21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
12 червня 2012 р. Справа 17/13/2012/5003
Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,
при секретарі судового засідання Шевченко О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального
центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1
філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком"
01030, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18
до: Військової частини А-1185
22434, с. Гущинці Калинівський р-н, Вінницька обл.
про стягнення 112420,35 грн.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1-за дорученням;
відповідача : ОСОБА_2- за дорученням;
12.04.2012 р. до господарського суду Вінницької області надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" про стягнення 112420,35 грн. з Військової частини А-1185 за договорами оренди майна № 320-33 від 29.03.2007р. та № 281-33 від 22.03.07р., в тому рахунку: 102355,69 грн. основного боргу, 1893,90 грн. інфляційних та 8170,76 грн. 3% річних.
Ухвалою від 17.04.2012 р. порушено провадження у справі № 17/13/2012/5003 з призначенням судового засідання на 17.05.2012 р.
17.05.2012 р. у зв'язку з неявкою представника позивача та ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для розгляду справи, розгляд справи було відкладено до 12.06.2012 р.
В судовому засіданні 12.06.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та заяві, поданій ним у судовому засіданні 12.06.2012 року. Зокрема позивач зазначив, що при здійсненні розрахунку інфляційних та 3 % річних припустився арифметичної помилки та , у зв'язку з проведеним перерахунком, просить по договору № 320-33 від 29.03.2007р. зменшити суму річних нарахувань до 911,35 грн. з 3125,21 грн., збільшити суму інфляційних нарахувань до 2938,30 грн. з 724,44 грн., та по договору № 281-33 від 22.03.2007р. зменшити суму річних нарахувань до 1401,65 грн. з 5045,55 грн., збільшити суму інфляційних нарахувань до 4813,36 грн. з 1169,46 грн.
Виходячи із змісту заяви від 12.06.2012р., а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи суд розцінює її як заяву про зменшення (щодо 3% річних) та збільшення (щодо інфляційних нарахувань) розміру позовних вимог.
З огляду на права, надані позивачеві ст.22 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), заява представника позивача про зменшення та збільшення позовних вимог судом прийнята як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Суд розглядає позовні вимоги позивача в межах зменшених та збільшених позовних вимог. Таким чином загальна сума позовних вимог становить112420,35 грн., з яких 102355,69 грн. основного боргу, 7 751,66 грн. інфляційних та 2313,00 грн. 3% річних
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, де зокрема зазначає, що відповідачем було вжито всіх необхідних заходів для виконання зобов'язань. На виконання вимог Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 р. №615/2419 відповідачем був розроблений річний господарський план, в якому також було вказано про необхідність формування фонду оплати за отримані послуг зв'язку за договором з позивачем. Даний план був затверджений Міністерством оборони України, однак з врахуванням нестабільності у країні та необхідності спрямування додаткових коштів на забезпечення обороноздатності України кошти виділені не були. 14.12.2007 р. наказом Міністерства оборони України № 686 було прийнято рішення, що всі питання щодо визнання представником заявленого до військової частини позову можливе за наявності письмової згоди керівника структурного підрозділу Міністерства оборони України. З огляду на викладене, відповідач вважає, що співвідповідачем у даній справі повинно бути Головне управління зв'язку Збройних Сил України та клопоче про залучення останнього до участі у справі в якості відповідача.
Дослідивши дане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки договірні відносини виникли між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі "Дирекції первинної мережі" відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") та військовою частиною А1185. Головне управління зв'язку Збройних Сил України не є стороною за договорами № 320-33 від 29.03.07р. та № 281-33 від 22.03.07р., а відтак не може відповідати по зобов'язаннях за цими договорами.
Дослідивши матеріали справи та додані сторонами по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 22.03.2007 р. та 29.03.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі "Дирекції первинної мережі" відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" відповідно до п. 1.2. статуту ПАТ "Укртелеком") укладено з військовою частиною А 1185 договори оренди майна товариства № 281-33 та № 320-33.
Пунктом 1.1 договору № 281-33 від 22.03.2007 р. передбачено, що орендар бере у строкове платне користування частину приміщення ЛАЦ-912, розташоване в с. Березина Житомирського р-ну Житомирської області на першому поверсі одноповерхового будинку № 24 по вул. Київській, загальною площею 6,7 кв.м. виробничих приміщень, із них 6.7 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень, для встановлення обладнання зв'язку орендаря.
Пунктом 1.1 договору № 320-33 від 29.03.2007 р. передбачено, що орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення ЛАЦ ВЗ ЦТЕПМ № 2, розташованt в м. Немимрів Вінницької області по вул. Горького, 20, загальною площею 4,0 кв.м. для розміщення обладнання зв'язку.
Пунктом 3.1 вищезазначених договорів сторони передбачили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.
Відповідно до п. 3.2. договору № 281-33 від 22.03.2007 р. орендна плата за перший місяць оренди за 6,7 кв. м. всієї орендної площі становить 571,34 грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.2.1. договору № 320-33 від 29.03.07р. орендна плата за перший місяць оренди за 4,0 кв. м. всієї орендної площі становить 519,30 грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
Згідно п. 6.1.3. договорів орендар зобов'язався своєчасно і повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені даними договорами.
Відповідно до умов договорів, за актами приймання-передачі (додаток №1 до договорів) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщення ЛАЦ-912, розташоване в с. Березина Житомирського р-ну Житомирської області на першому поверсі одноповерхового будинку № 24 по вул. Київській, загальною площею 6,7 кв.м. виробничих приміщень, із них 6.7 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень, та частину спеціалізованого технологічного приміщення ЛАЦ ВЗ ЦТЕПМ № 2, розташованому в м. Немимрів Вінницької області по вул. Горького, 20, загальною площею 4,0 кв.м. для розміщення обладнання зв'язку
За період користування орендованим майном з лютого 2009 р. по липень 2011 р., позивачем виставлено відповідачу рахунки за користування об'єктами оренди, разом з тим відповідачем не проведено розрахунків з позивачем на загальну суму 102 355,69 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати виставлених рахунків не виконав, що призвело до виникнення заборгованості за користуванням об'єктами оренди в розмірі 102355,69 грн.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність основного боргу. Окрім того, сторонами підписано акти звірки розрахунків за договорами № 320-33 від 29.03.2007 р. та № 281-33 від 22.03.2007 р. станом на 01.11.2011 рік, та станом на 01.06.2012р., в якому підтверджується сума основного боргу.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України.
Беручи до уваги зміст договорів, укладених між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм (оренда ), ст.ст.759-786 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму ( оренди ) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджуються договорами, розрахунками, актами звірки та іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 102355,69 грн.
Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7751,66 грн. інфляційних та 2313,00 грн. 3% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.
В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Доводи відповідача, наведені у його відзиві б/н від 16.05.2012 р., є непереконливими, безпідставними, не спростовують правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, а тому оцінюються судом критично.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, з відшкодуванням судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34 ,43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини А-1185 (код 08158686, 22434, с. Гущинці Калинівський р-н, Вінницька обл., р/р 2102107050207/0в УДК у м. Вінниці, МФО 802015) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 1 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (код 16479714, 01030, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18, р/р 26009101035649 в КРД "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 322904) - 102355,69 грн. основного боргу, 7751,66 грн. інфляційних, 2313,00 грн. 3% річних та 2248,41 грн. витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14 червня 2012 р.
Суддя Стефанів Т.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 01030, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18
3 - відповідачу 22434, с. Гущинці Калинівський р-н, Вінницька обл.