Копія
Справа № 2270/2327/12
12 квітня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКозачок І.С.
при секретарі Голуб О.О.
за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Боярського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції, як правонаступника Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання внести зміни до свідоцтва про сплату Єдиного податку в частині добавлення виду діяльності, -
Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась з адміністративним позовом до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання відмови № 1822/С/17-042 від 12.03.2012 р. протиправною та зобов'язання внести зміни до свідоцтва фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про сплату єдиного податку шляхом додання виду діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами" з 01.04.2012 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона звернулась до відповідача із заявою про внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку, однак листом Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 12.03.2012 року № 1822/С/17-042 їй було відмовлено у внесенні змін до свідоцтва про сплату єдиного податку в частині додання виду діяльності на підставі абзацу 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною на тій підставі, що вона не здійснює і не має наміру здійснювати діяльність, передбачену абзацом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, а тому на неї не поширюється визначене цим положенням обмеження, зважаючи на що просить позов задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, підтвердивши обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні надав письмове заперечення проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовував свої доводи тим, що у заяві позивача зазначений вид діяльності, здійснюючи який, позивач не має права бути платником єдиного податку. Відповідач зазначив, що оскільки позивач має намір здійснювати діяльність щодо торгівлі ювелірними виробами, на неї поширюється обмеження, встановлене абзацом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, яке передбачає, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. Зважаючи на це просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_5 як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрована виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.
Позивач звернулась до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області з заявою про застосування виду діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 52.48.2 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами з 01.04. 2012 року.
Відповідачем листом від 12.03.2012 року за вих. № 1822/С/17-042 позивачу було повідомлено про неможливість застосування нею спрощеної системи оподаткування при здійсненні даного виду діяльності із посиланням на абзац 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України та на положення Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Оцінюючи підстави для відмови позивачеві у внесенні змін до свідоцтва про сплату єдиного податку в частині зазначення (додання) обраного нею виду господарської діяльності суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Підпункт 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України передбачає, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
На час звернення позивача до відповідача з заявою від 01.03.2012 року позивач була платником єдиного податку, про що свідчить копія дійсного свідоцтва від 20.12.2011 року серія Ж № 958031, яка є у матеріалах справи.
01.03.2012 року позивач подала заяву, у якій зазначила обраний нею вид діяльності згідно з КВЕД ДК 009;2005 52.48.2 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами.
Статтею 299 ПК України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Відповідно до підпункту 4 пункту 299.12. статті 299 ПК України до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни, зокрема, щодо видів господарської діяльності.
Однак, як видно з листа-відповіді відповідача від 12.03.2012 року № 1822/С/17-042 , ним зазначається лише про неможливість провадження позивачем як платником єдиного податку виду діяльності, обраного нею у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування. При цьому відповідач посилається на положення абзацу 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України і вказує на те, що фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку не мають право здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів.
Разом з тим, у даній відповіді відсутні посилання на будь-які нормативні акти, які містять обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування особами, які здійснюють роздрібну торгівлю годинниками та ювелірними виробами, тобто не зазначено, на чому ґрунтується висновок відповідача про відсутність у позивача права здійснювати обраний нею вид господарської діяльності.
Відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України вид господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.
Абзацом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Відповідно до статті 1 Закону України від 18.11.1997 року №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі -Закон) 1) дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (пункт 1); дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (пункт 2); дорогоцінне каміння органогенного утворення - це перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді (пункт 3); видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами (пункт 5); видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами (пункт 6); виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (пункт 7).
Даний Закон не містить поняття реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Таким чином, різні операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням мають свої особливості правового регулювання.
Отже, Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" містить визначення понять "видобуток", "виробництво" дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, і не містить поняття "реалізація" дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Також даний Закон не містить визначення "ювелірного виробу".
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань". Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали.
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Оскільки Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", який встановлює правові засади видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, не визначає поняття "ювелірний виріб", і не ототожнює його з поняттями "дорогоцінні метали" і "дорогоцінне каміння", суд вважає, що обраний позивачем вид діяльності не належить до операцій з видобутку, виробництва або реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у розумінні Податкового кодексу України.
Діяльність у сфері торгівлі дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням визначена у КВЕД ДК 009:2005: підклас 51.52.4 "Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами"; підклас 51.56.0 "Оптова торгівля іншими проміжними продуктами", який включає оптову торгівлю коштовним камінням.
Діяльність у сфері торгівлі ювелірними виробами відноситься до інших підкласів згідно з КВЕД ДК 009:2005, зокрема існує підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами"; підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту", який включає в себе роздрібну торгівлю ювелірними виробами; підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.", який включає в себе оптову торгівлю ювелірними виробами.
Відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.2012 року №04-39/10-83 юридичні та фізичні особи-підприємці при здійсненні ними виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платником єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
Таким чином, Податковим кодексом України та іншим законодавством не встановлені обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, які реалізують ювелірні вироби.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на положення Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. N 244, оскільки вона стосується питань здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінних металів, матеріалів, що містять дорогоцінні метали, відповідності їх державним стандартам, а тому не може застосовуватись для визначення вимог щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Беручи до уваги відсутність у листі - відповіді відповідача від 12.03.2012 року № 1822/С/17-042 посилання на положення нормативно-правових актів (крім Податкового кодексу України), які містять обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування особами, які здійснюють роздрібну торгівлю годинниками та ювелірними виробами, а також те, що представником відповідача в судовому засіданні не обґрунтований висновок відповідача про відсутність у позивача права здійснювати обраний нею вид господарської діяльності, відмова відповідача внести зміни до свідоцтва позивача про сплату єдиного податку в частині додання обраного нею виду діяльності, є необґрунтованою та протиправною.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду належні докази, які доводять правомірність його дій та наявність підстав для відмови позивачу у внесенні змін до свідоцтва про сплату єдиного податку в частині додання обраного нею виду діяльності. Тому суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 86, 159-163, 167 КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати відмову Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (правонаступник - Старокостянтинівське відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції) у внесенні змін до свідоцтва фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про сплату єдиного податку в частині додання виду діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами" - протиправною.
Зобов'язати Старокостянтинівське відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції внести зміни до свідоцтва фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про сплату єдиного податку шляхом додання виду діяльності згідно з КВЕД 009;2005 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами" з 01.04.2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 13 квітня 2012 року
Суддя/підпис/І. С. Козачок
"Згідно з оригіналом" Суддя І. С. Козачок