3., у зв'язку з чим подала на нього апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду винесено з незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 60 ЦПК України, ст. 162 ЖК України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Зазначає, що судом досліджено та прийнято до уваги при винесенні рішення недостовірні та неперевірені докази (документи) надані позивачем. В той час як заперечення та докази відповідача судом до справи не приєднано та не досліджено.
Вказує, що позивач не виконує своїх обов'язків щодо виконання усього комплексу робіт по утриманню будинку та створенню необхідних умов мешкання в ньому, тим самим порушуючи вимоги ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
У зв'язку з викладеним просить скасувати рішення районного суду , а справу направити на навий розгляд.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується доказами по справі в їх сукупності, що ОСОБА_3 є власницею АДРЕСА_1.
20 січня 1995 року між Лубенським КЖЕУ та ОСОБА_3 укладено договір власника багатоквартирного будинку про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до якого відповідачка зобов'язана брати участь у загальних витратах пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.
Пунктом 2.2.3 вказаного договору встановлено, що співвласник зобов'язаний не пізніше останнього дня поточного місяця вносити плату на рахунок підприємства, що обслуговує будинок, за санітарне обслуговування прибудинкової території, допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку, ремонт, а також за комунальні послуги.
Статтею 20 ч.3 п.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Строки внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
Відповідачка свої зобов'язання по участі у витратах на утримання будинку та прибудинкової території виконувала не в повній мірі тим самим порушуючи вимоги п.2.2.3 договору від 20.01.1995 року, у зв'язку з чим у період з 01.08.2011 року по 01.05.2011 року у неї утворилася заборгованість в розмірі 1008 грн. 94 коп.
Місцевий суд прийшов до правомірного висновку про те, що вказана заборгованість має бути стягнута з відповідачки на користь позивача.
Статтею 60 ч.1 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61(підстави звільнення від доказування) цього Кодексу.
Статтею 10 ч. 2, 3 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалі справи вбачається, що відповідачка не надала до суду доказів в підтвердження своїх свідчень про те, що Лубенське КЖЕУ належним чином не виконує своїх зобов'язань за договором від 20.01.1995 року, а саме не надає у повному обсязі комунальні послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території.
Вказані посилання відповідачки спростовуються наданими в судове засідання письмовими доказами позивача, а саме: картками профілактичного огляду та ремонту будинку, відомостями, актами, журналами виконання робіт, виклику аварійних служб, перевірки димовентиляційних каналів,договором на вивіз відходів, та поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтвердили факт виконання своїх зобов'язань по договору про утримання будинку та прибудинкової території Лубенським КЖЕУ.
Приймаючи до уваги викладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 вересня 2011 року не встановлено. Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : _____________ Л.М. Хіль
Судді: _____________ С.Ю. Мартєв
_____________ В.А. Чічіль