Ухвала від 23.05.2012 по справі 2а-1543/12/2703

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-1543/12/2703

23.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя (суддя Кукурекін К.В. ) від 05.03.12 у справі № 2а-1543/12/2703

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,99040)

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Карантинна, 16, к. 56, м. Севастополь,99008)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 05.03.2012 у задоволенні позову ОСОБА_2, - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду ОСОБА_2 та Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя звернулись з апеляційними скаргами в яких просять скасувати постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 05.03.2012 та прийняти нове рішення.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо у матеріалах справи відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №3491-\/І, який набрав чинності 19.06.2011 року.

Пункт 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання п.7 ч.1 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №7 45, якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн. Ця постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 23.07.2011 року.

Рішенням Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року 20-рп/2011 у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу „Прикінцеві положення" Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік" визначені норми визнані такими, що відповідають Конституції України.

Крім того, позовні вимоги нараховувати та виплачувати підвищену на 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому також не підлягають задоволенню, оскільки згідно ст. 2 КАС України суд здійснює захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод га інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 183-2, 195, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 05.03.12 у справі № 2а-1543/12/2703 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Попередній документ
24679867
Наступний документ
24679869
Інформація про рішення:
№ рішення: 24679868
№ справи: 2а-1543/12/2703
Дата рішення: 23.05.2012
Дата публікації: 19.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: