30 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3325/12
Полтавський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
22 травня 2012 року управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області (далі - позивач, УПФУ в Кобеляцькому районі Полтавської області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4 010,30 грн посилаючись на те, що відповідачем не сплачено страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, чим порушено вимоги частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ).
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіславши суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. №16706/12 від 29.05.2012).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Кобеляцькому районі Полтавської області /арк.с.10/.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є: роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 5 Закону №2464-VІ, взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VІ, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною другою статті 9 Закону №2464-VІ передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що 02.04.2012 відповідачем подано до органу Пенсійного фонду звіт про суми нарахованого доходу, зарахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік згідно якого сплаті підлягає сума єдиного внеску 4010,30 грн /арк. с.5/.
Відповідно до частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону №2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Пунктом 4 статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
16.03.2012 управлінням Пенсійного фонду України у Кобеляцькому районі Полтавської області винесено вимогу №Ф110, якою визначено суму боргу відповідача у розмірі 4010,30 грн /арк. с. 9/.
09.04.2012 зазначена вимога вручена відповідачеві, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення /арк. с.9/.
У встановлений законом строк суму єдиного внеску за 2011 рік відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з картки особового рахунку платника єдиного внеску /арк.с.8/.
Частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Доказів оплати вказаної вимоги, її узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.
Абзац 7 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VІ встановлює право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 39270) на користь управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області (вул. Жовтнева, 1а, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200) недоїмку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4 010(чотири тисячі десять) гривень 30 (тридцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2012 року.
Суддя К.І. Клочко