"12" червня 2012 р. Справа № 4/50
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю.,
суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Арбітражного керуючого Драгун Ірини Іванівни
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2012
у справі господарського суду№ 4/50 Рівненської області
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська Товарна Група "Будсервіс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар"
провизнання банкрутом,
ліквідаторарбітражний керуючий Комлика І.С.,
за участю представників сторін:
арбітражного керуючого Драгун І.І. -ОСОБА_10 (дов. від 06.06.2012),
ПАТ "Укрсоцбанк" -ОСОБА_8 (дов. від 27.02.2012),
ТОВ "Торговий дім "Котнар" -ОСОБА_9 (дов. від 15.11.2011),
встановив:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 року (суддя Миханюк М.В.) усунено арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівну від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Котнар". Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар" арбітражного керуючого Комлику Іллю Сергійовича. Зобов'язано арбітражного керуючого Драгун І.І. передати в десятиденний строк з дня винесення даної ухвали печатку, штампи, всю документацію по підприємству-банкруту новопризначеному ліквідатору. Зобов'язано ліквідатору по завершенні ліквідаційної процедури подати суду звіт та ліквідаційний баланс ТОВ "Торговий дім "Котнар".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 (колегія суддів у складі: Щепанська Г.А. -головуючий, Бригинець Л.М., Демидюк О.О.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 залишено без змін.
В касаційній скарзі арбітражний керуючий Драгун І. І. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28.02.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 04.04.2012 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення п. 8 ст. 16, п. 13 ст.30. ст.. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ч. 2 ста. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів, особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Рівненської області від 08.11.2011 визнано банкрутом ТОВ "Торговий дім "Котнар", відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар" строком на 6 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівну, якого зобов'язано здійснити свої повноваження у відповідності з вимогами чинного законодавства, після завершення ліквідаційної процедури подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс, звіт про оплату послуг та витрати для затвердження.
08.02.2012 ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Котнар" Драгун І.І. подано до господарського суду звіт ліквідатора по проведеній роботі у ліквідаційній процедурі та ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
ПАТ "Укрсоцбанк", з урахуванням уточнення, звернувся до суду із скаргою на дії арбітражного керуючого Драгун І.І. як ліквідатора банкрута, просив суд усунути його від виконання обов'язків ліквідатора та призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Комлику Іллю Сергійовича або будь - якого іншого арбітражного керуючого на розсуд суду.
Згідно пунктів 6, 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів; невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Отже, усунення арбітражного керуючого це право суду, яким він може скористатися за двох умов: доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження керівника (органів управління) банкрута приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.
Частиною 4 ст. 32 Закону передбачено, що у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
Згідно з ч.11 ст. 30 Закону ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.05.2008 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Торговий дім "Котнар" у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту за овердрафтом №730/024-ОІК укладено договір застави майнових прав №730/024-ОІК/1. Відповідно до зазначено договору ТОВ "Торговий дім "Котнар" передано майнові права вимоги оплати вартості товару в загальній сумі 9120800 грн. за договорами, укладеними з 28-ми юридичними особами. Відповідно, ТОВ "Торговий дім "Котнар" має дебіторську заборгованість, котра передана в заставу ПАТ "Укрсоцбанк", згідно договору застави майнових прав №№730/024-ОІК/1. (а.с. 3-29, згідно заяви кредитора ПАТ "Укрсоцбанк"(вх. №6111/11 )).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.10.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника в тому числі вимоги ПАТ "Укросоцбанк" в сумі 9120800 грн., як заставного кредитора.
Всупереч приписам ч. 4 ст. 32 Закону арбітражним керуючим Драгун І.І. залишено поза увагою дебіторську заборгованість в сумі 175 907,07 грн., що відображена в акті інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками іншими дебіторами і кредиторами.
Відповідно, дебіторська заборгованість, на яку вказала арбітражний керуючий Драгун І.І. у звіті ліквідатора не є безнадійною, докази початку виникнення та дати виконання дебіторської заборгованості не встановлені.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження здійснення арбітражним керуючим Драгун І.І. заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості у даній справі. Питання щодо списання вказаної дебіторської заборгованості на засіданні комітету кредиторів боржника не розглядалося. Відповідно в звіті ліквідатора, поданого на розгляд суду, жодним чином не відображено наявність заставного кредитора боржника та заставного майна боржника.
Крім того, судами встановлено, що за повідомленням ДАІ м. Рівне за боржником зареєстровано автомобіль МАN 32 Д.Н.НОМЕР_1, який 22.11.2010. постановою відділу ДВС Рівненського міського управління оголошений розшук, однак ліквідатор Драгун І.І. не було залучено до звіту документів щодо результатів розшуку вказаного транспортного засобу, не було залучено довідки ДАІ з відображеною інформацією щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
До ліквідаційної маси банкрута 1С Предприятие 7.7. + МС SQL Server, мережеве обладнання MS Windows (3 шт.), бланки на переміщення алкогольних напоїв, всього на 28 678,50 грн., яке згідно даних боржника станом на 15.11.2010 р. було наявне і рахувалося за боржником, ліквідатором в порушенні вимог ст. 26 Закону України не було включено.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ліквідатором Драгун І.І. не здійснено заходи щодо захисту майна боржника, не проаналізовано фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника його становище на ринках, не проведено належним чином роботу з акумуляції ліквідаційної маси, зокрема не було вирішено питання по всіх активах банкрута, не вжито заходів по стягненню дебіторської заборгованості чи її реалізації, тобто належним чином не виконано покладених на нього ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків щодо виявлення документації і майнових активів боржника.
Згідно з ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора.
З урахуванням вищенаведеного, а також встановленням судами факту неналежного виконання арбітражним керуючим Драгун І.І. покладених на нього обов'язків ліквідатора банкрута, що призвело до порушення балансу інтересів боржника та кредиторів, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано усунув арбітражного керуючого Драгун І.І. від обов'язків ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Котнар" та призначив нового ліквідатора боржника, кандидатура якого відповідає вимогам ст. 3-1 Закону.
Доводи касаційної скарги про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, оскільки суди не дослідили фінансові документи банкрута, не приймаються до уваги колегією в силу приписів ч.1 ст.1117 ГПК України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, постанова суду апеляційної інстанції відповідає приписам чинного законодавства та підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Драгун Ірини Іванівни залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 у справі № 4/50 залишити без змін.
Головуючий Панова І.Ю.
Судді Погребняк В.Я.
Хандурін М.І.