07.06.12р. Справа № 7/5005/4569/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків", м. Дніпропетровськ
про стягнення 61 053, 09 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: заступник начальника відділу особливого та окремого проваджень ОСОБА_1, дов. № 14-333 від 16.03.2012р.;
від відповідача: представник ОСОБА_2, дов. № 38/19 від 10.01.2012р.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" про стягнення з останнього на свою користь пені за прострочення виконання основного зобов'язання -зобов'язання по оплаті спожитого природного газу за загальний період прострочення з 14.11.2011р. по 02.03.2012р. включно у сумі 21 486, 34 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період прострочення з 14.11.2011р. по 02.03.2012р. включно у сумі 4 148, 94 грн., втрат від інфляції, розрахованих на суму невиконаного грошового зобов'язання з застосуванням індексів інфляції за листопад 2011 року -лютий 2012 року, у сумі 3 219, 80 грн., штрафу у сумі 32 198, 01 грн., а всього: 61 053, 09 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 14/1860/11 на купівлю - продаж природного газу від 28.09.2011р. щодо оплати у встановлений договором строк вартості поставленого позивачем відповідачу у жовтні 2011 року природного газу. За доводами позивача, основне зобов'язання відповідачем виконане, але з порушенням строку його виконання. Вимоги щодо стягнення з відповідача пені та штрафу ґрунтуються на умовах договору. Втрати від інфляції та 3% річних заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до наданого відповідачем відзиву на позов зобов'язання за договором в частині оплати поставленого позивачем у жовтні 2011 року природного газу на суму 909 971, 64 грн. відповідачем виконане наступним чином: 30.09.2011р. у сумі 450 000, 00 грн., 03.03.2012р. у сумі 459 971, 64 грн. Несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором обумовлене тим, що до укладення договору від 28.09.2011р. з позивачем відповідач отримував природний газ від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підставі укладеного з нею договору поставки природного газу № 06/10-1885 (257-2010) від 20.12.2010р. Зазначений договір є припиненим з 01.10.2011р. у зв'язку з тим, що з наведеної дати постачальником природного газу для відповідача стало Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". На момент припинення договору № 06/10-1885 (257-2010) Дочірня компанія "Газ України" мала заборгованість перед відповідачем у сумі 922 928, 37 грн., що виникла внаслідок неповернення останньою попередньої оплати, сплаченої відповідачем. В подальшому, на підставі листа-вимоги відповідача від 03.10.2011р. Дочірня компанія "Газ України" частково повернула відповідачу кошти, отримані в якості попередньої оплати, а саме у сумі 191 672, 83 грн. Решта суми -731 255, 54 грн. повернута відповідачу лише 28.02.2012р. Отже, протягом усього періоду прострочення виконання спірного зобов'язання перед позивачем у сумі 459 971, 64 грн., у зв'язку з несвоєчасним виконання якого і заявлено позов, саме дочірня компанія позивача мала борг перед відповідачем у сумі 731 255, 54 грн., а позивач не вжив жодних заходів щодо взаємозаліку зустрічних вимог між ним, Дочірньою компанією "Газ України" та відповідачем. За наведеного, відповідач не вбачає збитків позивача у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем спірного зобов'язання та на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України просить зменшити розмір пені до 781, 32 грн. (розрахована за період з 28.02.2012р. по 03.03.2012р.) та не стягувати з відповідача штраф.
У судовому засіданні 07.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
28.09.2011р. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець), повне найменування якої Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що підтверджується статутом компанії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. № 747 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009р. № 1354) та Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський завод прокатних валків" (покупець) уклали договір №14/1860/11 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого (п. 1.1.) продавець зобов'язується передати у власність покупця у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), а покупець - прийняти та оплатити його на умовах Договору.
Договір в частині реалізації газу та послуг з його транспортування дії 31.12.2012р. (п.11.1 Договору).
Газ, що продається за Договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (п. 1.2. Договору).
Кількість природного газу, який продавець передає покупцю з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. у розрізі місяців кварталів щодо кожного року визначена п. 2.1. Договору.
Запланований до передачі обсяг газу у жовтні 2011 року становить 220 тис. куб. м.
Пункт 2.1.2. Договору передбачає, що допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +(-) 5% від узгодженого сторонами планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.
Сторонами Договору погоджені умови щодо ціни природного газу та послуг з його транспортування (розділ 5 Договору). Ціна 1 000 куб. м природного газу, тариф на послуги з його транспортування визначені п. 5.2. Договору, редакція якого за погодженням сторін, а саме шляхом укладення додаткових угод № 1 від 30.09.2011р. та № 2 від 11.10.2011р., змінювалась.
Відповідно до п. 3.3. Договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання -передачі газу.
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. Договору).
Відповідно до оформлених згідно з вимогами п. 3.4. Договору, тобто підписаних представниками позивача, відповідача та газорозподільної організації, підписи яких скріплені печатками, актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. (два акти) позивач у жовтні 2011 року передав відповідачу природний газ у загальному обсязі 228, 953 тис. куб. м (що відповідає плановому обсягу, враховуючи допустиме відхилення + (-) 5%) на загальну суму з урахуванням його транспортування 909 971, 64 грн.
Згідно з п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Переданий позивачем відповідачу у жовтні 2011 року природний газ відповідач оплатив наступним чином: 30.09.2011р. - 450 000, 00 грн. (попередня оплата), 03.03.2012р. -459 971, 64 грн. (остаточний розрахунок), що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача за наведені дати.
Оплата відповідачем поставленого йому природному газу у жовтні 2011 року з порушенням умов Договору в частині строку оплати і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У зв'язку з отриманням природного газу від позивача у жовтні 2011 року, з огляду на умови Договору (п. 6.1.), у відповідача виникло зобов'язання щодо його оплати до 14 листопада 2011 року.
За встановленими обставинами справи відповідач допустив порушення зобов'язання з оплати отриманого газу у сумі 459 971, 64 грн., яке тривало з 14.11.2011р. по 02.03.2012р. включно.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частина перша статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання покупцем умов, передбачених п. 6.1. Договору (умови щодо строку оплати), покупець зобов'язується сплатити продавцю окрім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення більше понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Оскільки порушення строків оплати поставленого у жовтні 2011 року природного газу у сумі 459 971, 64 грн. має місце та становить понад 30 днів, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період прострочення оплати цієї суми з 14.11.2011р. по 02.03.2012р. включно у розмірі 21 453, 26 грн. та штрафу у сумі 32 198, 01 грн.
В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, оскільки при розрахунку пені позивач не врахував кількість днів у 2012 році -366, а здійснив розрахунок виходячи із кількості днів - 365.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання у невиконаній сумі - 459 971, 64 грн. з 14.11.2011р. по 02.03.2012р. включно у розмірі 4 148, 94 грн. та суми від інфляції, розрахованої від вказаної суми боргу з урахуванням індексів інфляції за листопад 2011 року - лютий 2012 року, у розмірі 3 219, 80 грн.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Розрахунки пені, 3% річних, інфляційних втрат перевірені судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 781, 32 грн. (розрахована за період з 28.02.2012р. по 03.03.2012р.) та не стягнення з відповідачу штрафу у заявленому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, процесуальний закон наділяє суд правом лише зменшувати розмір неустойки, у тому числі штрафу, а не звільняти від відповідальності у вигляді штрафу повністю.
Як зазначено в ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Разом з тим, враховуючи положення ст. 83 ГПК України, реалізація господарським судом права зменшити розмір пені допускається лише у виняткових випадках.
У спірних правовідносинах, що склалися між позивачем та відповідачем, винятковості випадку суд не вбачає.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є двома самостійними суб'єктами господарювання, кожен із яких не відповідає за зобов'язаннями іншого перед його контрагентами.
В силу положень ст. 617 ЦК України недодержання своїх обов'язків Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед відповідачем не є підставою звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання перед позивачем та не свідчить про те, що відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у спірних правовідносинах.
Заявлені до стягнення штраф та пеня передбачені умовами Договору, тобто включення до Договору відповідної відповідальності відповідало волевиявленню не лише позивача, але і відповідача.
Суми пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є цілком співрозмірними сумі зобов'язання, невиконаного відповідачем у встановлений Договором строк.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерну, буд. 2, ідентифікаційний код 00187375) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у сумі 21 453 (двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 26 коп., 3% річних у сумі 4 148 (чотири тисячі сто сорок вісім) грн. 94 коп., інфляційні втрати у сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 80 коп., штраф у сумі 32 198 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто вісім) грн. 01 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 70 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Суддя Л.А. Коваль
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 12.06.2012р.