Справа № 22ц-212/2012
Головуючий по 1-й інстанції Самсонова О.А.
Суддя-доповідач: Хіль Л. М.
26 січня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Хіль Л.М.
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Чічіля В.А.
За участю секретаря: Колодюк О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування моральної шкоди , -
В серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, яка сталася 04 серпня 2010 року за участю належного йому автомобіля «Ауді-100»та автомобіля «Деу Ланос»під керуванням відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що відповідно до постанови суду від 09.09.2010 року ОСОБА_4 визнано винним в ДТП.
Шкода, заподіяна внаслідок вказаної ДТП, позивачу відшкодована страховою компанією НАСК «Оранта»проте не в повному обсязі.
Так, СК НАСК «Оранта» сплачено ОСОБА_2 лише 19 814 грн., в той час коли реальна вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 78 319,77 грн.
У зв'язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача 58505,77 грн. в рахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 68 505,77 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 1000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, 85 грн. 72 коп. на відшкодування понесених судових витрат, а всього стягнуто 1085 грн. 72 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу.
Вважає, що суд не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 23, 1166, 1192, 1194ЦК України.
В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України суд мав стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Вказує, що навіть якщо прийняти за основу висновок ТОВ «Гарант АСІСТАНС»№ ВА 6522АІ -20.08./1 від 20.08.2010 року відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ауді-100» днз НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових, становить 49 953, 23 грн. та врахувати страхову виплату СК НАСК «Оранта»у розмірі 19 814 грн. розмір затрат на відновлення пошкодженого автомобіля становитиме 30 139, 23 грн.
Відповідно до звіту про оцінку ТЗ № 8/2 від 06.08.2010 року вартість відновлення автомобіля складає 78 319,77 грн. Враховуючи проведену страхову виплату, апелянт зазначив, що на відновлення автомобіля він має витратити 58 505,77 грн., які як він вважає, суд мав стягнути з відповідача.
В обґрунтування завданої моральної шкоди апелянт вказує, що на його утриманні перебувають хворі донька та мати, догляд за якими включає використання пошкодженого автомобіля. Зазначає, що з вини відповідача він не має жодної можливості скористатися належною йому власністю -автомобілем.
У зв'язку з викладеним просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_4 матеріальні збитки у розмірі 58 505,77 грн. та заподіяну моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а всього 68 505,77 грн.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку про її часткове задоволення.
Відповідно п. 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено, що 04 серпня 2010 року на 343 км. автодороги Київ-Харків, сталася ДТП за участю автомобілів «Ауді-100», днз НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням власника, та «Деу Ланос», днз НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2010 року встановлено, що ДТП сталося внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_4, у зв'язку з чим його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 грн.
На час даної ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в НАСК «Оранта», що підтверджується полісом №ВС/5964893 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У зв'язку з цим обов'язок по відшкодуванню шкоди завданої позивачу в результаті даної ДТП покладається на НАСК «Оранта».
05 серпня 2010 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_2 звернулись до НАСК «Оранта»з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи, що ринкова вартість транспортного засобу «Ауді-100» на момент огляду 20.08.2010 року, становить 29374,65 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 49953,23 грн. вбачається, що витрати по відновлювальному ремонту даного транспортного засобу в значній мірі перевищують його ринкову вартість, у страхової компанії були всі підстави даний транспортний засіб вважати фізично знищеним, оскільки його ремонт був економічно необґрунтованим.
Власник пошкодженого транспортного засобу -позивач по справі, в свою чергу, не погодився з визнанням автомобіля фізично знищеним
Згідно з п. 30.2. ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Встановлено, що різниця між вартістю даного транспортного засобу до та після ДТП з врахуванням нульової франшизи становить 19814 грн.65 коп.
Відмовляючи позивачеві в задоволенні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, місцевий суд виходив з того, що позивач погодився з розміром страхового відшкодування та прийняв його у розмірі 19814 грн.
Тим самим позивач фактично погодився з визначеним згідно висновку ТОВ «Гарант -АСІСТАНС»№ НОМЕР_1-20.08/1 від 20.08.2010 року розміром заподіяного збитку.
Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України позивач сам обрав спосіб відшкодування завданої йому шкоди, а саме разом з відповідачем надав до НАСК «Оранта»заяву від 05.08.2011 року про виплату страхового відшкодування, в якій просив визначити суму страхового відшкодування відповідно до договору страхування та виплатити її.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку про належне виконання НАСК «Оранта»свого зобов'язання, а саме відшкодування позивачеві вартість завданих збитків в повному обсязі.
Тому суд вважав за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди позивачеві відповідачем.
Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Аналіз вказаної норми передбачає, що страхування цивільної відповідальності на випадок завдання шкоди є однією з форм забезпечення виконання зобов'язання особою, яка її завдала.
Проте, страхове відшкодування або страхова сума не завжди покриває завдану шкоду, оскільки межі відповідальності страховика встановлюються угодою між сторонами та ґрунтуються на передбачених, а не фактичних розмірах відповідальності.
Вказаною статтею закріплено обов'язок особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим випадком.
Вимоги даної норми права застосовуються в тому випадку, коли особа застрахувала ризик своєї цивільної відповідальності за добровільним або обов'язковим страхуванням на користь третьої особи.
В даному випадку, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 мав намір стягнути з ОСОБА_4 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні даного спору правомірним буде керуватися висновком ТОВ «Гарант -АСІСТАНС»№ НОМЕР_1- 20.08./1 від 20.08.2011 року відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Ауді-100»днз НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 49 953,23 грн.
Враховуючи виплачену страхову компенсацію ОСОБА_2 третьою особою у справі - НАСК «Оранта»в сумі 19 814 грн., для відновлення позивачем пошкодженого транспортного засобу необхідно затратити кошти у розмірі 30 319,23 грн.
Колегія суддів, враховуючи вимоги ст. 1194 ЦК України, приходить до висновку, що рішення місцевого суду в частині стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу -автомобіля «Ауді-100»необхідно змінити, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 30 319,23 грн.
При цьому, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, суд виходив з засад розумності та справедливості та вірно визначив, що позивачем дещо перебільшено її розмір.
Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдала фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Враховуючи викладе, достатнім та правомірним буде стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Приймаючи до уваги викладені обставини справи, заперечення та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні.
Відповідно необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, за завдане пошкодження автомобілю «Ауді-100»в результаті ДТП за участю сторін, у розмірі 30 319,23 грн. В задоволенні інших позовних вимог необхідно відмовити.
Колегія суддів, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 311, 314, 316 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 -задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2011 року -змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 30 139,23 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя: ____________ Л.М. Хіль
Судді: ______________ О.Ю. Кузнєцова _______________ В.А. Чічіль