"12" червня 2012 р. Справа № 35/426
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя суддіПолянський А.Г., Сибіга О.М., Яценко О.В. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року
у справі№ 35/426
господарського судуміста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"
доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит "
простягнення 276 389, 25 грн., 5 411, 85 Євро, 12 186, 37 доларів США
в судовому засіданні взяли участь представники від позивача відповідача ОСОБА_5 дов. № 261/юр від 26.03.2012 року, ОСОБА_6 дов. № 1-131100/5068 від 06.06.2012 року, ОСОБА_7 дов. № 1-131100/5067 від 06.06.2012 року
Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" (далі за текстом -ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі за текстом -ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про стягнення 276 389, 25 грн., 5 411, 85 Євро, 12 186, 37 доларів США безпідставно списаних коштів.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року у справі № 35/426 в задоволенні позовних вимог ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року у справі № 35/426 -без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 18.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року в частині відмови ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" в задоволенні позовних вимог, а матеріали справи направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва, аргументуючи порушення норм права, зокрема ст. ст. 32, 43, 82, 84, 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 1166 Цивільного кодексу України, п. п. 1.7., 1.8., 2.1., 2.4., 2.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року.
Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.06.2012 року № 03.08-05/326 для перегляду в касаційному порядку справи № 35/426 у зв'язку з відрядженням судді Муравйова О.В. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Полянський А.Г., судді Сибіга О.М., Яценко О. В.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2009 року у справі № 34/481 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс" до відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" задоволено: стягнуто з останнього 30 423 770, 82 грн. боргу, 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
14.12.2009 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2009 року у справі № 34/481 змінено: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" 33 589 168, 34 грн. боргу, 25 500, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12 750,00 грн. витрат з оплати державного мита за розгляд апеляційної скарги.
17.12.2009 року господарським судом міста Києва видано наказ № 34/481 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року.
Місцевим та апеляційними господарськими судами встановлено, що 18.12.2009 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.12.2009 року у справі № 34/481 про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта моторс" 33 589 168, 34 грн. боргу, 25 500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 12 750, 00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги, надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2009 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби було також винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти у межах суми 33 267 654, 34 грн., що належать боржнику та містяться на рахунках у Головному управлінні Національного Банку України по місту Києву та Київській області, банку "Фінанси та кредит", відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що державним виконавцем було пред'явлено відповідачу платіжні вимоги № 1007/6, 1007/6-1, 1007/6-2 від 25.12.2009 року.
Так, судами встановлено, що відповідач, на підставі платіжних вимог № 1007/6, № 1007/6-2, № 1007/6-1, списав з кореспондентських рахунків позивача 276 389, 25 грн., 5 411, 85 Євро та 12 186, 37 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 2426 від 30.12.2009 року, меморіальними валютними ордерами № 888 від 06.01.2010 року, № 900 від 06.01.2010 року, платіжних доручень № 1262/1, 1262/2 від 06.01.2010 року.
Згідно положень ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Положеннями ст. 116 ГПК України Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Частиною 1 ст. 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
За умовами ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Згідно із ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження").
Згідно приписів ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року було прийнято Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, відповідно до п. 1.2. якої встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків на території України.
Пунктами 1.7., 1.8. вказаної Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.
За умовами п. 2.1. тієї ж Інструкції розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав.
Відповідно до п. 2.4. Інструкції банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції: банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).
Згідно із п. 5.3. Інструкції (в редакції чинній на момент списання коштів) примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.
Пунктом 5.9. Інструкції банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог.
Банк платника в платіжній вимозі не перевіряє заповнення реквізитів, визначених в абзаці четвертому пункту 2.4. глави 2 цієї Інструкції.
Так, господарськими судами встановлено, що платником за платіжними вимогами № 1007/6, № 1007/6-2, № 1007/6-1 було відкрите акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ", що підтверджується вказаними вимогами від 25.12.2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що зміни до найменування позивача було затверджено позачерговими загальними зборами 03.02.2010 року та згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 603440 зареєстровано 16.03.2010 року.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що доводи скаржника про невірне зазначення найменування позивача в платіжних вимогах є необґрунтованими, оскільки п. 5.9. Інструкції не передбачено обов'язку банку платника перевіряти в платіжній вимозі заповнення реквізитів, визначених в абзаці 4 п. 2.4. вказаної Інструкції, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та спростовується висновками господарських судів попередніх інстанцій.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновками попередніх інстанцій про те, що дії відповідача щодо прийняття до виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника та списання з кореспондентського рахунку позивача грошових коштів у сумі 435 891, 76 грн. вчинені на підставах, передбачених положеннями ст. 1071 Цивільного кодексу України, ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", п. п. 1.7., 1.8., 2.1., 2.4., 5.3., 5.9. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, а тому є правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону.
Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу -без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року у справі № 35/426 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року у справі № 35/426 залишити без змін.
Головуючий суддяА.Г. Полянський
суддіО.М. Сибіга
О.В. Яценко