Справа № 22-ц/1690/1638/2012
Головуючий по 1-й інстанції Кононенко С.Д.
Суддя-доповідач: Обідіна О. І.
14 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Обідіної О.І.
Суддів : Дорош А.І., Прядкіної О.В.
При секретарі : Ємельяновій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського міського центру зайнятості на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 6 березня 2012 року по справі за позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У листопаді 2011 року Полтавський міський центр зайнятості звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2
Вказував , що остання була зареєстрована в центрі 20 грудня 2005 року та 27 грудня 2005 року їй надано статус безробітної. Під час перебування на обліку ОСОБА_2 пройшла курс професійного навчання за програмою «Основи підприємницької діяльності» та зареєструвалася як фізична особа-підприємець 16 травня 2006 року.
29 травня 2006 року їй виплачено допомогу по безробіттю в сумі 7348 грн. 09 коп. для організації підприємницької діяльності. Проте, підприємницькою діяльністю відповідач не займалась ,передбачену законом звітність як суб»єкт підприємницької діяльності до ДПІ м. Полтави не подавала, що згідно ст. 36 Закону України «Про загальгнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для повернення коштів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 6 березня 2012 року в задоволенні позову Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, Полтавський МЦЗ подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права? невірне з»ясування обставин справи та помилкову оцінку доказів по справі, просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення позову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши учасників процесу, що з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Полтавського МЦЗ від 27 грудня 2005 року на підставі заяви ОСОБА_2 їй надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 16 січня 2006 року.
В квітні 2006 року ОСОБА_2 за власною заявою була направлена на курси професійного навчання за програмою «Основи підприємницької діяльності».
16 травня 2006 року ОСОБА_2 зареєструвалася в виконкомі Полтавської міської ради як фізична особа - підприємець.
Згідно наказу Полтавського МЦЗ від 18 травня 2006 року відповідачу виплачено одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності в розмірі 7348 грн. 09 коп.
Згідно листа ДПІ у м. Полтаві від 12 квітня 2007 року, податкова звітність, що підтверджує фактичне провадження підприємницької діяльності за періоди, які включають шість календарних місяців з дати виплати коштів фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - відсутня, вона не є платником податку.
Наказом директора Полтавського МЦЗ №37 від 7 травня 2007 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності наказано вжити заходів по поверненню коштів виплачених ОСОБА_2
Копія наказу була направлена та отримана відповідачем 17 травня 2007 року, проте кошти повернуті не були.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення коштів, місцевий суд виходив з того, що виплачені Полтавським МЦЗ кошти ОСОБА_2 були витрачені за цільовим призначенням - для організації підприємницької діяльності щодо надання юридичних послуг населенню , яку відповідач здійснювала протягом 2007 року та по цей час.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.
Згідно ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено , що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню…
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, неподання фізичною особою-підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження нею підприємницької діяльності, є підставою для розгляду комісією питання про повернення коштів.
Як вбачається з матеріалів справи - відповіді Державної податкової інспекції у м. Полтаві на запит центру зайнятості щодо фізичних осіб-підприємців , яким виплачена допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності за звітний період , які включають шість календарних місяців з дати виплати коштів (2 та 4 квартали 2006 року) ОСОБА_2 в графі « наявність податкової звітності , що підтверджує фактичне провадження підприємницької діяльності» зазначено «ні» та в графі наявність сплати єдиного фіксованого )податку , що підтверджує фактичне провадження підприємницької діяльності зазначено « не є платником».
Згідно Порядку обміну інформацією стосовно фізичних осіб - підприємців ,затвердженого наказом від 21.11.2006року № 426/699 Міністерства праці та соціальної політики України та ДПА України зазначення «ні» для фізичних осіб -підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування застосовується у разі неподання звітності за відповідний податковий період або подання звітності, що містить нульові показники;
Реквізит відповіді « не є платником» застосовується для фізичних осіб -підприємців , які перебувають на загальній системі оподаткування.
Таким чином, зазначене свідчить, що суб»єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 в період з травня 2006 року по листопад 2006 року фактично підприємницькою діяльністю не займалась та відповідної звітності в органи податкової служби не надавала.
Про вказане свідчать також і пояснення самого підприємця ОСОБА_2 на засіданні комісії міського центру зайнятості від 03.05.2007 року? яких вона зазначала, що податкової звітності ,за періоди, які включають шість місяців з дати отримання коштів, до податкової не подавала ? оскільки займалась підготовкою для проведення такої діяльності, а сплату єдиного податку розпочала як СПД лише з 01.07.2007 року.
При розгляді справи , суд першої інстанції ототожнив поняття «здійснення підприємницької діяльності» та «ведення роботи по підготовці для здійснення підприємницькою діяльністю» , що призвело до невірного вирішення справи .
При цьому, текст судового рішення повністю дублює зміст попереднього рішення Ленінського районного суд м. від 07.02.2008 року ? яке в подальшому було скасовано .
Так, в оскаржуваному рішенні суд посилається як на підставу своїх висновків копії декларацій про доходи за 2006 р. СПД ОСОБА_2 та інші письмові докази, які взагалі до даної справи не приєднані ? натомість останні зазначені та проаналізовані судом в рішенні від 07.02.2008 року.
Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про подання відповідачем як СПД податкової звітності в 2006 році, що не ґрунтується на доказах та фактично суперечить відповіді податкової служби.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених вимог, у зв»язку з чим останні підлягають задоволенню.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам , по справі має місце неповне з»ясування всіх істотних обставин та невірна оцінка доказів , рішення суду підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про задоволення позову.
В зв'язку з задоволенням позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.2,3,4 ч.1 ст.309, 314, 317,319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Полтавського міського центру зайнятості задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 6 березня 2012 року скасувати, ухваливши нове про задоволення позову Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського міського центру зайнятості 7348 грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О. І. Обідіна
Судді: