"12" червня 2012 р. Справа № 14/399
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого Кочерової Н.О., Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1. Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка", 2. ОСОБА_4
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2012 року
у справі№ 14/399 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОРО"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ОСОБА_4
провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства
за участю представників:
від позивача:Марченко М.А.,
від відповідача та третьої особи 1: не з'явилися
від третьої особи 2:ОСОБА_7
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРО" звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс", оформленого протоколом № 1/08-11 від 08.11.2010.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2011 (суддя Мельник С.М.) у задоволені позову відмовлено. Суд першої інстанції визначив, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" від 08.11.2010 проведено відповідно до вимог чинного законодавства України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 (судді: Шапран В.В. -головуючий, Кошіль В.В., Моторний О.А.) у справі № 14/399 рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у даній справі скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс", оформлене протоколом № 1/08-11 від 08.11.2010. Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що загальні збори були проведені без участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО", оскільки ОСОБА_5, яка була присутня на зборах, не мала повноважень на представництво даного товариства.
Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" та ОСОБА_4 звернулися до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, в яких просять постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 14/399 залишити без змін. Касаційні скарги мотивовано тим, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржники, зокрема, зазначають, що ОСОБА_5 була повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО", а загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" 08.11.2010 були проведені за участю всіх учасників товариства та при наявності кворуму.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 08.05.2012 № 03.14.03-04/532 відповідно до пункту 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з відпусткою судді Хрипуна О.О. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 14/399. Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі № 14/399 колегією суддів: Самусенко С.С. -головуючий, Барицька Т.Л., Дунаєвська Н.Г, прийнято касаційні скарги до провадження.
Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.06.2012 № 03.07-05/404 на виконання розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 14.05.2012 № 26-р та у зв'язку з виходом з відпустки суддів Плюшка І.А., Кочерової Н.О., керуючись ч. 4 ст. 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 1 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 р. № 12 та п. 1 наказу Голови Вищого господарського суду України від 17.12.2010 р. № 56, рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 21.02.2011 № 1 для розгляду справи № 14/399 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С. (доповідач).
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи 2, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 08.11.2010 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" було проведено збори, рішення яких оформлено протоколом № 1/08-11. Відповідно до протоколу на загальних зборах були присутні представники учасників, які в сукупності володіють 100% голосів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" - власника частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" розміром 70% в особі директора ОСОБА_5 та Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" - власника частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" розміром 30% в особі голови правління ОСОБА_4
Згідно статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. За змістом статті 62 Закону України "Про господарські товариства" одноособовим виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю, який вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників, є директор. При цьому, директор без довіреності діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Як встановлено судами, ОСОБА_5 відповідно до протоколу загальних зборів засновників від 28.12.2002 була призначена директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО".
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що ОСОБА_5, яка діяла від імені позивача як директор, згідно протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" від 01.11.2010 № 2/1210 була звільнена з посади директора, а відтак на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" від 08.11.2010 був відсутній повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО".
Разом з тим, судом апеляційної інстанції не звернуто належної уваги на те, що заява про звільнення була подана ОСОБА_5 14.05.2010, тоді як рішення про її звільнення було прийнято на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" лише 01.11.2010. Тобто, суди не вказують на фактичне звільнення ОСОБА_5 після 14.05.2010 згідно норм законодавства про працю.
Згідно приписів статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції за встановлених нею обставин, що в даному випадку корпоративні права позивача не порушено.
Відповідно до ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності не менш як 60% голосів.
Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" від 08.11.2010 першою інстанцією визнано повноважними, оскільки встановлено, що на них були присутні учасники товариства, що володіють у сукупності 100% голосів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України скасовує постанову Київського апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду міста Києва залишає без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, пунктом 6 частини 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ,-
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" та касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 у справі № 14/399 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 14/399 залишити без змін.
Головуючий-суддя І. Плюшко
СуддіН. Кочерова С. Самусенко