Іменем України
12.06.2012Справа №5002-24/1536-2012
За позовом Командитного товариства «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод», м. Ялта
До відповідача Публічного акціонерного товариства «Криммолоко», м.Сімферополь
Про стягнення 6053,33 грн.
Суддя Колосова Г.Г.
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 17.11.11, паспорт НОМЕР_1 виданий 25.04.2022р.
СУТЬ СПОРУ: до господарського суду звернулось Командитне товариство «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод» до ПАТ «Криммолоко» про стягнення 6053,33 грн.
Позовні вимоги вмотивовані наступним: згідно з договором купівлі-продажу № 063/11-ю від 03.01.2011р. відповідач не виконав перед позивачем свої грошові обов'язки.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2012р. у справі № 5002-34/5359-2011 з ПАТ «Криммолоко» на користь «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод» було стягнуто заборгованість у розмірі 50598,56грн.
28.02.2012р. відповідач частково сплатив заборгованість, а саме 1000,00грн.
Отже, відповідач не виконав свої грошові обов'язки у розмірі 49598,56грн.
Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляції - 829,14грн. за період з 04.08.2011р. по 31.03.2012р.; 3 % річних - 968,30грн. за період з 04.08.2011р. по 31.03.2012р. та пеню у розмірі 4255,89грн. за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р. (за 6 місяців).
Також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1641,00грн.
30.05.2012р. через канцелярію до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 412,30 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 200,39 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем були зменшені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
У судовому засіданні 12.06.2012р. відповідач надав до матеріалів справи відзив, у якому він визнає позов у частині стягнення 3% річних у розмірі 412,30 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 200,39 грн.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2012 р. у справі № 5002-34/5359-2011 було задоволено позовні вимоги Командитного товариства «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод» до Публічного акціонерного товариства «Криммолоко» та стягнуто заборгованість за договором купівлі-продажу № 063/11-ю від 03.02.2011р. у розмірі 50598,56 грн., а також судовий збір розмірі 1411,50 грн. (а.с.12-13).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. повернуто апеляційну скаргу на вказане рішення.
На примусове виконання рішення у справі № 5002-34/5359-2011 господарським судом Автономної Республіки Крим виданий наказ.
28.02.2012р. відповідач частково сплатив борг у розмірі 1000,00 грн.
Таким чином, відповідачем по справі не в повному обсязі було виконано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2012 р. у справі № 5002-34/5359-2011.
У зв'язку з тим, що відповідач так і не здійснив погашення залишку боргу у розмірі 49598,56 грн. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на дану суму боргу, у розмірі 6053,33 грн.
Суд розглядає позовну заяву з урахуванням зменшення у частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 412,30 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 200,39 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку зменшені позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень вказаної статті, збитки від інфляції, а також 3 % річних підлягають сплаті за весь період часу, протягом якого не виконувалось грошове зобов'язання.
Крім того, застосування положень ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачає наявність вини боржника, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/223 від 12.05.1992 р. «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції» якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.
У зв'язку з чим, з набранням законної сили вищезазначеного судового рішення у відповідача виникли грошові зобов'язання перед позивачем щодо сплати суми за рішенням суду, а у випадку несплати цієї суми, також зобов'язання щодо сплати суми інфляційних та 3% річних за весь період часу, протягом якого рішення суду не виконувалось.
Крім того, слід звернути увагу на Інформаційний лист Вищого господарського суду від 20.11.2008 № 01-8/685 у якому зазначено наступне.
Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.
Згідно зі статтями 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення ( постановами Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07; від 04.07.2011 р. по справі №13/210/10; від 12.09.2011 р. по справі №6/433-42/183 ).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 21.02.2012 р. по 31.05.2012 р. у розмірі 412,30 грн.
Також перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати за період 21.02.2012 р. по 31.05.2012р. у розмірі 200,39 грн.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сума судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки від суми позову, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати.
У розумінні Закону України «Про судовий збір» розмір мінімальної заробітної плати визначається станом на 1 січня календарного року.
Позовна заява, яка розглядається судом у даній справі, була подана до господарського суду Автономної Республіки Крим 11.05.2012р. Тобто на час подання позову розмір мінімальної заробітної плати становив 1073,00 грн. Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви у даній справі становить 1609,50 грн.
Однак, позивач сплатив 1641,00 грн. платіжним дорученням № 678 від 03 травня 2012 року (а.с.10).
Отже, суд повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір у розмірі 31,50 грн.
Судовий збір у розмірі 1609,50 грн. покладається на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.06.2012 р.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криммолоко» на користь Командитного товариства «ТОВ «Ялтинський м'ясозавод» 3% річних у розмірі 412,30 грн., 200,39 грн. інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ЛВС» з Державного бюджету України надмірно перерахований судовий збір за платіжним дорученням № 678 від 03 травня 2012 року у розмірі 31,50 грн.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Колосова Г.Г.