Постанова від 26.11.2008 по справі 20-5/419

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2008 р.

№ 20-5/419

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Губенко Н.М.

суддів :

Барицької Т.Л.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ДП "Цар-Хліб" ТОВ "Хлібні

Інвестиції"

на постанову

від 07.04.2008 р. Севастопольського

апеляційного господарського суду

у справі

№ 20-5/419

за позовом

ДП "Цар-Хліб" ТОВ "Хлібні

Інвестиції"

(надалі -Підприємство)

до

ВАТ "ЕК "Севастопольенерго"

(надалі -Товариство)

про

стягнення 13507,80 грн.

за участю представників:

від позивача

- не з'явились

від відповідача

- Серпокрилов О.В.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2007 р. Підприємство звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Товариства про стягнення 13507, 80 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підприємстві позивача відбувся стрибок напруги, що призвело до зупинки роботи підприємства та пошкодження електроприладів.

Відповідач проти задоволення позову заперечував.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.12.2007 р. (суддя Євдокимов І.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 р. (судді: Щепанська О.А., Борисова Ю.В., Черткова І.В.), в позові відмовлено з підстав необґрунтованості пред'явлених вимог.

Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 02.06.2004 р. між Товариством (Постачальник) та Підприємством (Споживач) укладено договір на постачання електричної енергії №4388 (надалі -Договір).

Згідно п. 10.1 Договору строк його дії із дня підписання по 31.12.2004.

Відповідно до п. 10.3 Договору він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну за 30 днів до закінчення дії договору. Судами встановлено, що даний договір не було розірвано, а сторонами вчинялись дії з його виконання.

Судами досліджено, що 01.05.2007 р. відбувся збій в роботі автоматики, яка регулює напругу під навантаження трансформатора Т-2, що призвело до підвищення напруги до відмітки більш 500 В на секції шин 6кВ підстанції № 15 (надалі - ПС-15). Вказана несправність була усунена працівниками Товариства та трансформатор Т-2 на ПС-15 був включений до роботи з перевіркою рівня напруги, якій відповідав нормі.

Відповідно до абз. 1, 4 п. 6.47 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (надалі -Правила) у разі отримання постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією повідомлення від споживача про відхилення показників якості електричної енергії від договірних значень сторони у дводенний термін мають організувати спільні вимірювання, провести їх аналіз та оформити двосторонній акт про якість електричної енергії.

Відповідно до п. 6.45 Правил у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

Пунктом 6.48 Правил визначено, що на підставі акта порушень представник споживача визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги - доручення. У разі несплати нарахованих сум постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) у визначений термін споживач має право подати позов до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 33 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цього, позивач повинен був довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів судами правомірно не прийнято до уваги акт визначення наслідків в результаті стрибка напруги на підприємстві позивача від 01.05.2007 р., виходячи з наступного.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку виявлення однієї із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій або які спричинили збитки, крім порушень передбачених підпунктами 4.2.1-4.2.2 договору, на місці оформлюється двосторонній акт порушення. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примирниках. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити другу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважної причини відмовитись від підписання акту. Сторона, діяльність або бездіяльність якої стали причиною складання акту має право внести свої заперечення. У випадку відмови підписання акту однієї із сторін робиться запис в акті. При цьому акт є дійсним якщо він підписується не менш чім двома повноважними представниками сторони, яка склала акт. Аналогічні вимоги передбачені пунктом 6.45 Правил.

Судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача, відповідно до вимог правил та умов Договору, про необхідність направлення представника для складання акту від 01.05.2007 р., а також встановлено, що у зазначеному акті відсутній запис про відмову представника Товариства від підписання акту, чи про неприбуття представника відповідача.

Крім того, Підприємство навпаки, лише 03.05.2007 р. направило на адресу відповідача лист з пропозицією направити повноважного представника для складання акту про заподіяні збитки. Будь-яких документів, які підтверджують те, що 03.05.2007 р. сторони склали зазначений акт, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до умов Договору та Правил користування електричною енергією, доказами спричинення збитків споживачу, є належним чином складений акт, тому акт складений позивачем 01.05.2007 р. в односторонньому порядку не має юридичної сили, та не може бути доказом у справі.

Крім того, 10.05.2007 р. комісією Товариства було складено акт огляду Підприємства спеціалістами Товариства. Відповідно до висновків якого, технологічне порушення в роботі обладнання на Підприємстві відбулось в результаті живлення токоприймачив споживача по ненадійній схемі. У наслідок пошкодження 12.08.2006 р. основного живлення - кабельної лінії 6 кВ (КЛ-6) ПС-11 -ТП-963, яка перебуває на балансі позивача, Підприємство забезпечувало електропостачання по резервної схемі з ПС-15, яка не забезпечувала надійне електроживлення.

Як встановлено судами, Товариство неодноразово звертало увагу Підприємства на необхідність поновлення основного живлення КЛ-6 від ПС-11 -ТП-963 (листи №4506 від 28.08.2007, №5693 від 23.04.2007) але відповіді не отримало, а зазначені порушення усунені не були.

Крім того, судами встановлено, що шкода яку Підприємство просило стягнути з Товариства, не підтверджено комісією. Оскільки комісії були надані 14 несправних світильників та копія рахунку на придбання 80 шт. світильників, а також акт від 01.05.2007 р., складений в односторонньому порядку.

Матеріали справи свідчать про те, що вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням збитків, суди правильно розподілили між сторонами обов'язок доказування, тобто вірно визначили, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, суди дійшли підставних та обґрунтованих висновків про те, що позивач не довів наявність збитків, розмір відшкодування та неправомірну поведінку відповідача, а також не довів безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що встановивши обставини справи, належним чином дослідивши подані сторонами докази на які вони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши належну юридичну оцінку відносинам сторін, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли мотивованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

За вищенаведених обставин, судова колегія вважає правомірним висновки судів про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Вказані висновки відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП "Цар-Хліб" ТОВ "Хлібні Інвестиції" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 р. у справі № 20-5/419 залишити без змін.

Головуючий, суддя Н. Губенко

С у д д і Т. Барицька

О. Подоляк

Попередній документ
2468602
Наступний документ
2468604
Інформація про рішення:
№ рішення: 2468603
№ справи: 20-5/419
Дата рішення: 26.11.2008
Дата публікації: 10.12.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: