Справа № 1502/1180/2012
Іменем України
19 червня 2012 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гусєвої Н.Д.,
при секретарі Златєвій М.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання їх спільної малолітньої дитини -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 25% заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В своєму позові позивачка посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, та вони фактично припинили шлюбні відносини. Від шлюбу мають малолітню дитину, яка проживає разом з позивачкою. Позивачка вказує на те, що їй одній важко утримувати дитину, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом. Також позивачка вказала, що відповідач офіційно працює і отримує регулярний дохід, таким чином, матеріальні доходи відповідача дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання дитини.
У судове засідання позивачка не з'явилася, але надіслала до суду заяву, в якій просила суд про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву, в якій просив суд про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги позивачки визнав в повному обсязі, на сплату аліментів в зазначеному позивачкою розмірі згоден.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, судом, у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки засновані на законі та доведені матеріалами справи.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з обов'язком батьків утримувати малолітніх дітей, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 11 серпня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Арцизького районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №88 (а.с. 2,5). Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про його народження батьком вказаний ОСОБА_2 -відповідач по справі (а.с. 4). Згідно довідок № 280 від 04.04.2012р., виданої КП «Арциз-2», № 416 від 14.06.2012р., виданої КП «Житловик», малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю (а.с. 6,19). Як вбачається з довідки № 03/38-425 від 12.06.2012р., виданої ВАТ «Одесаобленерго» Ізмаїльські електричні мережі ОСОБА_2 дійсно офіційно працює на посаді майстра виробничої дільниці 1 групи та отримує заробітну плату, яка за шість місяців склала 21252,53 грн. Згідно довідки від 14.06.2012р., ОСОБА_3 - здоровий, на «Д»обліку не перебуває (а.с.20).
Стан здоров'я дитини та відповідача задовільні.
Згідно ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Такий принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Отже, обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним.
Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України. Частка від заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).
Відповідно до роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Ч.3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3 що підтверджено свідоцтвом про його народження, тому, зобов'язаний утримувати його до досягнення ним повноліття.
Суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які відповідач повинен виплачувати на користь позивачки на утримання дитини до його повноліття, у розмірі 25% від його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який підлягає індексації відповідно до закону.
В силу ч.1 ст.183 СК України, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів та обставин справи, приймаючи до уваги стан здоров'я і матеріальне становище дитини, обов'язок відповідача утримувати дитину до досягнення ним повноліття, стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, суд вважає за необхідне частку від заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначити в розмірі 1/4 частині, що відповідає 25 відсоткам, які просила позивачка у позові.
З огляду на викладене, на стан здоров'я і матеріальне становище дитини, приймаючи до уваги обов'язок батька дитини утримувати дитину, стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів та його згоду на виплату аліментів на утримання дитини в зазначеному позивачкою розмірі, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивачки, та стягувати аліменти з батька малолітнього ОСОБА_3 на користь позивачки на утримання дитини в розмірі, зазначеному позивачкою.
На підставі вищезазначеного, суд, оцінивши в сукупності всі добуті в судовому засіданні докази, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає необхідним покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 6, 15, 30, 62, 84, 88, 208, 213, 215, 367 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання якого зареєстроване в АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частині від заробітку (доходу), але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 06 квітня 2012 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 тобто до 29 липня 2026 року.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.