"12" червня 2012 р. Справа № 5004/619/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екологічних технологій Донбасу", м. Донецьк
до відповідача: Державного підприємства "Волиньвугілля", м. Нововолинськ
про стягнення 1159219,92грн.
Суддя Слободян П. Р.
За участю представників сторін:
від позивача: н/з.
від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність у справі
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут екологічних технологій Донбасу", м. Донецьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до Державного підприємства "Волиньвугілля", м. Нововолинськ, в якій просить стягнути 1159219,92грн. заборгованості в т.ч. 818502,51грн. основного боргу, 21501,44грн. річних, 261920,80грн. пені, 57295,17грн. штрафу.
До початку розгляду справи по сутті від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням представника позивача у відпустці.
Відповідач у заперечені на позовну № 1031/8.1/10-В від 12.06.2012р. та представник в судовому засіданні повідомив, що позов не може бути задоволений у повному обсязі виходячи з наступного:
Сума заборгованості перед позивачем станом на 11.06.2012 року становить 818 502,51 грн., проте позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій виходячи із норми, встановленої частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Дана норма застосовується у випадку невиконання зобов'язання в натурі.
Спеціальною нормою, яка встановлює відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання грошових зобов'язань є частина 6 статті 231 Господарського кодексу України, якою встановлено, що "штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором".
Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ця пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, застосування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у даному випадку є неправомірним.
Просить суд, задовольнити позовні вимоги позивача частково у розмірі 840 003,95 грн., у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 319 215,34 грн. (261 920,80 грн. + 57 295,17 грн.) відмовити.
Враховуючи вищевикладене та необхідність витребування додаткових доказів, забезпечення явки представника позивача, суд приходить до висновку, що для повного та об'єктивного вирішення спору по суті, строк розгляду спору продовжити, розгляд справи необхідно відкласти.
Керуючись ст.ст. 69, 77, 86 ГПК України, господарський суд,
1. Розгляд справи відкласти на 03.07.2012 р. на 10 год. 00 хв.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 54-а, в залі судових засідань № 209.
2. Зобов'язати:
2.1. Сторонам додаткове письмове обґрунтування своїх вимог (заперечень), докази.
3. Явка представників сторін в судове засідання обов'язкова.
Попередити сторони про те, що у разі неявки в судове засідання повноважних представників та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Суддя П. Р. Слободян