Справа № 22-ц/1690/1115/2012 Головуючий по 1-й інстанції Савічев В.О.
Суддя-доповідач: Кривчун Т. О.
10 квітня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого: судді Кривчун Т.О.,
суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.,
при секретарі - Філоненко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3,
відповідача - ОСОБА_4, представника відповідача -ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 вересня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору позики неукладеним та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 вересня 2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору позики неукладеним задоволено.
Визнанно договір позики від 09.06.2005 року на суму 208 000,00 грн. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 неукладеним.
У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.
Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_4, який в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 Посилався на те, що висновок експерта, покладений в основу оскаржуваного рішення , зроблений на основі комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, при цьому дослідження здійснювались експертом одноособово, а не двома експертами як того вимагає ст.149 ЦПК України.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав доводи заявлені в апеляційній скарзі.
ОСОБА_2 та його представник прохали апеляційну скаргу відхилити, рішення місцевого суду залишити без змін.
Зазначають, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Твердження ОСОБА_4 про те, що місцевий суд не забезпечив проведення повторної почеркознавчої експертизи не відповідає дійсності, оскільки відповідач сам своїми недобросовісним діями та зловживанняям правами створив умови, які унеможливили проведення експертизи, - незважаючи на те, що зразки почерку ОСОБА_2 було надано у розпорядження експертів, на їх подальші вимоги ОСОБА_4 ніяким чином не реагував.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно боргової розписки від 09.06.2005 року у липні-серпні 2004 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 208 000,00 грн. на придбання товару /а.с. 6/.
У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
За приписом ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно ч.1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо- , відеозапису та іншими доказами.
Висновком експерта №735 від 27.11.2008 року за результатми комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів встановлено, що в ході попереднього дослідження боргової розписки від 09.06.2005 року виявлено ознаки, які можуть свідчити про попередню підготовку при виконанні підпису ОСОБА_2: змальовування «на просвіт»з наступною наводкою або тисненням по штрихам підпису; також встановлено, що спочатку на папір боргової розписки було нанесено відбиток печатки «підприємець ОСОБА_2», а потім текст боргової розписки.
Згідно вказаного висновку вважати дійсним доказом боргову розписку, на яку як на єдине підтвердження позовних вимог посилався позивач за зустрічним позовом, колегія суддів не вбачає за можливе.
Відповідно до ч.1,3 ст.10, ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею .212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
У відповідності до 213 ЦПК України рішення суду повинно бути обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту передачі ОСОБА_2 у власність грошових коштів, окрім розписки, автентичність якої не є безсумнівною.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, місцевий суд обґрунтовано вихоодив із того, що ним не надано жодних доказів на підтвердження факту передачі ОСОБА_2 у власність грошових коштів, автентичність якої не є безсумнівною.
Доводи апеляційної скарги зводяться до спростування висновків судової почеркознавчої експертизи.
У колегії суддів відсутні підстави вважати, що висновок експерта №735 від 27.11.2008 року не відповідає дійсності, оскільки він виконаний атестованим судовим експертом, який є компетентним спеціалістом у цій галузі, володіє необхідними спеціальними знаннями та у ньому міститься вичерпна інформація щодо факту та механізму підроблення підпису ОСОБА_2
Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення залишає без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 ,- відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 вересня 2011 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ Т.О. Кривчун
СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух
/підпис/ Л.І. Пилипчук
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Т.О. Кривчун