25 листопада 2008 р.
№ 27/31/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивача
Першикова О.О. дов. від 14.01.2008 року
Матвєєв С.О. - директор
відповідачів
Отришко М.І. дов. від 17.10.2008 року
Киян М.О. дов. від 20.10.2008 року
третьої особи
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області та Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Росія"
на постанову
від 11.06.2008 року Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№ 27/31/08 господарського суду Запорізької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "Бриз"
до
Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області
до
Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Росія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амур"
про
визнання договорів недійсними
Товариство з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство "Бриз" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання недійсними договорів №040626500064 та №040626500112 від 17.10.2006 року, укладених між Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Росія".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2008 року до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Амур" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2008 року позов задоволено.
За апеляційними скаргами Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області та Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Росія" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року залишене без змін. Залучено до участі у справі як відповідача - 2 - Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Росія" виключивши зі справи цю особу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року. Визнати третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог при розгляді справи Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Росія". Визнати третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог при розгляді справи Бердянський районний відділ Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Скаржник посилається на те, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не в повній мірі з'ясовані обставини справи, які могли мати значення, а також не досліджені надані в судових засіданнях докази.
На думку скаржника, правові наслідки оскаржуваної постанови апеляційного суду зачіпають законні права та інтереси Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Росія", якому згідно з розпорядженням голови райдержадміністрації від 23.08.2005 року №521 та від 28.08.2006 року №504 надані відповідні дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надані земельні ділянки в оренду для промислового розведення та вирощування риби.
Також, скаржник вважає посилання апеляційного господарського суду на статтю 290 Господарського кодексу України, згідно з якою оренда земельної ділянки без договору, посвідченого нотаріально, не допускається, у даному випадку є невірним, оскільки райдержадміністрація у відповідності до законодавства не є суб'єктом господарювання, а органом державної виконавчої влади і необхідно керуватися нормою земельного законодавства, а саме: відсутність нотаріального посвідчення не може бути підставою для визнання договорів оренди не дійсними. На момент підписання договорів оренди землі між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Росія" та райдержадміністрацією жодна із сторін не виявила бажання посвідчити договір нотаріально.
Крім того, заявник посилається на те, що апеляційним судом не врахована офіційна позиція Бердянського районного відділу Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", який є єдиним офіційним державним органом уповноваженим здійснювати реєстрацію відповідних договорів.
Порушення процесуальних норм скаржник вбачає у тому, що апеляційний суд при визнанні Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Росія" відповідачем -2 не питав згоди позивача і не виніс ухвали.
Також до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Росія", в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На думку скаржника при винесенні оскаржуваної постанови апеляційним судом було невірно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 124 Земельного кодексу України. Норми Закону України "Про оренду землі" та порушено приписи статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Також, на думку скаржника, до правовідносин, що склалися між сторонами не може бути застосована Інструкція "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", на нормах якої ґрунтуються рішення судів.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами встановлено, що на підставі розпоряджень Бердянської районної державної адміністрації №№ 88, 89 від 26.03.2002 року між Бердянською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амур" (орендарем) були укладені договори оренди земельних ділянок від 02.04.2002 року.
Вказані договори були посвідчені приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області Коноваловою О.В.
Відповідно до пунктів 1 вказаних договорів в оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 67,8 га та 18, 2 га, на яких розташовані ставки та входять до складу земель водного фонду Андріївської селищної ради та Миколаївської сільської ради за межами населеного пункту, згідно з планом земельної ділянки, що є невід'ємною частиною зазначених договорів. Земельні ділянки передаються в оренду за актом прийому -передачі у 10 -денний строк з моменту реєстрації договорів для рибогосподарських потреб, строком на 15 років.
25.01.2005 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Амур" було надіслано на адресу Бердянської районної державної адміністрації Чепурному Н.П. письмову заяву з проханням розірвати договори оренди земельних ділянок, які входять до складу земель водного фонду Андріївської селищної ради та Миколаївської сільської ради за межами населеного пункту.
15.02.2005 року головою Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області винесено розпорядження №73 "Про вилучення земельної ділянки з оренди", яким вирішено вилучити з оренди ТОВ "Амур" (договір оренди №405 від 04.04.2002 року) та перевести в землі запасу водного фонду земельну ділянку площею 10,5 га у т.ч. під водою -10, 5 га (ставок №3), яка розташована на території Андріївської селищної ради. Вилучити з оренди ТОВ "Амур" (договір №127 від 04.04.202 року) та перевести в землі запасу водного фонду земельну ділянку площею 18,2 у т.ч. під водою 18,2 га (ставок №3), яка розташована на території Миколаївської сільської ради; ТОВ "Амур" внести зміни в договір оренди землі від 04.04.2002 року №405 та здійснити його державну перереєстрацію; договір оренди землі від 04.04.2002 року №127 вважати таким, що втратив чинність і передати на зберігання до Бердянського районного відділу земельних ресурсів.
15.03.2005 року головою Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області винесено розпорядження № 138 "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 15.02.2005 року № 73", у зв'язку з відмовою від заяв про вилучення з оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Амур" земельної ділянки площею 10,5 в т.ч. під водою - 10,5 га (ставок № 3), яка розташована на території Андріївської селищної ради та земельної ділянки площею 18,2 га в т.ч. під водою (ставок № 3), яка розташована на території Миколаївської сільської ради, вирішено скасувати розпорядження голови райдержадміністрації від 15.02.2005 року № 73 "Про вилучення земельної ділянки з оренди".
13.07.2005 року Бердянська районна державна адміністрація, виносить розпорядженні № 403, яким скасовує розпорядження № 138 від 15.03.05 року, а пунктами 5, 6 розпорядження № 501 від 23.08.2005 року надає дозвіл Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірма "Росія" на складання проекту землеустрою по відведенню: вищезазначених земельних ділянок для промислового розведення та вирощування риби на пільгових умовах.
17.10.2006 року Бердянська районна державна адміністрація уклала договори оренди спірних земельних ділянок з Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Росія".
Звертаючись із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство "Бриз" зазначило, що відповідачами у цій справі при укладенні оспорюваних договорів були допущені порушення прав не тільки Товариства з обмеженою відповідальністю "Амур", "як орендаря", але і Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз", як користувача, який заявив своє право на отримання оренди заявою №17 ви 06.01.2006 року, вх. № відповідача-62/01-16 від 16.01.2006 року
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд виходив із доведеності порушення прав та законних інтересів позивача укладенням відповідачами оспорюваних договорів, а також із того, що вказані договори не посвідчені нотаріально.
Проте, такий висновок не можна визнати обґрунтованим, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли його без усебічного з'ясування дійсних обставин справи в їх сукупності, чим порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у пункті 6 постанови від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення", мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, з яких суди виходили при задоволенні вимог.
У порушення цих вимог суди не звернули увагу на те, що згідно оспорюваного договору в оренду передано земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів площею 31,5143 га в тому числі під водою 20,7844 га, пасовищ 9,7570 га, під гідротехнічними спорудами -0, 9729 га та площею 10,8638 га в тому числі під водою 10,5826 га, пасовищ -0, 1283 га та під гідротехнічними спорудами 0,1529га.
При цьому позивач, звертаючись із заявою від 06.01.2006 року №17 (а.с. 27, т.1 просив передати йому в оренду ставки площею 23,6 га, 11га, 28,7 га, 22,9 га та 17,6 га.
Отже, для вирішення даного спору необхідно було встановити ідентичність об'єктів, щодо оренди яких виник спір.
Крім того, необхідно звернути увагу на кваліфікацію водного об'єкту щодо якого виник спір та встановити до компетенції якого органу входить розпорядження таким об'єктом.
Одночасно необхідно надати оцінку оспорюваним договорам з огляду на те, чи є передача в оренду земельної ділянки під водою орендою ставка.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року у справі № 27/31/08 господарського суду Запорізької області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Касаційні скарги Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області та Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Росія" задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач