"14" червня 2012 р. Справа № 42/297
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В. І.,
суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., -(доповідача у справі)
перевіривши матеріали касаційної скаргиДержавного агентства резерву України
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.04.12
у справі№ 42/297
господарського суду м. Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "ДАТ "Чорноморнафтогаз"
доДержавного агентства резерву України
простягнення суми
за участю представників від:
позивачаОСОБА_4 (дов. від 03.01.12)
відповідачаОСОБА_5 (дов. від 01.06.12)
Публічне акціонерне товариство "ДАТ "Чорноморнафтогаз" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення із Державного агентства резерву України 1 980 083,13 грн. боргу за зберігання газу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.10.11 (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.12 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Дикунської С.Я., суддів:
Алданової С.О., Сітайло Л.Г.), позов задоволено з підстав наявності непогашеної заборгованості.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом не досліджено правової природи укладеного між сторонами договору, адже останній не був договором відповідального зберігання і його умови не передбачали відшкодування Держкомрезервом витрат за зберігання природного газу. Предметом цього договору була передача позивачем до державного резерву 150 млн. куб. природного газу в рахунок заборгованості по платежам до Державного бюджету.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 538 від 06.06.97 "Про вдосконалення систем розрахунків за споживання природного газу" та договору схову № 272 від 27.06.97 (далі Договір), укладеного між позивачем як правонаступником Державного виробничого підприємства "Чорноморнафтогаз" та відповідачем, останній передав, а позивач прийняв на відповідальне зберігання природний газ. Протягом 2009 р. у нього на зберіганні знаходилось 137 505,773 тис. м.куб. природного газу відповідача, в зв'язку з чим відповідач поніс витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву протягом цього року в розмірі 1 980 083,13 грн. Відповідач не відшкодував понесених позивачем витрат, станом на день подачі позову його заборгованість становить 1980083,13 грн. тощо.
Задовольняючи позов на підставі вищевикладених обставин, суди послалися на інвентаризаційними відомостями товарно-матеріальний цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 01.01.09 та 01.01.10.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" № 51/97-ВР від 24.01.97 (далі Закон № 51/97) відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, які виконують відповідальне зберігання провадиться у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву" № 532 від 12.04.02 (далі Порядок) Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей. Порядком, зокрема: п.7 передбачено, що відшкодування пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву витрат здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.
Розрахунки витрат на зберігання проведено позивачем відповідно до встановлених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 545 від 11.06.03 тарифів, згідно яких їх розмір становить 14,40 грн. з ПДВ за 1000 м.куб. газу.
Посилання відповідача на те, що 150 млн. куб. м. природного газу були закладені до газосховищ в рахунок заборгованості по платежах до державного бюджету, не заслуговують на увагу, оскільки він не надав доказів того, що ці обсяги газу були передані позивачу у власність. А оскільки газ був переданий не у власність, а на зберігання, то судами правомірно стягнуто плату за забігання газу. Якщо відповідач вважав, що вартість зберігання газу має бути погашена взаємозаліком, оскільки позивач має непогашені зобов'язання перед держбюджетом, то він до вирішення спору мав звернутися до суду із відповідною заявою в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України. Такі процесуальні дії ним зроблені не були, тому доводи скарги не заслуговують на увагу.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Державного агентства резерву України залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.12 у справі № 42/297 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді С. Бондар
Б. Грек