06 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3232/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
за участю:
представників позивача - Ровної Л.І., Прохорової Н.М.,
представника відповідача - Кандиби С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Виробничо - торгова фірма "Трістан" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
17 травня 2012 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Виробничо - торгова фірма "Трістан" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 6260,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів зазначив, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на подання звітів до державної служби зайнятості. Вказував на виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць для інвалідів та не направлення центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875 (далі -Закон № 875) в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 вищезазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що 31.01.2012 відповідачем подано до Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 8 осіб.
Відповідачем самостійно обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце при середньообліковій кількості штатних працівників від 8 до 25 осіб.
Разом з тим, судом з'ясовано, що за період з 01.01.2011 по 31.10.2012 середньооблікова кількість працюючих не перевищувала 4 осіб. При такій кількості працюючих осіб обов'язковість працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність, законодавцем не передбачена.
Частиною 3 статті 18 Закону № 875 регламентовано, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи, суд вбачає, що відповідач своєчасно подавав у листопаді, грудні 2012 року звіти за формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, до Диканського районного центру зайнятості, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями звітів (а.с. 19-21).
Судом встановлено, що інваліди, які перебували на обліку у центрі зайнятості, до відповідача не направлялись, про що свідчить копія листа № 539/04 від 16.05.2012 (а.с. 22).
Отже, відповідачем вжито усіх передбачених частиною 3 статті 18 Закону № 875 заходів, спрямованих на запобігання порушення прав інвалідів на працевлаштування.
Статтею 19 Закону №875-ХІІ передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Проте, позивач, посилаючись на порушення з боку відповідача норм законодавства про працевлаштування інвалідів, не надав суду доказів того, що останнім не створено робочі місця для працевлаштування інвалідів або ним відмовлено у працевлаштуванні інваліда.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Виробничо - торгова фірма "Трістан" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2012 року.
Суддя С.М. Серга