ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/550 06.06.12
За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісове містечко"
про визнання незаконним та скасування рішення
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Спичак О.М.
Чебикіна С.О.
Представники:
від прокуратури: не з'явились
від позивача: не з'явились
від відповідача: Дорошенко О.С.
від третьої особи: не з'явились
Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в собі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лісове містечко" земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва». Позовні вимоги обґрунтовані порушенням норм законодавства України при винесенні вищевказаного рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісове містечко", призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.01.2012 р. за участю прокурора, представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі розгляду спору Київська міська рада подала клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі скасуванням рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва»за протестом Заступника прокурора міста Києва від 25.08.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 51/550 у складі трьох суддів.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 р. справу
№ 51/550 передано на розгляд колегії суддів у складі - Пригунова А.Б. (головуюча),
Шаптала Є.Ю. та Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 р. справа № 51/550 прийнята до провадження зазначеною колегією суддів та призначена до розгляду на 28.03.2012р.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. змінено склад суду для розгляду справи № 51/550 -суддя Пригунова А.Б. (головуюча), судді
Спичак О.М. та Чебикіна С.О.
Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників учасників провадження по справі.
Позивач під час розгляду справи письмових пояснень не надав, однак в усному порядку заявив про підтримку позову, поданого прокурором.
Відповідач заперечень по суті спору не навів.
У даному судовому засіданні представник відповідача проти заявлених вимог заперечив та підтримав подане клопотання про припинення провадження у справі.
Прокурор, представники позивача та третьої особи на виклик суду не з'явились, про поважні причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі.
У судовому засіданні 06.06.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -
26.07.2007 р. Київською міською радою прийнято рішення № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва», яким третій особі передано у довгострокову оренду на 25 років земельні ділянки загальною площею 233, 12 га для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва.
Рішенням Київської міської ради від 24.12.2009 р. № 1366/3435 поновлено на один рік з моменту прийняття цього рішення термін дії рішення Київської міської ради рішення № 125/1959 від 26.07.2007 р. «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва» з метою укладення договору оренди земель державної і комунальної власності.
Рішенням Київської міської ради від 16.02.2012 р. № 192/7529 «Про розгляд протесту Заступника прокурора міста Києва від 25.08.2011 р. № 04/4-666вих-11 на рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва»протест Заступника прокурора міста Києва задоволено та вищевказане рішення скасовано.
Обґрунтовуючи позов, прокурор відзначає, що земельна ділянка, передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»на підставі рішення Київської міської ради № 125/1959 від 26.07.2007 р. розташована в Дачному лісництві Лісопаркового господарства «Конча-Заспа» та являє собою покритою лісом площею -лісовими насадженнями сосново-березового складу з наявною квартальною сіткою, мережею лісових доріг та об'єктами для рекреаційних цілей (лісові меблі, місця для вогнищ, накриття для непогоди тощо) та відноситься до земель саме для ведення лісового господарства.
В якості нормативного обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на норми ст.ст. 56, 57 Земельного кодексу України, які передбачають можливість передачі земельних ділянок лісового фонду лише у постійне користування або у власність та виключно спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України вставлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування в Україні -це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах: законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб: судового захисту прав місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської міської ради віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.
Судом встановлено, що земельна ділянка площею 233, 12 га Столичному шосе у Головному районі міста Києва належить до території лісів та лісопарків.
Статтею 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення віднесено землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Згідно зі ст. 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
Відповідно до ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.
Тож, з вищенаведеного випливає, що земельні ділянки лісогосподарського призначення можуть передаватись лише у власність або постійне користування громадянам та юридичним особам, а також спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи.
Разом з тим, оспорюваним рішенням земельна ділянка площею 233, 12 га Столичному шосе у Головному районі міста Києва передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко» у довгострокову оренду на 25 років.
Крім того, як зазначається у статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»останнє створено фізичними особами шляхом об'єднання їх майна та участі в діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»не відноситься до спеціалізованих державних або комунальних лісогосподарських підприємств та, відповідно, не може бути суб'єктом земельних відносин стосовно вищевказаної земельної ділянки.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Тож, враховуючи що норми чинного законодавства України, що регулює земельні відносини, не передбачають можливість передання в оренду земельних ділянок лісогосподарського призначення, а також зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»в силу положень ст. 57 Земельного кодексу України не може бути суб'єктом відносин стосовно зазначених ділянок, суд дійшов висновку про незаконність рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва».
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову прокурора в частині визнання незаконним рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва» та про наявність підстав для його задоволення.
Що ж до позову прокурора в частині скасування рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва», суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору припиняє своє існування, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, зокрема, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта.
Як вже зазначалось вище, рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва»скасовано рішенням Київської міської ради від 16.02.2012 р. № 192/7529 «Про розгляд протесту Заступника прокурора міста Києва від 25.08.2011 р. № 04/4-666вих-11».
Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі, рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва», яке є предметом розгляду даної справи, скасовано, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання Київської міської ради та припинити провадження у справі № 51/550 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісове містечко" в частині вимог про скасування вищевказаного рішення на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України задовольнити частково.
2. Визнати незаконним рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва».
3. Припинити провадження у справі № 51/550 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісове містечко" в частині вимог про скасування рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 125/1959 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісове містечко»земельних ділянок для ведення лісового господарства на Столичному шосе у Голосіївському районі міста Києва».
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Спичак О.М.
Чебикіна С.О.
Повне рішення складено: 11.06.2012 р.