"12" червня 2012 р. Справа № 37/239пн
Доповідач -І. А. Плюшко
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Кочерової Н.О.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року
у справі № 37/239пн
господарського суду Донецької області
за позовом Приватного акціонерного товариства "Промстроймонтаж"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5
про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №2319 від 19 вересня 2011 року таким, що не підлягає виконанню
а також за зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
до Приватного акціонерного товариства "Промстроймонтаж"
про зобов'язання повернути транспортні засоби
за участю представників
позивача -Лазоренко І.В.
відповідача -не з'явились
третьої особи -не з'явились
Приватне акціонерне товариство "Промстроймонтаж" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №2319 від 19.09.2011р. таким, що не підлягає виконанню.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" звернулося до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Промстроймонтаж" про зобов'язання повернути транспортні засоби.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.02.2012р. задоволені первісні позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Промстроймонтаж" до товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №2319 від 19.09.2011р. таким, що не підлягає виконанню, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. у справі №37/239пн, у задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" до приватного акціонерного товариства "Промстроймонтаж" про зобов'язання повернути транспортні засоби, відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року (судді Будко Н.В., Манжур В.В., М'яснищев А.М.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" повернуто заявнику з підстав визначених пунктом 3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012р.
В обґрунтування зазначених вимог, заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Промстроймонтаж" повернути транспортні засоби у кількості тринадцять штук.
З наявної у матеріалах справи апеляційної скарги вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" оскаржує рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2012р.у повному обсязі, тобто і в частині відмови у задоволенні його зустрічної позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою прийняття апеляційної скарги до розгляду є додані до скарги докази сплати судового збору.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті визначені ставки судового збору, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру - 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, та за подання позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати. В свою чергу, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду заявник повинен сплатити 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства та положень доктрини юридичної науки вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) -це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З урахуванням зазначеного, а також враховуючи те, що спірні транспортні засоби підлягають вартісній оцінці, визначеній у відповідних договорах фінансового лізингу та додатках до них, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимога відповідача у зустрічній позовній заяві про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Промстроймонтаж" повернути транспортні засоби є майновим спором, а протилежні твердження заявника касаційної скарги в цій частині не ґрунтуються на нормах права та є помилковими. Не знаходять свого підтвердження і посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" на те, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний був самостійно визначити розмір судового збору у оскаржуваній ухвалі.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини справи та вірно застосовано норми права застосовані, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115,1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року зі справи №37/239пн залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді Н. О. Кочерова
С. С. Самусенко