Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
29 травня 2012 р. № 2а- 918/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіної Ю.В., суддів Лук'янеко М.О., Спірідонова М.О.,
при секретарі судового засідання Мелконян А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Харківдерев" до Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним та скасування рішення
встановив:
Позовні вимоги заявлені до Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним та скасування розпорядження № 462-ХА від 22.12.2011 року про усунення порушень законодавства про цінні папери.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі, пославшись на те, що Харківське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в силу приписів ст..8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»не наділений повноваженнями видавати обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів; встановлюючи порушення відповідач вийшов за межі повноважень визначених законом, оскільки обмін акцій здійснений після зупинення обігу останніх та не пов'язаний із переходом права власності на акції та прав за ними, а тому не належить до сфери правовідносин, регулювання яких віднесено до компетенції відповідача; при винесенні оскаржуваного рішення відповідач дійшов необґрунтованого висновку про незбереження співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі товариства та його правонаступника та недотримання прав акціонерів.
Представник відповідачів у судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що при проведенні перевірки та прийняті оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень, наданих Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1063/2011 року «Про національну комісію з цінних паперів та фондового ринку», п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а оскаржуване рішення винесено за результати виявлених порушень прав акціонерів при проведенні перетворення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив наступні обставини.
Судовим розглядом встановлено, що 30.06.2011 року загальними зборами акціонерів ЗАТ «Харківдерев»прийняте рішення про припинення товариства шляхом його реорганізації в ТДВ «Харківдерев»та 27.07.2011 року на підставі поданої заяви відповідачем видано розпорядження № 79-ХА-З про зупинення обігу акцій ЗАТ «Харківдерев».
29.11.2011 року позивачем подано заявка про скасування реєстрації випуску акцій №24. При проведенні перевірки відповідачем встановлено порушення ч.4 ст.87 Закону України «Про акціонерні товариства»та п.7 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Комісії № 222 від 30.12.1998 року. Порушення встановлені під час проведення перевірки стали підставою для винесення розпорядження № 462-ХА про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22.12.2011 року, яким зобов'язано позивача у термін до 01.05.2012 року усунути порушення законодавства про цінні папери, про що повідомити відповідача по справі із наданням відповідних підтверджуючих документів.
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
У судовому засіданні представник позивача просив суд скасувати вказане рішення посилаючись на те, що воно винесено відповідачем поза межами повноважень наданих ст..8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та п.7 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Комісії № 222 від 30.12.1998 року. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Зокрема, порядок утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади врегульовано статтею 5 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади" (далі - Закон). Частиною першою вказаної статті передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.
Відповідно до ч.5 цієї статті міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Президента України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України (ч.7 ст. 5 Закону).
Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст. 5 Закону).
На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, п.п.12,13 якого встановлено, що орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Президента України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Президентом України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій. Акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій (пункт 13 Порядку).
Доказів наявності акту, визначеного п.13 Порядку, на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем у судове засідання не надано, як не виявлено його і судом у порядку ст. 11 КАС України.
Аналіз вказаних норм та долучені до матеріалів справи документи, дозволяють дійти висновку, що у період ліквідації Комісії та до настання юридичного факту, визначеного п.13 Порядку, з метою забезпечення безперервного виконання функцій держави в межах, визначених законодавством про цінні папери та фондовий ринок у період виникнення спірних правовідносин, було покладено на Державну комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень наданих ст..8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а висновки позивача про відсутність компетенції, як підстави задоволення позовних вимог є необґрунтованими.
У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити адміністративний позов, посилаючись на те, що при проведенні реорганізації підприємства дотримано вимоги діючого законодавства в частині співвідношення часток акцій, а відповідач при винесенні оскаржуваного рішення вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки п.7 Порядку № 222 визначено порядок обміну акцій, який проводиться після зупинення обігу акцій та не пов'язаний з переходом права власності на акції та прав за ними, а тому не належить до сфери правовідносин, що підпадають під сферу його діяльності.
Частиною 5 ст.59 ГК України передбачено, що у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання. Частиною 4 ст. 87 Закону України «Про акціонерні товариства»встановлено, що розподіл часток (паїв) підприємницького товариства - правонаступника відбувається із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі акціонерного товариства, що перетворюється.
Як вказано у п.п. 5,7 Порядку №222 скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій" акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації та звернулись до товариства з письмовою заявою. Викуп акцій здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість. Акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити обмін акцій на частки у статутному капіталі товариств, що створюються під час реорганізації, та викуп акцій до їх державної реєстрації.
У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов, посилаючись на те, що відповідно до Статуту ТДВ «Харківдерев»за його засновниками у кількості 5 осіб закріплені частки, які дорівнюють номінальній вартості належних їм акцій, тоді як за рештою акціонерів (тими, що отримали письмові зобов'язання, так і тими, що їх не отримали з різних підстав) збережено право на отримання відповідної частки у статутному капіталі за рахунок частки, визначеною у п.6.3. Статуту.
Із дослідженого в судовому засіданні копії Статуту позивача встановлено, що за позивачем закріплена частка у розмірі 128270,00 грн., що дорівнює 32,07 % статутного капіталу ТДВ «Харківдерев»та таких, що не належать учасникам Товариства, зазначеним у п.п.6.2.1-6.2.5 Статуту на момент створення Товариства є не розподіленою між учасниками, обліковується, як належна ТОВ «Харківдерев»та підлягає розподілу відповідно до законодавства та цього Статуту (п.6.3). Проте п.п.6.2.1-6.2.5 Статуту містить посилання на п'ятьох засновників та відсутні посилання на збереження за рештою акціонерів ЗАТ «Харківдерев»прав на отримання відповідної частки у статутному капіталі за рахунок частки закріпленої п.6.3. Статуту ТДВ «Харківдерев»і порядку у відповідності до якого решта учасників може скористатися таким правом Статут не містить.
Згідно з п. 7 Розділу І Порядку № 222, акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити обмін акцій на частки у статутному фонді товариств, що створюються під час реорганізації, та викуп акцій до їх державної реєстрації. Отже вказаним пунктом обмежено процедуру обміну акцій на частки у статутному капіталі товариства-правонаступника, що створюється під час реорганізації, моментом державної реєстрації такого товариства.
Із дослідженого в судовому засіданні Звіту про наслідки обміну акцій у статутному фонді ЗАТ «Харківдерев», що реорганізується на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості часток ТДВ «Харківдерев», що створюється внаслідок реорганізації вбачається, що 96327 акцій не були обміняні на частку у статутному фонді новоутвореного товариства.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно встановлено порушення в процесі реорганізації підприємства співвідношення часток акцій акціонерів.
Щодо посилань представника позивача про неможливість застосування відповідачем положень Порядку № 222, суд зазначає наступне, згідно приписів Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (далі -Закон № 448/96) відповідач є державним колегіальним органом, який здійснює державне регулювання та контроль за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування.
Вказане повноваження, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 448/96 реалізується шляхом встановлення вимог щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, в тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встановленням порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів. Тобто компетенція відповідача поширюється на правовідносини з випуску та обігу цінних паперів і їх похідних на території України. Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону № 448/96, відповідач наділений правом розробляти і затверджувати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти, тобто має право приймати нормативні акти виключно стосовно правовідносин з випуску та обігу цінних паперів, визначення яких встановлені Законом № 3480-IV.
Абзацом 1, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (далі -Закон № 3480-IV) передбачено, що випуск цінних паперів -це сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку. Обіг цінних паперів -це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.
Частиною 5 ст.59 ГК України передбачено, що у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання. Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про цінні папери та фондовий»до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках передбачених законом.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що обмін акцій пов'язаний з переходом права власності на акції та прав за ними, а тому належить до сфери правовідносин, право на нормативне регулювання яких законодавством надане Комісії.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, такими, що не підтверджені матеріалами справи, а тому вони не підлягають задоволенню. Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 94 КАС України
Керуючись ст.ст. 160, 167,185,256 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Харківдерев" до Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без задоволення
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 01.06.2012 року
Головуючий суддя Зоркіна Ю.В.
Судді Лук'яненко М.О.
Спірідонов М.О.