31.05.2012 Справа № 5008/1012/2011
позивач: Комунальне автотранспортне підприємство -072801 Ужгородської міської Ради м.Ужгород
відповідач: Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства „КШЕП" м.Ужгород
про: стягнення 58733,52 грн. боргу
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача: Попюк М.І. - представник
відповідача: представник не з'явився
Розглянувши матеріали справи за позовом
Комунального автотранспортного підприємства -072801 м.Ужгород до комунального шляхово-експлуатаційного підприємства „КШНП" м.Ужгород, про стягнення 58733,52 грн. боргу за надані послуги
Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача 58733,52 грн. боргу, що виник внаслідок реалізації договору №96/10 на прийняття твердих відходів на сміттєзвалищі від 23.12.2010р. Згідно з даним договором №96/10 на прийняття твердих відходів на сміттєзвалищі від 23.12.2010р. позивача (виконавець за договором) забезпечує прийняття твердих побутових відходів на території сміттєзвалища, розташованого на території сільської ради с.Барвінок за обумовлену плату, а відповідач (замовник за договором) - здійснює ввезення відходів на сміттєзвалище власним транспортом та оплачує, надані позивачем послуги, виходячи із обсягу ввезених відходів. При цьому вартість послуг позивача сторонами спору обумовлена в залежності від самостійно визначеного відповідачем обсягу ввезених відходів з розрахунку 7,32 грн. за один кубічний метр сміття (п.2.1. договору) із урахуванням ПДВ.
Означені вимоги позивача обгрунтовані неоплатою відповідачем наданих йому послуг у повному обсязі, виходячи з факту прийняття на сміттєзвалище 22286 куб.м. твердих побутових відходів на загальну суму 163133,52 грн. та частковим погашенням вартості наданих послуг у сумі 104400 грн. Як на підтвердження факту надання відповідачеві послуг по прийняттю від нього твердих побутових відходів на сміттєзвалище, позивач покликається на книгу обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ за березень 2011р.
Позивач стверджує, що на його вимогу (Лист від 07.06.2011р.) здійснити кінцевий розрахунок за надані йому у березні 2011 року послуги у сумі 58733,52 грн. відповідач не відповів і не розрахувався, чим порушив встановлене п.2.3. Договору №96/10 на прийняття твердих відходів на сміттєзвалищі від 23.12.2010р., грошове зобов'язання.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на недоведеність позивачем обсягу наданих у березні 2011 році послуг. Аргументи відповідача зводяться до того, що обсяг ввозимих на сміттєзвалище відходів повинен визначатись із застосуванням спеціальних перепусток, що видаються особам, які ввозять ТПВ на полігон, згідно з п.3.1.2. Договору. Саме відсутність таких перепусток із позначенням кількості ввезеного сміття і спростовує твердження позивача про обсяг, і відтак і про вартість наданих в березні 2011 року послуг у сумі 161133,52 грн.
Факт здійснення взаємодії по ввезенню ТПВ на сміттєзвалище позивача та механізм фіксування транспорту відповідача і обсягу ввозимого сміття у Книзі обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ сторонами не заперечується.
У засіданні суду були оглянуті та звірені із записами Книги обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ шляхово-транспортні листи відповідача за березень 2011 року а також сама книга обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ.
У попередніх засіданнях суду, з метою надання можливості проведення звірки взаєморозрахунків та звірки кількості ввезеного на сміттєзвалище позивача сміття, а також для надання сторонам спору, за їх же клопотанням, можливості врегулювати спір безпосередньо, оголошувались перерви. Однак звірок взаєморозрахунків чи доказів безпосереднього врегулювання спору сторонами не подано.
Представник відповідача у засідання суду не з'явився, однак заявив клопотання про відкладення судового слухання справи у зв'язку із неможливістю направити свого представника через хворобу. Як доказів перебування представника на лікарняному так і документально підтверджених пояснень про причини невиконання вказівок суду про проведення взаємозвірок чи власні варіанти розрахунку обсягу ТПВ та вартості отриманих від позивача послуг відповідач не подав.
Клопотання відповідача про відкладення судового розгляду спору судом відхилене з огляду на те, що упродовж досить тривалого періоду часу відповідачем не було надано жодного доказу, як на спростування доводів позивача, так і на виконання вказівок суду. Така позиція відповідача у сукупності з відсутністю документально підтверджених та обґрунтованих пояснень про необхідність відкладення розгляду справи межує із наміром затягнути судовий процес, а тому і залишена поза увагою.
Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2012р.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:
Правовідносини сторін спору у даній ситуації регламентуються укладеним між ними договором на прийняття твердих відходів на сміттєзвалищі від 23.12.2010р. №96/10 і регулюється правилами Глави 63 ЦК України (послуги).
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг, одна сторона зобов'язується за завданням іншої сторони надати послугу, яку замовник зобов'язаний оплатити. При цьому, виконавець повинен виконати послугу особисто (ст.902 ЦК України), а замовник -оплатити фактично надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із договору на прийняття твердих відходів на сміттєзвалищі від 23.12.2010р. №96/10, фіксування обсягу ввозимого відповідачем сміття здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до перепустки замовника - відповідача (п.3.1.1. та п.3.1.2. договору), а вартість послуг встановлена у розмірі 7,32 грн. за один кубічний метр ввезеного сміття.
Судовим розглядом спору встановлена відсутність/нездійснення сторонами спору обліку ввозимого на сміттєзвалище сміття шляхом вчинення обумовлених договором відміток на перепустках замовника (відповідача у справі). Також судом встановлено відсутність обумовлених договором актів наданих послуг та факт відмови відповідача у складанні цих актів через те, що обсяг сміття не зважувався на спеціально пристосованих для цього вагах. Невиконання обумовлених договором юридично значимих дій контрагентами є підставою для розірвання договору та припинення правовідносин. Однак, у спірній ситуації, через соціальну необхідність та специфічність послуги, позивач продовжував надавати послуги відповідачу, розміщуючи завезене ним сміття на власній території сміттєзвалища. Із пояснень сторін та аналізу доказів (шляхові листи відповідача, книга обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ), встановлено факт здійснення записів про обсяг ввезеного відповідачем сміття із вказівкою на номер транспортного засобу у книзі обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ, які завірялись підписами водіїв цих транспортних записів, який не заперечується відповідачем. У засіданні суду, через відмову сторін у проведенні взаємозвірок та неподання відповідачем контррозрахунку судом самостійно проведено аналіз шляхових листів відповідача та Книги обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ за березень 2011 року.
Даними Книги обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ, скріпленими підписами водіїв відповідача підтверджується факт прийняття позивачем у березні 2011 року на сміттєзвалище 22286 куб.м. твердих побутових відходів на загальну суму 163133,52 грн. Окремо сторонами визнається факт сплати відповідачем за дані послуги 104400 грн. Залишок становить 58733,52 грн.
Таким чином, суд констатує факт отримання відповідачем нематеріального корисного ефекту від обумовлених договором дій виконавця -позивача у справі. Отже, у спірній ситуації, послуги надані позивачем були вжиті відповідачем у момент прийняття на сміттєзвалище ТПВ.
Факт укладання договору на прийняття твердих відходів на сміттєзвалищі від 23.12.2010р. №96/10, виконання позивачем взятих на себе за цим договором зобов'язань вказують на існування між сторонами спору правових відносин і на отримання відповідачем тих послуг, які ним було замовлено та у самостійно обраному ним обсязі. Отже, сторони спору підпорядкували свої дії досягненню певного правового результату.
Згідно ст.202 ЦК України, під правочином слід розуміти дію сторін, направлених на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обов'язків. А, зі змісту ст.11 ЦК України витікає, що цивільні права та зобов'язання витікають, зокрема із правочинів. Зважаючи на викладене, слід дійти висновку про те, що виконання позивачем свого зобов'язання супроводжується виникненням у відповідача безумовного зобов'язання здійснити оплату у обумовленому правочином обсязі.
Тому, приймаючи до уваги те, що відповідачем самостійно обирався обсяг твердих побутових відходів, які він завозив на сміттєзвалище позивача протягом березня 2011 року та виходячи з факту підтвердження водіями обсягу завезеного на сміттєзвалище сміття у Книзі обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ, його обов'язок сплатити 163133,52 грн. за ввезені 22286 куб.м. ТПВ є доведеним фактично.
Порушення сторонами спору порядку фіксування обсягу наданих послуг в обумовлений договором спосіб не спростовує факт завезення 22286 куб.м. ТПВ і не припиняє грошове зобов'язання відповідача в установленому договором розмірі. На думку суду, завірені водіями відповідача записи, зроблені позивачем у Книзі обліку ввезеного на сміттєзвалище (полігон) ТПВ по аналогії нагадують відповідні записи, що мали вчинятись на перепустках і не спростовуються шляховими листами, оформленими на водіїв відповідачем. Тому, аргументи позивача є більш переконливими.
Укладений сторонами спору договір на прийняття твердих відходів на сміттєзвалищі від 23.12.2010р. №96/10 містить вартість послуги позивача, однак не вказує та строк виконання грошового зобов'язання відповідачем. За таких підстав, строк виконання грошового зобов'язання у спірній ситуації виникає у відповідності до п.2 ст.530 ЦК України. Тому, зважаючи на те, що Листом від 07.06.2011р. позивач заявив вимогу про виконання відповідачем грошового зобов'язання, строки виконання такого зобов'язання є такими що настали і сплинули до звернення позивача з позовом (виникнення спору).
Таким чином, вимоги позивача стягнути з відповідача непогашену частину вартості наданих йому у березні 2011 року послуг у сумі 58733,52 грн. є доведеними і такими. Що підлягають задоволенню.
Тому, керуючись ст.ст.33,34,49, 82-85, 87 ГПК України,
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з комунального шляхово-експлуатаційного підприємства „КШЕП" (м.Ужгород, вул..Проектна, 3 код 03328362) на користь комунального автотранспортного підприємства - 072801 Ужгородському міської ради (м.Ужгород, вул..Погорелова, 3 код 03344680) суму 58733,52 грн основного боргу та суму 587,34 грн. витрат на держмито.
Суддя О.С.Йосипчук