Харківський окружний адміністративний суд
м. Харків
06 червня 2012 р. справа № 2а- 4174/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Харківській обалсті про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДМС України в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ від 27.03.2012 року №46-о ГУ ДМС України в Харківській області про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати вказане ГУ ДМС України в Харківській області переглянути рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця ОСОБА_1.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, первинного відповідача, ГУ ДМВС України в Харківській області, судом було замінено на належного відповідача - Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05.03.2012 р. звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області з заявою про надання йому статусу біженця. 28.03.2012 р. позивач отримав повідомлення ГУ ДМС України в Харківській області про те, що позивачу відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту через те, що заява позивача про надання статусу біженця є необґрунтованою та не містить умов, передбачених пунктами 1 чи 13 частини першої Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", тобто не встановлено обґрунтованих побоювань, які змусили прибути та залишитись в Україні внаслідок загрози життю, безпеці чи свободі в країні походження, через побоювання застосування смертної кари, виконання вироку про смертну кару, тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання, на підставі наказу ГУ ДМС України в Харківській області від 27.03.2012 р. №46-о. Зазначений наказ позивач вважає необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що наказ ГУ ДМС України в Харківській області від 27.03.2012 р. №46-о було прийнято у межах компетенції, згідно з вимогами чинного законодавства, є правомірним, обґрунтованим та прийнятим на підставі повного і всебічного вивчення обставин, викладених позивачем у заяві про надання статусу біженця, та наявних у матеріалах справи. Посилаючись на вказані мотиви, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011 року № 3671-VI, особа, яка на законних підставах тимчасово перебуває в Україні, і під час такого перебування в країні її громадянської належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, зазначені в пунктах 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, внаслідок яких вона не може повернутися до країни свого походження і має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до закінчення строку перебування на території України.
Судом встановлено, що 05.03.2012 р. ОСОБА_1 звернулась до ГУ ДМС України в Харківській області із заявою-анкетою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (а.с.35-38).
Наказом в.о. начальника ГУ ДМС України в Харківській області від 05.03.2012 р. №32-о заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту було прийнято до розгляду (а.с.46).
05.03.2012 р. ГУ ДМС України в Харківській області було оформлено особову справу №2012HAR-13 гр.Киргизької Рекспубліки ОСОБА_1 (а.с.34).
05.03.2012 р. уповноваженою посадовою особою органу міграційної служби було ознайомлено ОСОБА_1 з прийняттям рішення за заявою, правами і обов'язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Цього ж дня було заповнено реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та здійснені інші дії, необхідні для оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (а.с.47-49).
27.03.2012 р. з позивачем було проведено співбесіду, згідно протоколу співбесіди від 27.03.2012 р. №2012HAR-13 (а.с.56-59).
27.03.2012 р. начальником ГУ ДМС України в Харківській області прийнято наказ №46-о про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр. Киргизької Республіки ОСОБА_1. Вказане рішення мотивовано тим, що заява ОСОБА_1 є очевидно необґрунтованою та не містить умов, передбачених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Зазначено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не встановлено обґрунтованих побоювань, які змусили прибути та залишитись в Україні внаслідок загрози життю, безпеці чи свободі в країні походження, через побоювання застосування смертної кари, виконання вироку про смертну кару, тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання. Підстав для додаткового захисту в Україні не встановлено (а.с.80).
28.03.2012 р. позивачем було отримане повідомлення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (а.с.81).
Відповідно до ч.12 ст.7 Закону № 3671-VI, орган міграційної служби: реєструє заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та подані документи; ознайомлює заявника або його законного представника під їх власний підпис з порядком прийняття рішення за їх заявами, правами та обов'язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; проводить дактилоскопію особи, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; у разі потреби направляє особу на обстеження для встановлення віку у порядку, встановленому законодавством України; заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та членів її сім'ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, або на дитину, розлучену із сім'єю, від імені якої заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подав її законний представник; заповнює інші необхідні документи; оформлює особову справу; роз'яснює порядок звернення про надання безоплатної правової допомоги; заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем були належним чином та у відповідності до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" проведені всі дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.03.2012 року про визнання її біженцем та особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняти (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідачем обґрунтовано правомірність дій щодо розгляду ГУ ДМС України в Харківській області заяви ОСОБА_1 від 05.03.2012 року про визнання її біженцем та особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. В ході судового розгляду справи факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин з боку ГУ ДМС України в Харківській області не знайшов свого підтвердження.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.8 та 28 Закону № 3671-VI, прийняття рішення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту належить до компетенції органу міграційної служби. Тому вимога позивача про визнання наказу ГУ ДМС України в Харківській області протиправним є безпідставною, оскільки наказ ГУ ДМС України в Харківській області відповідає нормам Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Отже, наказ ГУ ДМС України в Харківській області від 27.03.2012 р. №46-о про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр. Киргизької Республіки ОСОБА_1, було прийнято у межах компетенції, згідно з вимогами чинного законодавства, є правомірним, обґрунтованим та прийнятим на підставі повного і всебічного вивчення обставин, викладених заявником у заяві, та наявних у матеріалх справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Харківській обалсті про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 08.06.2012 року.
Суддя Сагайдак В.В.