"13" червня 2012 р. Справа № 6-19/17-3955-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Палій В.М.,
судді Васищака І.М.,
судді Цвігун В.Л.,
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р.
у справі господарського суду Одеської області № 6-19/17-3955-2011
за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах
держави в особі Одеської міської ради та Департаменту комунальної
власності Одеської міської ради
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про виселення, передачу приміщення та стягнення 8 066,70 грн.,
за участю представників сторін:
від Одеської міськради: не з'явився,
від Департаменту комунальної власності Одеської міськради: ОСОБА_2 -
довіреність у справі,
від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_3 -договір та доручення у справі,
від ГПУ: Громадський С.О. -старший прокурор відділу,
Заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 65,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, передачу зазначеного приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 7624,34 грн. заборгованості з орендної плати та 442,36 грн. пені.
Позовні вимоги вмотивовані несвоєчасним та не в повному обсязі внесенням орендної плати, не поверненням орендованого майна за актом приймання-передачі відповідачем за договором оренди №171/а/6 від 01.10.2008р. дію якого на думку позивача припинено в порядку ст.782 ЦК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову в частині позовних вимог про виселення з нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 65,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і про передачу цього приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - відмовлено; в частині позовних вимог про стягнення 7624,34 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №171/а/6 від 01.10.2008р. та 442,36 грн. пені провадження у справі припинено.
Вказане рішення мотивовано, тим що одностороння відмова від договору оренди комунального майна не спричиняє наслідків його припинення, так як такий порядок розірвання договору суперечить ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", діючому договору оренди та за відсутністю підстав для задоволення позовних вимог про виселення ФОП ОСОБА_1 із орендованого приміщення.
Окрім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі та пені, з огляду на те, що вона погашена повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. (головуючий, суддя О.О. Журавльов, судді М.В. Михайлов, А.І. Ярош) рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині позовних вимог нове рішення про задоволення. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради відмовився від договору оренди нежитлового приміщення №171/а/6 від 01.10.2008р. в порядку передбаченому ст. 782 ЦК України, а відповідачем в порушення умов п.4.7 зазначеного договору, ст.291 ГК України, ст.785 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у 15-ти денний термін зобов'язання з передачі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради приміщення за відповідним актом приймання-передачі виконано не було.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011р. «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради»було змінено найменування Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Згідно з Положенням «Про департамент комунальної власності Одеської міської ради», затвердженим рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. №384-VІ, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судами встановлено, що 01.10.2008р. між Представництвом по управлінню комунальною власності Одеської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №171/а/6 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, цокольного поверху, загальною площею 65,1 кв.м., під майстерню з ремонту одягу. Строк дії договору до 01.10.2009р.
З матеріалів справи вбачається, що додатковим погодженням від 19.04.2010р. строк дії договору оренди було продовжено до 19.10.2010р. Додатковим погодженням від 29.10.2010р. строк дії договору оренди було продовжено до 29.04.2011р. В подальшому договір було автоматично пролонговано на підставі ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до п.п.2.2., 2.4. договору за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 796,68 грн. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення зазначених умов договору оренди відповідач свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 7624,34 грн. за період з 01.06.2010р. по 23.09.2011р. та згідно п.5.2 договору йому було нараховано пеню станом на 23.09.2011р. у сумі 442,36 грн.
15.09.2011р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради надіслав на адресу орендаря повідомлення №01-15/1791 про відмову від договору оренди №171/а/6 від 01.10.2008р.
Вказаним повідомленням Департамент комунальної власності Одеської міської ради на підставі ст. 782 ЦК України відмовився від договору оренди №171/а/6 від 01.10.2008р., а також на підставі ст. 785 ЦК України просив здійснити фактичну передачу орендованого приміщення, підписати акт приймання передачі, сплатити заборгованість з орендної плати та пені.
Матеріали справи свідчать, що заборгованість з орендної плати та пені повністю погашена, що підтверджується банківськими квитанціями, наданими відповідачем до матеріалів справи, довідкою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 18.11.2011р.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в частині позовних вимог про стягнення 7624,34 грн. заборгованості та 442,36 грн. пені між сторонами відсутній предмет спору, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Повідомлення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про відмову від договору отримане відповідачем 17.09.2011р., що на думку позивача, відповідно до ст.782 ЦК України свідчить про припинення договору з моменту отримання відповідачем повідомлення.
Відповідно до ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорі в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Аналогічною нормою ч.1 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з тим, ст.782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Тобто, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалюючи нове рішення про задоволення в цій частині позову, не приймаючи до уваги доводи відповідача, що договір оренди є діючим, оскільки його не було розірвано в судовому порядку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вище наведеною нормою передбачено виняток з загального правила, а саме орендодавцю надано право в односторонньому порядку розірвати договір найму, якщо орендар протягом трьох місяців підряд не сплачував орендну плату.
При цьому вказана норма, з огляду на загальні приписи ч.2 ст.651 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Тому обрання орендодавцем того чи іншого способу розірвання договору у разі несплати орендарем орендної плати, не може стати підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог щодо повернення порушником орендованого приміщення.
(Аналогічна правова позиція щодо поширення на спірні правовідносини ст.782 ЦК України викладена у постанові ВСУ від 08.05.2012р. №5021/966/2011).
Не втрачає права на задоволення вказаних позовних вимог орендодавець і у разі погашення боргу відповідачем. Визначальним у праві орендодавця відмовитися від договору оренди в односторонньому порядку є встановлення самого факту не внесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Суд апеляційної інстанції встановив, що договір припинив дію у зв'язку з односторонньою відмовою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від договору через несплату відповідачем орендної плати понад три місяці підряд.
Колегія суддів з таким висновком погоджується і підстав для скасування відповідної постанови не вбачає.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. у справі №6-19/17-3955-2011 -без змін.
Головуючий, суддя Палій В.М.
Суддя Васищак І.М.
Суддя Цвігун В.Л.