номер провадження справи 23/51/12
Запорізької області
69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4
Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88
11.06.12 справа № 5009/1868/12
За заявою боржника -Приватного підприємства «АГРОПРОМІНВЕСТ»(69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 9-А, ідент. код юридичної особи 32130614)
про визнання банкрутом
Суддя Шевченко Т.М.
Представники сторін:
від боржника -ОСОБА_1, довіреність б/н від 08.06.2012 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області суду від 22.05.2012 р. прийнято до розгляду заяву боржника -Приватного підприємства «АГРОПРОМІНВЕСТ»(далі -ПП «АГРОПРОМІНВЕСТ») про порушення справи про банкрутство, порушено провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справі присвоєно номер провадження 23/51/12, слухання справи призначено на 11.06.2012 р.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
В судовому засіданні представник боржника підтримала доводи заяви про порушення справи про банкрутство, просить визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.
Вислухавши пояснення представника боржника, дослідивши подані боржником документи, господарський суд
Провадження у справі про банкрутство боржника (ПП «АГРОПРОМІНВЕСТ») порушено за заявою боржника, з врахуванням приписів ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закон про банкрутство).
Відповідно до вимог статті 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
Особлива процедура, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або уповноваженого на це органу.
Такі передумови полягають у наступному.
Відповідно до вимог статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Відповідно до вимог частини 3 статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Частиною 4 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Аналогічні положення щодо загального порядку ліквідації юридичної особи містяться в статті 60 Господарського кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 11.1.1 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.11 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід: у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП; <…>.
Згідно із п.п. 11.2. Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.11 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу.
Відповідно до п. 11.3. Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.11 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Відповідно до приписів ст. 111 Цивільного кодексу України до моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Разом з тим, частиною 7 ст. 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про припинення платника податків, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки платника податків.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі, затвердження проміжного ліквідаційного балансу компетентним органом юридичної особи боржника. Отже, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України та дотримання процедури формування проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження.
Як вбачається з наданих документів, місцезнаходженням ПП «АГРОПРОМІНВЕСТ»станом на 28.12.2011 р. є місто Запоріжжя, вул. Рекордна, 9-А.
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Дніпропетровський області №406816 від 19.10.11 попереднє місцезнаходження боржника -Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировиця, 25/10.
Відповідно до ст. 5 Статуту ПП «АГРОПРОМІНВЕСТ»власником підприємства є ОСОБА_2
20.02.2012 р. власником ПП «АГРОПРОМІНВЕСТ»прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи шляхом її припинення, ліквідаційна комісії утворена у складі однієї особи -ОСОБА_2, встановлено строк подачі кредиторських вимог у два місяці.
В спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетені державної реєстрації»від 02.03.2012 р. №206(6) опубліковано повідомлення (№ 3615) про припинення ПП «АГРОПРОМІНВЕСТ».
03.05.2012 р. рішенням власника (протокол від 03.05.12) ухвалено звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство відносно ПП «АГРОПРОМІНВЕСТ».
Боржником в матеріали справи надано проміжний ліквідаційний баланс банкрута від 30.04.2012 р., згідно даних якого у підприємства відсутнє майно для погашення заборгованості у розмірі 21 403,00 грн.
Втім, баланс складений ліквідаційною комісією до спливу двомісячного строку, встановленого для подання кредиторських вимог. Так, публікація повідомлення відбулась 02.03.2012 р., а баланс складений -30.04.2012 р.
В підтвердження відомостей проміжного ліквідаційного балансу боржником не надано жодного доказу відсутності у боржника майна, а саме відповідних довідок органів реєстрації речових прав на майно, до того ж, з врахуванням попереднього місцезнаходження юридичної особи (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировиця, б. 25, кв. 10) та здійснення підприємницької діяльності саме у м. Дніпропетровську. Також, в підтвердження відсутності у юридичної особи майна, що перебуває у заставі, боржником не надано витягів з реєстрів обтяжень.
Отже, суд приходить до висновку, що ліквідаційною комісією неналежним чином сформований проміжний ліквідаційний баланс юридичної особи, а саме: без належного виявлення всіх кредиторів боржника внаслідок недотримання строків складення балансу, а також за відсутності належних доказів відсутності у боржника майна, у зв'язку із чим суд не може визнати дані балансу достовірними та прийняти його у якості доказу недостатності у підприємства, яке ліквідується, майна для розрахунків із кредиторами.
Крім того, боржником не надано Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в підтвердження внесення відповідного запису щодо перебування юридичної особи в стані припинення.
Боржником не надано доказів дотримання вимог ст. 111 ЦК України щодо закриття ліквідаційною комісією до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який має використовуватись для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Не надано боржником і доказів складання та подання ліквідаційною комісією органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період, що також передбачено приписами ст. 111 ЦК України.
Не дотримано ліквідаційною комісією положень Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.11 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»щодо подання в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, а разом з тим і норми ч. 7 ст. 111 ЦК України щодо забезпечення своєчасного надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів.
Зазначене у сукупності свідчить про недотримання боржником встановленої законодавством процедури, яка передує зверненню до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
У зв'язку з встановленими обставинами суд дійшов висновку про те, що боржником не доведено, що вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів або, що таке майно у боржника взагалі відсутнє, а самі вимоги кредиторів не сформовано з дотриманням процедури самоліквідації, визначеної нормами Цивільного кодексу України, оскільки боржником складено проміжний ліквідаційний баланс до закінчення строку, встановленого для пред'явлення вимог кредиторами. Крім того, боржником не подано до контролюючого органу заяви про припинення платника податків та не забезпечено проведення відповідних перевірок для визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків та інших обов'язкових зборів, внесків. Не дотримано боржником і вимог ст. 111 ЦК України щодо закриття банківських рахунків юридичної особи, окрім рахунку, який використовується у ліквідаційній процедурі.
Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство та подальший її рух можливе за наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору провадження у справі підлягає припиненню. Предметом спору у справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника, підтверджена відповідними документами.
Оцінивши у сукупності наведені вище обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі та визнання боржника банкрутом, оскільки заявником передчасно подано заяву про порушення справи про банкрутство без дотримання визначених законодавством процедур, що передують такому зверненню, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області
Припинити провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «АГРОПРОМІНВЕСТ»(69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 9-А, ідент. код юридичної особи 32130614).
Завірені примірники ухвали надіслати: боржнику, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, ДПІ в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області; державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради; Головному управлінню статистики у Запорізькій області, Головному управлінню юстиції в Запорізькій області.
Суддя Т.М. Шевченко