ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 29/685-32/363
12.11.08
За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України
до Українського консорціуму "Екосорб"
третя особа Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду
про стягнення 286900,00 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від позивача Чміль В.В. -предст.
Від відповідача Голодненко В.О. -предст.
Від третьої особи Бреус Т.В. -голов.сп.
Встановив :
27.11.2007 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Українського консорціуму "Екосорб" про стягнення 286900,00 грн., сплачених за договором № 24 ЗІЗ від 19.11.2002.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі роботи дослідження та освоєння серійного виробництва промислового протигазу, а тому відповідно до п. 5.2 договору № 24 ЗІЗ зобов'язаний повернути всі отримані від позивача платежі за договором.
Господарським судом міста Києва також прийнято для сумісного розгляду зустрічний позов Українського консорціуму "Екосорб" про зобов'язання Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виконати п. 4.7 зазначеного договору та про стягнення з Фонду збитків у сумі 50458,21 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2008, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008, у задоволені вимог за первісним і зустрічним позовами відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2008 частково задоволено касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 в частині відмови в задоволенні первісного позову, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в первісному позові, не встановили обставин, пов'язаних із доведеністю (чи недоведеністю) відповідачем за первісним позовом (як виконавцем робіт за договором) відсутності своєї вини у невиконанні умов договору, не з'ясували фактично виконаного обсягу робіт за договором (у сумарному вираженні), не дослідили додаткову угоду № 4.
Відповідно до ст. 111-12 вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2008 справа прийнята до нового розгляду в частині вимог, заявлених за первісним.
Під час нового розгляду позивач повністю підтримав первісний позов, вказавши, що відповідач не прозвітував за 7 і 8 етапи роботи, не виконав умови договору та не досяг результатів, передбачених договором та Програмою розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001 -2004 роки на підставі якої було укладено договір. Крім того, позивач стверджує, що у відповідача залишилися не використаними 31400 грн.
Відповідач позовні вимоги повністю заперечив, стверджуючи, що порушення умов договору щодо строків здачі робіт є наслідком неналежного виконання позивачем обов'язку щодо фінансування проекту. Відповідач також зазначив, що 31400 грн. є авансовим платежем за виконання робіт етапів № 7 та № 8.
Третя особа в своїх поясненнях вказала, що укладений з метою реалізації заходів, передбачених Програмою розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001 -2004 роки, трьохсторонній договір повинен виконуватися в обов'язковому порядку, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.11.2007 № 1048-р продовжено строк виконання Програми та фінансування за рахунок коштів Фонду до 01 січня 2009 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
З метою забезпечення розвитку вітчизняного виробництва засобів захисту постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 № 952 було затверджено Програму розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001 - 2004 роки.
Фінансування заходів щодо реалізації Програми мало здійснюватися за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд), як це передбачено статтею 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Визначення юридичних осіб, які безпосередньо виконуватимуть заходи, передбачені цієї Програмою, було покладено на Держнаглядохоронпраці та Фондом разом з іншими відповідальними виконавцями. Угоди про виконання зазначених заходів було зобов'язано укладати між Фондом і безпосередніми виконавцями.
На виконання вищезазначеної Програми 19.11.2002 між Державним департаментом нагляду за охороною праці (третя особа), Фондом (позивач), Українським консорціумом "Екосорб" (відповідач) було укладено трьохсторонній договір № 24 ЗІЗ на створення науково-технічної продукції (далі -договір) та додаткову угоду №1 до нього. Відповідно до п.1.2 договору третя особа і позивач доручили, а відповідач зобов'язався виконати роботу з дослідження та освоєння серійного виробництва промислового протигазу.
Згідно п. 1.4, п. 2.3 договору, технічного завдання та календарного плану робіт, які є невід'ємною частиною договору, відповідач зобов'язався виконувати роботи, передбачені договором, поетапно у строки, встановлені календарним планом виконання робіт.
Оплата робіт за договором здійснюється поетапно з попередньою оплатою (п. 3.3).
Пунктом 3.4 договору передбачено, що позивач перераховує відповідачеві протягом 15 днів з дня набрання цим договором чинності попередню оплату у розмірі 50% договірної вартості робіт поточного року. В силу положень п. 3 додаткової угоди № 1 до договору сума коштів передбачена на 2002р. зменшується і складає - 28 800 грн.
21.11.2002 позивач платіжним дорученням №1842 перерахував відповідачеві попередню оплату в сумі 25 500 грн.
На підставі актів здачі-приймання науково-технічної продукції згідно з договором № 24 ЗІЗ від 19.11.2002 №1, №2 та додатків до вказаних актів роботи по першим двом етапам були виконані 24.12.2002 (підготовлений звіт про виконання першого та другого етапу робіт про що свідчать витяг з протоколу №4 засідання науково-технічної ради, що є додатком до актів), 27.12.2002 (надіслані супровідним листом вих. № 01/01-229 директору ВД ФССНВ України Піддубному В.В.).
Позивач здійснив оплату виконаних робіт згідно з актом № 2 від 06.03.2003 за платіжним дорученням від 12.03.2003 в сумі 3 800 грн.
Таким чином, 24.12.2007 та 27.12.2002 відповідачем виконані роботи по першому та другому етапу, вказані роботи були прийняті 06.03.2003 та оплачені 12.03.2003 у повному обсязі з урахуванням сплаченого 21.11.2002 авансу у сумі 25 500 грн.
Додатковою угодою № 2 від 30.07.2003 до договору № 24 ЗІЗ сторони погодили, що вартість виконання робіт в 2003р. становить 226 700 грн. Оплата робіт за 2003р. здійснюється з авансовим платежем. Аванс у розмірі 50% договірної вартості робіт поточного року, що становить 113 350 грн. замовник перераховує виконавцю протягом 10 днів з дня набрання чинності додатковою угодою.
Вказану суму авансу на рахунок відповідача було перераховано 05.08.2003, що підтверджується платіжним дорученням № 2236, копія якого є додатком до позовної заяви.
Виконання робіт по третьому, четвертому етапу робіт за договором № 24 ЗІЗ від 19.11.2002 підтверджується актами здачі-приймання науково-технічної продукції № 3 від 02.12.2003, № 4 від 23.12.2003 та додатками до актів (інформаційні звіти, кошториси фактичних витрат), звіти про виконання робіт за етапами затверджені на засіданнях науково-технічної ради 24.12.2002, 01.10.2003, копії яких залучені до матеріалів справи.
Оплата за виконані роботи по етапам № 3, 4 здійснена відповідачем за платіжними дорученнями № 3912 від 04.12.2003, № 4280 від 14.12.2003 на суму 25 000 грн. та 14 775 грн.
Листом від 29.01.2004 № 01/01-14, адресованому відповідачем директорові виконавчої дирекції Фонду, першому заступникові Голови Держнаглядохоронпраці, начальникові управління Фонду, було надіслано додаткову угоду № 3 до договору з проханням погодити та підписати таку угоду. Необхідність такого підписання зумовлювалася, на думку відповідача, пізнім фінансуванням виконання робіт за договором у 2003 році, а також тим, що аванс було перераховано на сім місяців пізніше "терміну початку виконання робіт", установленого договором, у тому числі на чотири місяці пізніше "терміну початку виконання етапів робіт № 5, № 6 - у серпні 2003р." (початок виконання робіт -квітень 2003 року). Оскільки при виконанні робіт виникла необхідність зміни порядку черговості етапів № 5, 6, відповідач у листі, надісланому директорові Національного НДІ охорони праці, просив надати експертний висновок щодо складеної додаткової угоди.
На прохання Фонду (лист від 13.03.2004 № 01-397) проект додаткової угоди № 3 до Договору був повернутий на переоформлення з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2004.
Листом від 19.04.2004 № 03-47 позивач повідомив відповідача про призупинення укладення додаткових угод щодо фінансування проведення робіт у 2004 році (в тому числі додаткової угоди № 3 до договору) до затвердження бюджету Фонду на 2004 рік.
13.05.2004 сторонами укладено додаткову угоду № 3, якою внесено зміни до таблиці № 2 "Етапи, строки виконання, зміст та перелік звітних документів по етапах", технічного завдання (додаток № 1 до договору), а саме:
змінили номер етапу 6 ("Розробити технологічну документацію на фільтруючий патрон та фільтруючий протигаз") на номер 5;
змінили номер етапу 5 ("Опрацювати технології виготовлення панорамної маски та фільтруючого патрону") на номер 6;
змінили назву документа "Технологічний регламент" на назву "Технологічна інструкція" в графах "Зміст робіт" (етап 5 і стан 8) та "Звітні документи" (етап 8);
змінили строки виконання етапів робіт "на № 6 - початок вересня 2003р., закінчення - червень 2004р., № 7 - початок липень 2004р., закінчення - грудень 2004р., № 6 - початок жовтень 2004р., закінчення - грудень 2004р.".
Вартість робіт за додатковою угодою № 3 (пункт 2.1) складає 223 400 грн. Сторони також погодили, що оплата здійснюється поетапно; остаточний розрахунок за виконані роботи Фонд здійснює протягом 10 днів з дня підписання сторонами акта здачі-приймання робіт.
Актами від 11.03.2004 № 5 і від 10.08.2004 № 6 підтверджується виконання робіт по шостому етапу робіт; оплата робіт підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2004 № 895, від 12.08.2004 № 3045.
Листом № 01-2186 від 30.12.2004 Фонд повідомив Український консорціум "Екосорб" про необхідність погодження додаткових угод до укладених договорів, в тому числі угоди на продовження терміну дії договору № 24 від 19.11.2004р. до 01.06.2005р. Необхідність укладання додаткових угод позивач мотивував тяжким фінансовим становищем фонду та дефіцитним бюджетом у 2004р., що викликало заборгованість перед Пенсійним фондом України. Позивач вказував на відсутність можливості у грудні 2004р. профінансувати виконані роботи по Програмі розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 роки.
04.03.2005 між Держнаглядохоронпраці України, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Українським консорціумом "Екосорб" була укладена додаткова угода № 4 до договору № 24 ЗІЗ від 19.11.2002 на створення науково-технічної продукції "Дослідження та освоєння серійного виробництва промислового протигазу", якою сторони погодили продовження терміну дії договору до 30.05.2005. Згідно з додатковою угодою № 4 відповідач зобов'язався продовжити в 2005 році виконання робіт, передбачених договором, а саме: етап № 7 "Провести приймальні випробування фільтруючого протигазу" (вартість 31 400 грн.) та етап № 8 "Відкоригувати конструкторську та технологічну документацію на серійне виробництво" (вартість - 38 100 грн.). Сторони додатковою угодою № 4 змінили строки виконання етапів: № 7 (початок - вересень 2004 року, закінчення - травень 2005 року), № 8 (початок - листопад 2004 року, закінчення - травень 2005 року). Згідно з п. 2.2 - 2.3 додаткової угоди оплата за цією додатковою угодою здійснюється поетапно, остаточний розрахунок за виконані роботи позивач здійснює протягом 10 днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання науково-технічної продукції та акту здачі-приймання роботи.
Відповідач, Український консорціум "Екосорб", листом № 01/01-132 від 15.07.2005, направленим заступнику директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України просив дати згоду на пролонгацію термінів дії договорів на створення науково-технічної продукції від 19.11.2002, в тому числі договору № 24 ЗІЗ до 30 листопада 2005 року.
Графік здавання-приймання робіт за договорами, який надсилався за вих. 01/01-162 від 12.08.2005, був погоджений Фондом, про що свідчить супровідний лист до графіку № 288-02-3 від 19.08.2005. Передача результатів виконаних робіт повинна була здійснюватися у встановлені терміни з 01 вересня до 31 жовтня 2005р.
Проте, відповідач не виконав у встановлений строк свої зобов'язання за договором.
Листом від 31.08.2006 № 597-02-3 позивач повідомив відповідача про припинення виконання договору та запропонував Консорціуму провести інвентаризацію витрат по договорах від 19.11.2002 та подати акти інвентаризації до виконавчої дирекції Фонду. Актом інвентаризації по Договору визначено фактичні витрати за ним.
Згідно з актом від 30.10.2006 інвентаризації по договору № 24 ЗІЗ від 19.11.2002, затвердженим генеральним директором УК "Екосорб", підтверджується використання відповідачем авансу у сумі 31 400 грн. по незавершених етапах робіт № 7 і №8.
За умовами Договору (пункт 4.7) рішення про припинення науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи оформлюється 3-стороннім актом з обґрунтуванням мотивації розриву договору; при цьому виконавцеві (Консорціуму) відшкодовуються витрати за виконану роботу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 892 ЦК України передбачено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати (ст. 894 ЦК України). Виконавець зобов'язаний виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми і передати замовникові результат у строк, встановлений договором, а замовник -видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму, прийняти виконані роботи та оплатити їх (ст.ст. 897, 898 ЦК України).
З наданих позивачем та відповідачем доказів вбачається, що позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти в розмірі 286 900 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а відповідачем виконано та передано позивачу робіт на загальну суму 255 500 грн., про що свідчать акти здачі-приймання науково-технічної продукції, інформаційні звіти, кошториси фактичних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 894 ЦК України плата за виконання науково-дослідних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.
Звертаючись до суду з позовом позивач стверджував, що відповідач своєчасно не виконав замовлені йому роботи, тому позивач у відповідності до п.5.2 договору має право вимагати повернення всіх платежів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Додатковою угодою № 4 від 04.03.2005 було змінено умови щодо відповідальності сторін за порушення строків виконання робіт, передбачених цією додатковою угодою. Згідно з підпунктом 6.5 п. 6 вказаної додаткової угоди відповідач мав повернути позивачу всі одержані від нього для виконання роботи кошти і відшкодувати збитки тільки у разі неприйняття замовником виконаної роботи через невідповідність вимогам технічного завдання. За порушення строків, визначених у календарному плані, виконавець сплачує замовникові пеню. Крім того, сторони погодили, що оплата за цією додатковою угодою здійснюється поетапно, а остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює протягом 10 днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання науково-технічної продукції та акту здачі-приймання роботи.
Оскільки позивач не виконав свого зобов'язання щодо приймання виконаних за додатковою угодою попередньо оплачених робіт, у позивача відсутні правові підстави вимагати від відповідача повернення авансу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В той же час, відповідно до приписів статті 900 ЦК України виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
При цьому, слід враховувати, що позивач звільняється лише від доведення вини відповідача, всі інші обставини, на які посилається позивач як на підстави покладення на відповідача відповідальності за порушення умов договору, зобов'язаний доводити позивач.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з урахуванням укладених до договору додаткових угод, але саме позивач припинив фінансування робіт (лист позивача №03-47 від 09.04.2004) та своїм листом № 597-02-3 від 31.08.2006 повідомив відповідача про одностороннє припинення виконання договору №24 ЗІЗ від 19.11.2002 та необхідність провести інвентаризацію витрат за договором. Надані сторонами докази підтверджують прострочення відповідачем здачі робіт за додатковою угодою № 4 від 04.03.2005. Проте, сторони не надали доказів розірвання договору № 24 ЗІЗ у порядку, встановленому законом та договором. Позивачем також не надано суду доказів того, що відповідач припинив виконання робіт, що є однією з умов для повернення позивачу коштів на підставі п. 5.2 договору.
Судом також береться до уваги позиція Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, який є стороною договору №24 ЗІЗ від 19.11.2002, та на якого покладено координацію та організаційне забезпечення виконання договору, щодо необхідності продовження виконання робіт за договором та їх фінансування відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.11.2007 № 1048-р "Питання фінансування робіт з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників", яким підтримано пропозицію Держгірпромнагляду та Фонду про продовження строку виконання Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1320, та Програми розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001 - 2004 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.08. 2001 № 952, до 1 січня 2009р. та фінансування робіт за договорами, укладеними з метою здійснення заходів, визначених у Програмах, за рахунок коштів зазначеного Фонду.
Крім того, згідно з протоколом № 1 від 18.09.2007 засідання робочої групи постійної комісії виконавчої дирекції Фонду з аналізу договорів з метою визначення їх актуальності та забезпечення виконання (фінансування), припинення (розірвання) та впровадження результатів робіт, робочою групою було рекомендовано визнати актуальними роботи за договором № 24 ЗІЗ. За умови надання виконавцем належно оформлених звітних матеріалів та виконання роботи в повному обсязі, згідно з умовами договору та технічним завданням, було рекомендовано створити відповідним наказом комісію для приймання виконаної роботи та здійснити усі інші дії, передбачені цим договором та чинним законодавством України, необхідні для приймання роботи. І лише запрошений від виконавчої дирекції Фонду головний спеціаліст відділу організації профілактичних заходів управління організації профілактичних заходів та страхових експертиз висловив окрему думку щодо необхідності розірвання договору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем викладених у позові обставин, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача сплачених за договором коштів в розмірі 255 500,00 грн., а також повернення 31400 грн. авансу є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.
Суддя О.О.Хрипун