ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/6920-2012 13.06.12
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
ДоПриватного акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»
ПроСтягнення 17 404,29 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивача:Рудюк В.М.
Від відповідача: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова»»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»про стягнення 17 404,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 17 004,29 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.06.2012.
13.06.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування №866/0/17-12 23.05.2012 р., а відтак з урахуванням положень ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу не настав. Також відповідач наголосив на відсутність підстав для покладення на нього обов'язку зі сплати вартості автотоварознавчої експертизи з огляду приписів наведеного вище Закону.
Представник позивача у судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103019796233 від 05.06.2012 р.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
26.09.2008 між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»укладено договір №6501 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля Peugeot Boxer 335, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно додатку №2 до договору.
16.01.2009 о 11 год. 30 хв. в м. Києві по вул.. Богатирській, 11 громадянин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на території «Транс-Оболонь» під час руху автомобіля заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого заподіяв його власнику матеріальних збитків та механічні ушкодження автомобіля, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22.01.2009 у справі №3-1143/09 водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно Висновку авто товарознавчого дослідження №38С/01 від 26.01.2009 вартість відновлюваного ремонту, завданого власнику транспортного засобу марки Peugeot Boxer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 22 296,11 грн.
Страховим актом №2010 від 29.05.2009 пошкодження транспортного засобу марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка сталася 16.01.2009р. о 11 годині 30 хвилин в м. Києві по вул.. Богатирській, 11, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 17 004,29 грн.
При цьому, як вбачається з Страхового акту №2010 від 29.05.2009, при розрахунку суми страхового відшкодування, позивачем не було включено до суми страхової виплати у розмірі 17 004,29 грн. суму у розмірі 400 грн. (висновок спеціаліста) та у розмірі 83,00 грн. (розгорнута довідка ДАІ).
Страхова сума, у розмірі 17 004,29 грн., яка була виплачено страхувальнику шляхом проведення взаємозаліку, складається з вартості відновлюваного ремонту у сумі 18 544,29 грн. за вирахуванням франшизи у сумі 1 540,00 грн., у зв'язку з чим доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку нести господарські витрати позивача у сумі 400,00 грн. є безпідставними.
Із матеріалів справи вбачається, що зобов'язання позивача перед страхувальником щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 17 004,29 грн. припинені згідно ст. 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, що підтверджується угодою про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 29.05.2009.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Главою 50 Цивільного кодексу України визначені підстави та способи припинення зобов'язань, які можуть застосовуватися в т.ч. до виконання зобов'язань по відшкодуванню шкоди.
Тобто, під виконанням зобов'язання по виплаті страхового відшкодування необхідно розуміти не лише сплату грошових коштів, а і припинення грошового зобов'язання у інший передбачений чинним законодавством спосіб, що свідчить про виконання особою зобов'язання по відшкодуванню шкоди.
В даному випадку, зобов'язання позивача перед своїм страхувальником по відшкодуванню шкоди у розмірі 17 004,29 припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що відповідає положенням ст. 601 Цивільного кодексу України, а отже зазначена сума грошових коштів враховується як сума страхового відшкодування.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 17 004,29 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу транспортного засобу марки «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/7819961, копія якого наявна в матеріалах справи.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВВ/7819961, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Згідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі за текстом -Закон), після розгляду страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
У відповідності до ст. 37 Закону, (яка діяла в момент подачі заяви на виплату страхового відшкодування) страхове відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.
Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №2501/0/3-10 від 29.09.2010 р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу в сумі 17 004,29 грн., яка згідно повідомлення про вручення була отримана відповідачем 01.10.2010 р.
Відтак, направлення позивачем регресної вимоги №866/0/17-12 від 23.05.2012 р. є повторними зверненням позивача, а отже посилання відповідача на ненастання строку для прийняття рішення за зазначеною вимогою щодо виплати страхового відшкодування є безпідставним.
Відповідач відповіді на претензію не надав, відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.
Полісом №ВВ/7819961 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 25 500 грн.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ВВ/7819961 становить 510 грн.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 004,29 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 494,29 грн. (17 004,29 грн.- 510,00 грн.).
Стосовно заявленої до стягнення з відповідача суми витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 400,00 грн. суд відзначає наступне.
Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2 статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
До того ж, за змістом п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовуються витрати потерпілого на проведення експертизи, а в даному випадку такі витрати понесені не потерпілим.
За таких обставин, суд вважає, що відповідальність за відшкодування таких витрат страхової компанії, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, не покриваються полісом та мають відшкодовуватися безпосередньо винною особою.
При подачі даного позову Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення № 3648 від 17.05.2012 в сумі 1641,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір»ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява подається до суду (ст.4 Закону).
У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 1609,50 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(04050, м. Київ, вул.. Глибочицька, 44) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул.. М. Раскової, 11, Код ЄДРПОУ 31241449) 16 494 (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 29 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 561 (тисяча п'ятсот шістдесят одна) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. На підставі даного рішення повернути Відкритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул.. М. Раскової, 11, Код ЄДРПОУ 31241449) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 31 (тридцять одна) грн.. 50 коп., що перераховане платіжним дорученням № 3648 від 17.05.2012 (оригінали якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 14.06.2012 р.