12.06.12р. Справа № 25/184-08
За позовом Закритого акціонерного товариства "АТ Каргілл", м. Київ
до Державного підприємства "Хлібна база № 73", с. Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області
про стягнення 194 436,00 грн.
Суддя Чередко А.Є.
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього збитків у розмірі 194 436,00 грн., спричинених невиконанням зобов'язання за договором № 7/07 від 28.08.2007р., а саме неможливістю видати позивачу соняшник, що належить на праві власності останньому.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2008р. провадження у справі № 25/184-08 зупинено до завершення реорганізації Державного підприємства "Хлібна база № 73" та визначення його правонаступника.
У відповідь на запити суду щодо надання інформації стосовно завершення реорганізації Державного підприємства "Хлібна база № 73" та визначення його правонаступника для вирішення питання про завершення розгляду справи № 25/184-08 судом отримано від Державного підприємства "Хлібна база № 73" Державного агентства резерву України наказ від 14.05.2010р. № 174 "Про припинення реорганізації Державного підприємства "Хлібна база № 73"". Враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 25/184-08 ухвалою суду від 28.05.2012р. провадження у справі № 25/184-08 поновлено та призначено розгляд справи у судове засідання.
Позивач не забезпечив явку представника та не надав витребуваних судом матеріалів.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, згідно з яким позов визнає у сумі 279,01грн., а в решті позову заперечує у зв'язку зі здійсненням розрахунків з позивачем на суму 194156,99грн. шляхом проведення взаємозаліків. Відповідач, також просить суд розглядати справу за відсутності представника.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що сторони належним чином були повідомлені судом про час та місце судового засідання у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
28 серпня 2007 року між ЗАТ "АТ Каргілл" (Замовник), правонаступником якого згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.05.2012р. є Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" та Державним підприємством "Хлібна база № 73" Державного комітету України з державного матеріального резерву (Виконавець), яким згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.05.2012р. змінено найменування на Державне підприємство "Хлібна база № 73" Державного агентства резерву України був укладений договір № 7/07 на надання послуг по прийманню, сушці, очистці, зберіганню та відпуску зерна та насіння маслянистих культур (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого Замовник зобов'язався передати зерно, а Виконавець зобов'язався прийняти його на зберігання, довести до базисних кондицій та відвантажити на транспорт за бажанням Замовника на умовах Договору.
Протягом дії Договору, Замовником було поставлено 349,894 тон соняшнику врожаю 2007 року, та 1546,033 тон соняшнику врожаю 2006р. на зберігання, а відвантажено на вимогу Замовника лише 305,550т. та 1543,176т. відповідно. Залишок невідвантаженого ЗАТ "АТ Каргілл" соняшнику склав 48,609 тон.
Строк зберігання зерна згідно п. 7.1. Договору, встановлений до 1 травня 2008 року. На підставі п. 5.2. Договору, Замовник має право в будь-який час, у передбаченому Договором порядку, до закінчення строку зберігання, одержати здане зерно, або переоформити його на інше підприємство попередньо розрахувавшись з Виконавцем за зберігання і надання послуг.
Згідно ч. 1 ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Листом № 25-08 від 25.01.2008р. ЗАТ "АТ Каргілл" звернувся до ДП "Хлібна база № 73" з вимогою відвантажити соняшник, що належить ЗАТ "АТ Каргілл", у кількості 200 тон. Проте, ДП "Хлібна база № 73" не виконало зобов'язання в повному обсязі та не відвантажило 48,609 тон.
Згідно ч. 1.ст. 957 ЦК України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Згідно положень ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Станом на 01 лютого 2008 року Актом звірки наявності продукції було встановлено відсутність залишку соняшнику, що належить ЗАТ "АТ Каргілл", у кількості 48,609 тон на складі Виконавця. Відповідно Виконавець не взмозі виконати зобов'язання перед Замовником повернути (відвантажити) означену кількість соняшнику.
Згідно з ч. 2 ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна (ч. 1. ст. 225 ГК України).
За ч. 3 ст. 225 ГК України, при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Вартість насіння соняшнику на день подання позову до суду складала 4 000 грн. (чотири тисячі гривень) за 1 тону згідно довідки Держзовнішінформ.
На підставі ч. 1 ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Отже, Виконавець невиконанням зобов'язання за Договором, а саме неможливістю видати ЗАТ "АТ Каргілл" соняшник, що належить на праві приватної власності останньому, спричинив ЗАТ "АТ Каргілл" збитки в розмірі 194 436,00 (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) грн., виходячи з розрахунку: 48,609 (тон) х 4 000 (грн.) = 194 436,00 грн., де 48,609 тон - кількість зерна, яке не було повернуто Зерновим складом Поклажодавцеві на його вимогу і відсутнє на Зерновому складі; 4 000 грн. - вартість 1 тони насіння соняшнику, стягнення яких є предметом спору у справі.
Між тим, як вбачається з наданих відповідачем доказів, а саме укладеного між ЗАТ «АТ Каргілл»та ДП «Хлібна база № 73»меморандуму від 20.09.2010 року і двосторонніх актів заліку взаємної заборгованості від 05.10.2010р., 05.11.2010р., 03.12.2010р., 04.01.2011р. та 02.02.2011р. між сторонами було проведено залік взаємних заборгованостей відповідно до яких відповідачем було відшкодовано позивачу 194 156,99 грн. збитків, стягнення яких є предметом спору справі.
Отже, станом на час розгляду справи, відповідачем не відшкодовано позивачу збитки, спричинені неможливістю видати останньому переданий на зберігання за Договором соняшник в розмірі 279,01грн., що сторонами належними доказами не спростовано.
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 279,01грн. В решті ж позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 194 156,99 грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Оскільки спір виник з неправильних дій відповідача, судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 1 944,36грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн. слід віднести на відповідача у повному обсязі.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Хлібна база № 73" Державного агентства резерву України (53250, с. Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області, вул. 40 років Перемоги, 64, ЄДРПОУ 20204928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (01601, вул. Мечникова, 3, м. Київ, ЄДРПОУ 20010397) збитки у сумі 279,01грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 1944,36грн. та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 118,00грн., видати наказ.
В решті позову -провадження у справі припинити.
Суддя А.Є. Чередко