73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
07 червня 2012 р. Справа № 5024/531/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Джафаровій М.Б. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,
до відповідача-1: Військової частини А-1836, м. Херсон,
відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, с. Чкалове, м. Херсон,
про стягнення 9680 грн. 84 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність № 07/2065-12 від 03.01.2012 р., ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № 07/2075-12 від 03.01.2012 р.
від відповідача-1 - ОСОБА_3 - юрисконсульт, довіреність № 7 від 04.01.2012 р.
від відповідача-2 - ОСОБА_4- юрисконсульт, довіреність № 1, від 06.01.2012 р.
Позивач у позовній заяві просить стягнути солідарно з відповідачів 5824грн.77коп. боргу по понаддоговірному споживанню електроенергії у листопаді 2011 p., 426грн.73коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 556грн. 11коп. з урахуванням 3-х відсотків річних, 2873грн.23коп. пені, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 25.05.2004 року № 2223 та договору поруки № 2223/2 від 05.02.2008 р. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення п.п.1.2, п.4.1., 4.4., 6.1, 6.11, пп.11, 8 п.8.1., пп..2 п. 10.2. Правил користування електричною енергією, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 16, 526, 530, 546, 549, 553, 554, 612, 625 ЦК України, ст.. 20, 173, 193,230 ГК України.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача-1 в ході судового засідання проти позовних вимог заперечував, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на обов'язок відповідача-2 по оплаті сум позовних вимог, та своєчасність передання відповідачем-1 рахунків на оплату електроенергії на адресу відповідача-2. Крім того, відповідач-1 посилається на невірний розрахунок позивачем сум інфляційних, 3% річних та пені.
Представником відповідача-1 подано письмове клопотання про допущення здійснення інших захищених видатків відповідача-1, у тому числі на виплату грошового забезпечення і заробітну плату під час виконання рішення по справі та стягнення з відповідача-1 на користь позивача боргу. зазначене клопотання відповідача-1 залишене судом без задоволення через відсутність посилання на норми Господарського-процесуального кодексу України.
Представник відповідача-2 в ході судового засідання проти позовних вимог заперечував, відповідно до письмових заперечень, посилаючись на відсутність вини відповідачів в порушенні порядку та строків визначення та використання договірних та понад договірних обсягів споживання електроенергії, а також на те, що відповідач-2 не є стороною договору № 2223, що на думку відповідача-2, позбавляє позивача права на стягнення з КЕВ м. Херсона штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних. Також, відповідач-2 посилається на несвоєчасність надання рахунків на оплату електричної енергії з боку відповідача-1 та позивача, невірний розрахунок позивачем сум інфляційних, 3% річних, пені.
Відповідачем-2 подано письмове клопотання про зменшення заявлених до стягнення сум пені та штрафної плати по понад договірному споживанню електроенергії у листопаді 2011 p.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.05.12 р. до 07.06.12 р.
Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
25.05.2004 року між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (надалі за текстом -Позивач), в особі Новокаховського РЕЗ і ЕМ та Військовою частиною А-1836 (надалі за текстом - Відповідач-1) було укладено договір № 2223 про постачання електричної енергії (надалі за текстом - Договір).
Згідно п.1 Договору, позивач зобов'язався здійснювати постачання електроенергії відповідачу-1, а останній зобов'язався оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
При виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони, відповідно до розділу 2 Договору, зобов'язались керуватися Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕЕ N 28 від 31.07.96, Зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (надалі за текстом - ПКЕЕ).
Відповідач-1 згідно п. 1. додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників", зобов'язався до 17 числа кожного місяця знімати показники електролічильників встановлених на його об'єктах (передбачених у додатку № 5 до Договору) та, згідно абз. 1 п. 2 додатку № 2 до Договору, оформляти акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надавати до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.
Відповідно до вимог п. 6.11. ПКЕЕ, остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.
Порядок розрахунків за спожиту електроенергію (активну та реактивну) передбачений у додатку № 2 до Договору, відповідно до п. 3 якого, рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 10 днів від дня їх отримання відповідачем.
На виконання умов договору про постачання електричної енергії, позивач здійснював поставку електроенергії (реактивну та активну), а відповідач-1 здійснював її споживання в період з серпня 2011 року по березень 2012 року.
Про обсяги споживання електроенергії відповідач-1 звітував позивачу за кожний розрахунковий період з серпня 2011 р. по березень 2012 р. шляхом оформлення відповідних актів спожитої електроенергії згідно показників засобів обліку електроенергії.
На підставі зазначених актів спожитої електроенергії відповідач-1 отримував для сплати відповідні рахунки № 2223 за спожиту активну електроенергію, докази їх отримання відповідачем-1 містяться на самих рахунках.
Згідно ч. 1 п. 8.1. ПКЕЕ, постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.
Частина 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Між позивачем, Військовою частиною А-1836 (Відповідач-1) та Квартирно -експлуатаційним відділом м. Херсона (Поручитель, надалі за текстом - Відповідач-2) укладено договір поруки № 2223/2 від 05.02.2008 р. відповідно до якого, поручитель, тобто Відповідач-2, зобов'язався відповідати перед Кредитором (Позивачем) в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію та інших видів платежів згідно договору на постачання електроенергії № 2223 від 25.05.04 р.
Як свідчить відомість виставлених рахунків відповідачу-1 та відомість прийнятих платежів, відповідач-1 та Відповідач-2 систематично прострочували сплату виставлених рахунків, що є порушенням умов договорів та чим було порушено право позивача на вчасне отримання коштів за спожиту активну електроенергію.
Крім того, споживачем електроенергії, тобто відповідачем-1, крім порушення строків оплати рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію, в листопаді 2011 р. порушені і договірні обсяги споживання електроенергії.
Відповідно до приписів п. 4.1. ПКЕЕ, постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.
Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним розподілом подаються споживачами постачальнику електроенергії кожного року до 15 листопада (п.4.2.ПКЕЕ та п.5.1. Договору). Цими ж пунктами ПКЕЕ та умовами договору передбачено і те, що у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.
Відповідачем-1 01.06.10 р. підписано додаток № 1 до договору № 2223 про обсяги постачання електроенергії на 2010 р., який пролонговано і на 2011 рік.
Відповідач-1, згідно п. 1. додатку № 2 до договору № 2223 від 25.05.04 р., оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період та надає його позивачу, на підставі чого отримує рахунки на сплату вартості даної спожитої електроенергії.
На підставі наданого відповідачем акту спожитої електроенергії за листопад 2011 р. було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у вказаному розрахунковому періоді склав 56050 кВт/год. (з яких 2287 кВт/год спожито на території частини), про що між сторонами узгоджено акт приймання - передачі активної електроенергії та про що відповідачу виставлено рахунок № 2223 від 16.11.11 р. на суму 43717,81 грн. з ПДВ, який отримано відповідачем-1 17.11.11 р., про що свідчить підпис представника споживача на вказаному рахунку.
Проте згідно додатку № 1 від 01.06.10 р. до Договору, споживач повинен був спожити у листопаді 2011 р. електроенергії на господарські потреби не більше 45000 кВт/год, тобто відповідачем допущено перевищення договірного рівня споживання електроенергії в обсягах 8763 кВт/год.
Про допущення відповідачем понад договірного рівня споживання електроенергії у листопаді 2011 р. позивач повідомив відповідача, про що свідчить отриманий останнім рахунок № 2223 від 16.11.11 р.
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", у випадку споживання електроенергі понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
П. 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач (Відповідач-1) має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (Позивач) із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Відповідач-1 не звертався до позивача з письмовою заявою про коригування величин споживання електроенергії у листопаді 2011 p., своїм право передбаченим п. 4.4. ПКЕЕ не скористався, тому позивач здійснив нарахування двократної вартості понад договірної величини споживання електроенергії за листопад 2011 р. про що відповідачу виставлений рахунок на суму 5824,77 грн. без ПДВ, який отриманий представником відповідача 16.12.11 р., про що свідчить підпис представника відповідача на рахунку.
Відповідно до умов Договору вказані вище рахунок повинен був бути сплачений на протязі 10 днів з моменту його отримання (п. 3 додатку № 2 Договору № 2223 та п. 3 договору поруки № 2223/2 від 05.02.08 p.).
Однак, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 рахунок № 2223 від 16.12.11 р. сплачений частково, а саме активна електроенергія сплачена, а сума нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину у розмірі 5824,77 грн. залишається не сплаченою, що спричинило виникнення заборгованості по понад договірному рівню споживання електроенергії на вказану суму, про що свідчить детальний розрахунок заборгованості по договору № 2223 та розрахунок понаддоговірної величини.
Пп.. 2 п. 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору. А відповідно до пп.,1 п. 8.1. ПКЕЕ, постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричної енергії та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.
Згідно із п. 2 Договору поруки, поручитель і боржник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть відповідальність відповідно до ст.554 ЦК України перед Кредитором.
Зобов'язання поручителя вважаються виконаними після документального підтвердження зарахування банківських коштів на відповідні рахунки кредитора, після чого поручитель набуває всіх прав кредитора по відношенню до боржника (п. 5 Договору поруки).
Із змісту Договору поруки випливає, що крім обов'язку Поручителя по сплаті активної і реактиви електроенергії на нього також покладені і інші обов'язки, тобто відповідальність у обсязі, якій дорівнює відповідальності Боржника, встановленої договором № 2223 від 25.05.2004 року про постачання електричної енергії.
Положення Договору поруки не суперечать положенням договору № 2223 від 25.05.04 року і кореспондуються із положеннями ст. 554 ЦК України, згідно якої Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основної боргу, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно п. 4.2.1 Договору про постачання електричної енергії, за внесення платежів, передбачених п. 2.2.3.-2.2.4. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком "порядок розрахунків", споживач (відповідач-1) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За поданим позивачем розрахунком розмір пені, нарахованої на суму основного боргу за спожиту активну електроенергію, становить 7047грн.51коп.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих на суму основного боргу за спожиту активну електроенергію, становить відповідно 4104грн.06коп. та 1736грн.14коп.
Перевіряючи розрахунки пені, інфляційних та 3% річних, судом встановлено, що відповідно до п. 3 Додатку № 2 до Договору № 2223 від 25.05.04 р. рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 10 днів від дня їх отримання відповідачем-1. За розрахунком позивача (а. с. 12), датою виконання грошового зобов'язання зазначений 12-й календарний день після отримання відповідного рахунку відповідачем-1, що не протирічить зазначеним умовам Договору № 2223.
Відповідно до ст. 554 ЦКУ та положень договору поруки № 2223/2 від 05.02.2008 року, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідачів проти позовних вимог не приймаються судом до уваги.
Відповідач-2, в обґрунтування заперечень на позовну заяву, також посилається на те, що обов'язок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин Херсонського гарнізону на нього покладено, але в межах бюджетних асигнувань на підставі кошторису. Дане твердження є необґрунтованим, оскільки в договорі поруки не зазначено в яких межах Відповідач-2 здійснює розрахунки з постачальником електроенергії, а навпаки вказано, що Відповідач-2 здійснює оплату всіх виставлених рахунків передбачених договором про постачання електроенергії № 2223. Крім того, на час укладення договору поруки відповідач-2 знав про те, що оплата комунальних послуг військових частин здійснюється на підставі затвердженого кошторису, а наявність кошторису на який посилається Відповідач-2 не впливає на виконання грошових зобов'язань згідно договору поруки № 2223/2.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Залишається без задоволення судом і клопотання відповідача-2 про зменшення заявлених до стягнення сум пені та штрафної плати по понад договірному споживанню електроенергії у листопаді 2011 p. Оскільки остання не може бути зменшена судом в порядку, передбаченому ст.. 83 ГПК України, так як є спеціальним видом відповідальності, що передбачена ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". В обґрунтування клопотання про зменшення суми пені відповідач-2 посилається на відсутність вини, що є підставою для відмови в задоволенні даної частини позовних вимог, однак не є свідченням винятковості даного випадку, як це передбачено п. 3 ст. 83 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Військової частини А-1836 (ідентифікаційний код - 07738045, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Пестеля, 1) та Квартирно - експлуатаційного відділу міста Херсона (ідентифікаційний код - 08294952, адреса - 73008, місто Херсон, село Чкалове, 37, а/с 158) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (ідентифікаційний код -05396638, адреса -73000, місто Херсон, вул. Пестеля, 5): на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код ЗКПО 05396638, р/р 26036300020852- 5824грн.77коп. боргу по понаддоговірному споживанню електроенергії у листопаді 2011 p.; на поточний рахунок № 26007 010068166 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код 0539663- 426грн.73коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 556грн. 11коп. з урахуванням 3-х відсотків річних, 2873грн.23коп. пені, 1609грн.50коп. витрат зі сплати судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Дата оформлення та підписання рішення відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України "14" червня 2012 р.
Суддя Ю.В. Гридасов