ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-1/5276-2012 11.06.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
До Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»
Про стягнення 5632,90 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_1, довіреність № 135/26 від 20.01.2012
від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 177-1-4/15 від 19.12.2011
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі -позивач) подала на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»(далі -відповідач) про стягнення 5 632,90 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 086257/05АП від 03.10.2006р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5 632,90 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 26.04.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/5276-2012 та призначено розгляд на 18.05.2012 р.
08.05.2012 позивач подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження.
18.05.2012 представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 08.06.2012, у зв'язку з відсутністю відповідача.
08.06.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, наголосив на наявності листа, згідно якого відповідач визнав суму пред'явлену позивачем для відшкодування в порядку регресу.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Суд вирішив оголосити перерву у судовому засіданні до 11.06.2012р.
11.06.2012 представник позивача у судовому засіданні надав докази сплати страхового відшкодування, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03.10.2006 між ЗАТ «СК «Український страховий альянс», як страховиком, та ОСОБА_3 як страхувальником, було укладено договір страхування № 086257/05АП, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Мітсубіші Лансер», державний номерний знак НОМЕР_1.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/1579487, страховиком ПАТ «УСК «Гарант Авто», було забезпечено транспортний засіб -автомобіль марки «Неоплан», державний номерний знак НОМЕР_2.
12.09.2007 в м. Києві по вул. Червоноармійській сталася ДТП за участю транспортного засобу «Мітсубіші Лансер», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Неоплан», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5
Відповідно до постанови № 3-34294/8-2007р. Голосіївського районного суду м.Києва від 08.10.2007р., гр. ОСОБА_5 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту № 1874А про визначення матеріального збитку, пошкодження транспортного засобу марки «Мітсубіші Лансер», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 6142,90 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 528 від 20.11.2007р., виплата також підтверджується довідкою Райффайзен Банку Аваль № 89/43-8-3-00 від 11.06.2012р.
Ліміт відповідальності згідно полісу цивільно-правової відповідальності № ВВ/1579487 встановлено у розмірі 25 000,00 грн., франшиза у розмірі 510,00 грн.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 5632,90 грн. боргу та судовий збір.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.06.2012 проти позову заперечив, з підстав перерахування коштів особисто страхувальнику, а не на технічну станцію, яка є платником податку на додану вартість, на підставі чого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 720,93 грн.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дійшов висновку про відмову в частині стягнення 720,93 грн. податку на додану вартість, оскільки в даному випадку до виплати заявлена сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість (далі ПДВ). Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства України та правил, розроблених страховою компанією, має стягуватись судом, у разі надання позивачем доказів фактичного здійснення ремонту автомобіля та доказів того, що надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ. У даному випадку позивачем надано докази перерахування страхового відшкодування не станції технічного обслуговування а безпосередньо постраждалій особі, яка не є платником ПДВ, а доказів того, що ремонт автомобіля було здійснено, взагалі суду не було надано.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»(код ЄДРПОУ 16467237, адреса: 01042, м. Київ, пров. Ново - Печерський 19/3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(код ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська 14 ) суму заборгованості в розмірі 4912 (чотири тисячі дев'ятсот дванадцять) грн. -основного боргу, 1400 (одну тисячу чотириста) грн. 30 коп. -судового збору.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог -відмовити.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Дата складання повного тексту рішення: 14.06.2012)
Суддя Мельник В.І.