Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" квітня 2012 р. Справа № 5023/9101/11
вх. № 9101/11
Суддя господарського суду Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Лобов Р.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився,
відповідача - ОСОБА_1, довіренність від 28.11.2012 року
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків
про стягнення коштів
ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ТОВ „Пріоритет-ЮС", на свою користь заборгованість за договором фінансового лізингу № LС 2529-05/08 від 09.06.2009 року в сумі 1617756,91 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений у договорі строк щодо своєчасної сплати лізингових платежів. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2012 року розгляд справи відкладався, в з*язку з неявкою позивача у судове засідання та ненадання ним витребуваних судом документів.
В призначене на 27 квітня 2012 року судове засідання представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте через канцелярію господарського суду надав заяву про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи за адресою: 04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, офіс № 101 (вх. № 1445 від 24.04.2012 року), яке задоволено судом та клопотання про залучення документів (вх.№ 9174 від 26.04.2012 року), яке також задоволено судом, данні документи долучені судом до матеріалів данної справи.
Відповідач через канцелярію суду надав до матеріалів справи клопотання про зупинення провадження у справі та про приєднання документів до матеріалів справи. Ґрунтуючи клопотання відповідач посилається на ту обставину, що станом на сьогоднішній день господарським судом Харківської області у відношенні ТОВ „Пріоритет-ЮС" проголошено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство. Відповідач наголошує, що згідно ухвали від 27 грудня 2011 року у справі № 5023/10625/11, застосовано мораторій, зокрема щодо припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання грошових зобов'язань тощо.
За результатами обговорення обставин справи, заслуховування пояснень відповідача, всебічного та повного дослідження наданих учасниками судового процесу доказів, суд прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
В даному разі з матеріалів справи, а саме: долученої до матеріалів справи ухвали господарського суду Харківської області від 27 грудня 2011 року по справі № 5023/10625/11 вбачається, що господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство. Зокрема, господарським судом Харківської області відносно відповідача - ТОВ „Пріоритет-ЮС" застосовано процедуру мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: - заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; - не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); Дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю та життю громадян, авторської винагороди. Ухвала направлено: боржнику, відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Харківській області, ВДВС головного управління юстиції в Харківській області, державному реєстратору.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» N 2343-XII банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо), а також фізичні особи - підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища; мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ст. ст. 22, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
Відповідно до пункту 2.4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 19.03.2002 р. № 01-8/307 «Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій поширюється на усі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. Мораторій, зокрема, зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі, виконання зобов'язання боржника його поручителем, гарантом, страховиком тощо.
Викладене означає, що до розгляду по суті справи про банкрутство відповідача у даній справі розгляд цієї справи є неможливим. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.1.2. Рекомендацій від 04.06.2004р. №4-5/1193 «Про деякі питання застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» де зокрема вказується на таке. Господарські суди мають враховувати, що встановлення в Законі (2343-12) особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (оскільки статтею 12 Закону передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі), а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів. За таких умов у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.
В п. 8.13. названих Рекомендацій від 04.06.2004р. №4-5/1193 «Про деякі питання застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Вищий господарський суд України вказує на те, що після публікації оголошення (про порушення справи про банкрутство відповідача) господарський суд на підставі п.1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону (2343-12), зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України (1798-12).
З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2012 року Судом була винесена ухвала по справі № 5023/10625/11, відповідно до якої введена процедура розпорядження майном та зобов'язано відповідача у даній справі опублікувати у газеті «Голос України» оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, призначено розпорядника майна боржника тощо. Згідно наданих відповідачем доказів в офіційному засобі масової інформації опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. Відповідно до статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Статтею 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.
У п. 8.5. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 за №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і Законом України "Про іпотеку" окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів).
Також в п. 54 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство " зазначено, що суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.79, 86 ГПК України, суд -
Провадження у справі 5023/9101/11 зупинити до вирішення справи № 5023/10625/11 про банкрутство ТОВ „Пріоритет-ЮС".
Зобов*язати сторони щомісячно повідомляти суд про хід розгляду справи № 5023/10625/11 про банкрутство ТОВ „Пріоритет-ЮС".
Суддя Аюпова Р.М.